Серцево-судина система

1. Об’єктивізація патологічних змін системи кровообігу при первинному контролі для вибору адекватних засобів фізичної реабілітації:

1. Визначення ступеня порушень загального кровообігу проводиться за даними пульсометр-рії в стані спокою і при фізичних навантаженнях (тахікардія); соматометрії ( виявлення застійних проявів в малому, або (та) в великому колах кровообігу); ехокардіоскопії (змен-шення фракції викиду менше 50%).

2. Ступінь порушень коронарного кровообігу можна діагностувати за даними скарг (1 бал – біль в перикардіальній зоні як епізод, проходить самостійно; 2 бала – біль проходить ті-льки після припинення фізичного навантаження; 3 бала – біль не проходить без прийому нітрогліцерину); електрокардіографії в стані спокою (наявність ознак пошкодження міо-карду) і при виконанні тесту з дозованим фізичним навантаженням (функціональний клас стенокардії напруги ІV – ішемічні зміни ЕКГ при навантаженні 20 % НМСК; ІІІ – 35 %; ІІ – 50%; І – 75 %); коронарографії ( по локалізації і відсотку звуження коронарних судин). (НМСК – належне максимальне споживання кисню)

3. Визначення рівня артеріального тиску проводиться в стані спокою, а також при зміні по-ложення тіла в просторі; при ізометричному і динамічному фізичному навантаженні, при добовому моніторуванні АТ. У здорових людей коливання САТ не повинні перевищувати 30 мм рт.ст., ДАТ – 10 мм рт.ст.

4. Вегетативні порушення визначають за скаргами хворого на швидку втомлюваність, го-ловний біль, біль в ділянці серця, не пов’язаний з фізичним навантаженням, запаморо-чення, задишку з обмеженням вдиху; ознаками порушення периферичного кровообігу, а саме наявністю білого, або стійкий червоного дермографізму, холодних кистей рук, стоп; підвищенню АТ при переважанні симпатичного відділу ВНС, або зниженню АТ при переважанні парасимпатичного її відділу (тонометрія, орто- і кліностатична проби); лабільності пульсу у стані спокою і при незначних фізичних навантаженнях (пульсомет-рія, визначення варіабельності серцевого ритму – ВСР).

5. Досліджують також біохімічні зміни крові, а саме фібрінолітичну активність крові; кон-центрацію загального холестерину і ліпопротеїдів низької і високої щільності

2. Спеціальні завдання, які необхідно вирішувати засобами фізичної реабілітації:

1. Активізувати екстракардіальні механізми кровообігу;

2. Активізувати колатеральний кровообіг і стимулювати розвиток нових колатералей коро-нарного кровообігу;

3. Нормалізувати рефлекс розширення коронарних судин на збільшення попиту міокарду при фізичних навантаженнях;

4. Підвищити стійкість міокарду до гіпоксії;

5. Збільшити киснево-транспортну здібність крові;

6. Нормалізувати чутливість барорецепторів;

7. Збільшити фібрінолітичну активність крові і зменшити адгезивність тромбоцитів;

8. Активізувати холестериновий обмін і збільшити концентрацію ліпопротеїдів високої щі-льності;

9. Зменшити тонус симпатичного відділу вегетативної нервової системи і адренергічні ефекти;

10. Знизити загальний периферичний опір судин (ЗПОС) і нормалізувати функцію ренін-ан-гіотензивної системи.

3. Загальні завдання, які необхідно вирішувати засобами фізичної реабілітації:

1. Нормалізація динамічних процесів в корі головного мозку і кортіко-вісцеральних взаємо-зв’язків;

2. Нормалізація психоемоційного стану хворого;

3. Підвищення загальної працездатності і якості життя хворого