
- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
Примітка
Для кращого диспергування бітума і попередження налипання його на клапанах насосів дизельне паливо бажано при приготуванні ВБК підігрівати до 60-80С.
Якщо після вводу баритової пульпи в необважнений розчин реологічні параметри розчину значно вищі заданих, проводиться обробка розчину емульталом. Частковий ввод емультала може бути передбачений і на стадії приготування необважненого розчину якщо реологічні параметри розчину високі.
23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
Під час буріння при розходженні значень властивостей ВБР від заданих необхідно вияснити причини їх зміни. Необхідно, проаналізувати попередні обробки, встановити наявність і характер свердловинних проявів забрудненість розчину встановити кількість вуглеводневої рідкої фази, води твердої фази і водорозчинних солей.
Для визначення вмісту в розчині ПАР при відсутності прямих методів важливим є врахування зміни об’єму розчину в процесі буріння за рахунок втрат і поповнення та відповідних витрат реагентів на обробку.
При відхиленні властивостей розчину від заданих необхідно також встановити наявність або переконатись в відсутності флокуляції твердої фази.
Гідрофільна флокуляція твердої фази виникає її змочуванні водою в зв’язку з недостатньою їх гідрофобізацією. Це виникає при малому вмісту ПАР у розчині і порушенні технології приготування розчину, його обробки і незадовільному очищенні. Визначити початок і наявність флокуляції можна за наступними ознаками
– втрата розчином характерного блиску
– поява в розчині видимих крупинок твердої фази
– замазування сіток вібраційних сит
– поява плівки твердої фази на стінках приладів при замірі параметру розчину (особливо помітної на склі)
– ріст в’язкості розчину і тиску при циркуляції розчину у свердловині
Наступний розвиток флокуляції проявляється в збільшенні флокул і осіданні їх в циркуляційній системі або в різкому зростанні в’язкості розчину і втраті ним рухомості. Можливе утворення щільної кірки з твердої фази розчину на внутрішній поверхні бурильних труб.
Різні варіанти можливих змін технологічних властивостей ВБР-4 і ВБР-2 та можливі причини їх погіршення наведені в табл.23.7 і 23.8. Тут також вказані рекомендовані види обробок розчину.
Регулювання властивостей ВБР здійснюють наступним чином.
Густина.
Невелике зменшення густини ( 0,05 г/см3 ) досягається розведенням розчину дизельним паливом. Для більш значного зниження густини розведення ведуть обважненим розчином (ВБК + дизпаливо).
Збільшують густину вводом обважнювача при одночасному додаванні дизпалива і ПАВ кількість яких розраховують за складом вихідного розчину потрібної густини (див. табл. 23.1 і 23.2).
При високій густині розчину в умовах взаємодії гідрофілізуючих факторів (розбурювання вологих глин солей водопроявляючих горизонтів) обважнення слід вести з проміжним приготуванням баритової пульпи.
В’язкість і статичне напруження зсуву (СНЗ).
Підвищують в’язкість і СНЗ вводом вопнисто-бітумного концентрату (ВБК) чи окремих структуроутворюючих компонентів головним чином вапна та бітума.
Зниження в’язкості і СНЗ у випадках коли їх високі значення викликані збагаченням розчину стабілізованою твердою фазою проводять розведенням розчину дизельним паливом чи ВБК з відповідним дообважненням для компенсації втрат густини. Якщо ріст в’язкості і СНС обумовлений недостатньою стабілізацією твердої фази проводять обробку розчину ПАВ.
Фільтрація.
Зниження фільтрації проводять додаванням у розчин ВБК з дообважненням для збереження густини розчину. Збільшують показник фільтрації зміншенням вмісту в розчині бітума вапна і бентоніту до мінімума забезпечуючого збереження розчином седиментаційної стійкості.
Таблиця 23.7 – Причини зміни властивостей ВБР-4 та способи їх відновлення
Зміна показників власивостей |
Можливі причини |
Рекомендовані обробки |
|
оснівні |
допоміжні+ |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
Збільшення в’язкості і СНЗ деяке збільшення густини |
Збільшення вмісту твердої фази за рахунок переходу в розчин вибуреної породи |
КР дизпаливо (ИКБ)++ |
Емультал |
Відфільтрування рідкої фази в проникаючі пласти |
Дизпаливо ИБККР |
|
|
Випаровування рідкої фази |
Дизпаливо |
|
|
Збільшення в’язкості і СНЗ |
Допоміжне диспергування компонентів розчину під впливом вибійної температури |
Дизпаливо |
КР |
Гідрофільна флокуляція твердої фази викликана зменшенням вмісту ПАР (адсорбція на породі та ін.) |
КР |
Сульфонол |
|
Гідрофільна флокуляція твердої фази спричинена поступанням в розчин вологої глинистої породи солей водного бурового і цементного розчинів |
КР дизпаливо |
Сульфанол емультал |
|
Поступання в розчин сірководню |
КР дизпаливо нейтралізатор |
ИКБ 4 “Н” |
|
Збільшення в’язкості і СНЗ зменшення густини
1
|
Поступання в розчин води ( пластової у вигляді атмосферних опадів при технологічних операціях пов’язаних з закачкою в 2
скважину води ) |
КР утяжелювач
3 |
Емультал сульфанол+++
4
|
Зменшення в’язкості і СНЗ++++ збільшення фільтрації |
Зменшення вмісту бітуму активного наповнювача за рахунок адгезії на вибуреній породі надмірного розбавлення розчину |
ВБК |
Вапно КР |
Зменшення в’язкості і густини збільшення фільтрації |
Поступання в розчин пластової нафти |
ВБК |
Вапно сульфонол |
Зменшення СНЗ |
Передозування ПАР- гідрофобізаторів твердої фази ( емультал КР ІКБ-4 “Н”) |
ВБК |
Вапно |
* застосовують для доповнення до основних при значному відхиленні показників від номінальних
** тут і далі при вводі значної кількості дизпалива чи ВБК розчин потрібно дообважнити для компенсації втрат густини з додаванням КР для гідрофобізації обважнювача ( 0,25-0,5% до ваги обважнювача)
*** для часткового вилучення води при її вмісті в розчині більше 20%
**** тут і дальше при значному зниженні в’язкості і СНЗ можлива втрата розчином седиментаційної стійкості з випадом в осад обважнювала в циркуляційній системі і свердловині.
Таблиця 23.8 – Причини зміни властивостей ВБР-2 та способи їх відновлення
Зміна показників властивостей |
Можливі причини |
Рекомендовані обробки |
1 |
2 |
3 |
Збільшення в’язкості СНС і густини |
Відфільтрування в проникаючі пласти рідкої фази |
Дизельне паливо ІБК |
Випаровування рідкої фази |
Дизельне паливо |
|
Зменшення в’язкості СНС і густини |
Поступання в розчин пластової води |
Бітум вапно глина ИБК обважнювач сульфонол |
Збільшення в’язкості і СНС зниження густини |
Поступання в розчин пластової води |
СМАД-І сульфонол обважнювач |
Збільшення в’язкості СНС. Деяке збільшення густини |
Збільшення вмісту твердої фази за рахунок переходу в розчин вибуреної породи при поганій очистці |
СМАД-І емультал дизпаливо |
Збільшення вмісту в розчині солей в вигляді мікрокристалів |
Сульфонол СМАД-І дизпаливо обважнювач |
|
Збільшення в’язкості і СНЗ 1
|
Гідрофільна флокуляція твердої фази |
Сульфонол СМАД-І дизпаливо обважнювач |
2
Поступання в розчин H2S SO2 |
3
Вапно нейтралізатор дизпаливо ИБК сульфонол СМАД-І обважнювач |
|
Збільшення в’язкості зниження СНС. Можливе зниження густини за рахунок випадання обважнювача |
Гідрофільна флокуляція твердої фази |
Сульфонол дизпаливо ИБК обважнювач |
1
Зниження СНС. Можливе зниження густини за рахунок випадання обважнювача |
2
Руйнування мильних структур розчину при довготривалій механічній взаємодії |
3
Бітум вапно глина сульфонол ВБК сульфонол обважнювач |
Зниження вмісту сульфонола в результаті адсорбції на вибуреній породі |
Сульфонол |
|
Збільшення показника фільтрації зниження СНЗ |
Поступання в розчин ароматичної нафти |
ВБК обважнювач сульфонол |
Збільшення показника фільтрації зниження в’язкості і СНЗ |
Зниження вмісту в розчині бітума тонкодисперсного наповнювача |
Бітум вапно сульфонол ВБК сульфонол обважнювач |
Призначені рецептурою розчини ПАР ( в тому числі в складі комплексного реагента для ВБР-4 ) багатофункціональні. Вони володіють визначеною спрямованістю по відношенню до різних видів твердої та водної фаз. Сульфонол краще гідрофобізірує баритовий обважнювач СМАД-І – карбонатні породи ІКБ-4 “Н” і емультал – глинисті. Сульфонол – ефективний деспергатор але в деяких випадках проявляє диемульгуючу дію. СМАД-І в складі з гідроокисом кальцію стабілізує емульговану водну фазу. Для емульталу характерне швидке забезпечення (хоч і короткочасне) розріджуючого ефекту при домішках до розчину перенасиченому твердою та водною фазами.
Багатозначність одночасно діючих факторів зміни властивостей ВБР-4 обумовило цілеспрямованість обробки його при бурінні комплексним реагентом КР ( основний вид хімічної обробки ВБР ). В окремих випадках виникає необхідність допоміжного вводу в розчин окремих ПАВ для реалізації їх специфічних властивостей диспергуючої або демульгуючої дії сульфонола швидкої дії емультала захисних властивостей ІКБ-4 “Н”. Маються на увазі випадки різкого відхилення показникіів властивостей ВБР при значному поступанні в розчин вибуреної породи пластової води атмосферної вологи глинистого і цементного розчинів сірководню та ін. Для ВБР-2 характерний окремий ввід ПАВ для регулювання властивостей розчину.
Вид вибраного реагента та його кількість слід уточнювати за результатами лабораторної перевірки на пробах розчину.
Необхідно запобігати надлишковому вводу в розчин ПАР. Це може бути причиною переходу в розчин вибуреної породи а також може привести до втрати розчином агрегативної та седиментаційної стійкості.
В деяких випадках при значних відхиленнях показників властивостей розчину від заданих особливо при явно вираженій флокуляції розчину його обробку необхідно проводити порційно обробляють розчин в прийомних ємностях з контролем властивостей потім закачують у свердловину, витискуючи наступну порцію для обробки.
При збагаченні розчину водною фазою в умовах атмосферних опадів а також в результаті проведення технологічних операцій пов’язаних з закачуванням води у свердловину необхідно проводити обробку розчину направлену на захист твердої фази від змочування водою та стабілізацію водної фази з метою запобігання росту структурно- реологічних показників розчину.
При вмісті води в ВБР-4 більше 20% після відповідних лабораторних перевірок проводити відділення та викид частини водної фази шляхом обробки розчину сульфонолом в кількості 0,5-1,0-1,5%.