
- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
До початку приготування вапнисто-бітумного розчину готується комплексний реагент. Спочатку уточнюють відношення конкретних компонентів, вказаних в табл.21.1, виходячи з фактичного вмісту в них активних речовин і лабораторної перевірки агрегативної стійкості отриманого комплексного реагенту (КР) (суміш не повинна розширюватись на вуглеводну та водну фази). Під час роботи на буровій в умовах низьких температур для забезпечення рухомості КР кількість введеного в нього дизельного палива може бути збільшена.
Відповідно повинна бути установлена кількість домішки КР в розчин.
КР готують за наступною технологією. В розраховану кількість сульфанола вводять хлористий кальцій і перемішують суміш протягом 1,0-1,5 годин до повного розчинення хлористого кальцію в водній фазі товарного сульфонола. ( В випадку використання порошкоподібного сухого сульфонола попередньо готують його 40-50% водний розчин ). Якщо при цьому спостерігається вспінювання, до суміші додають невелику кількість СМАД-І (до 5% від загального об’єму ). Окремо готують вуглеводневу частину КР шляхом змішування СМАД-І, ІКБ-4 “Н” і дизельного палива. Цілеспрямовано спочатку ІКБ-4 “Н” розтворити в дизельному паливі, а потім змішати з СМАД-І. Після цього суміш сульфонола і хлориду кальцію поступово вводять у вуглеводню частину КР при інтенсивному перемішуванні, яке продовжують протягом 1-2 годин до отримання однорідної суміші з показником електростабільності не менше 100В.
В умовах бурової для приготування КР можуть використовуватися змішувальні ємності ( 5-10 м3 ), обладнані гідромоніторними і механічними перемішувачами, а також цементувальний агрегат. Для приготування лабораторних проб КР необхідно застосовувати високообертові мішалки ( 2000 хв-1 ). Приготовлений КР відкачують в ємність а потім використовують при приготуванні і обробці розчину.
Потім приготовлюють вапняно-бітумний концентрат ( ВБК ) з масовим вмістом бітума, вапна та води, передбачені рецептурою, і масовою частиною дизельного палива, рівною трьом масовим частинам бітума. Для цього в дизельне паливо при перемішуванні вводять бітум, воду, потім вапно. Вапно додають для запобігання закипання розчину і вводять поступово, щоб температура суміші не перевищувала 80-90С.
Для отримання необважненого ВБР до приготовленого ВБК додають дизельне пальне в кількості, рівній одній масовій частині бітума, бентонітовий порошок за рецептурою, 1/3 частину передбаченого рецептурою КР. Після цього суміш інтенсивно перемішують до однорідної суміші.
Для надійного змочування обважнювача і нейтралізатора ЖС-7 вуглеводневою основою розчину їх введення в розчин проводять з попереднім приготуванням пульпи. Для цього дизельне пальне, барит, нейтралізатор і КР, додають до необважненого розчину при його обважненні, попередньо перемішуючи. Потрібна рухомість і стабільність отриманої пульпи досягається додаванням до неї частини призначеного для обважнення розчину.
Для інтенсивного перемішування вихідних компонентів розчину змішувальну ємність (об’ємом 30-40м3 ) обладнують 2-3 поворотними гідромоніторними перемішувачами типу ПГ, які здійснюють перепад на насадках до 5 МПа. Для збільшення швидкості деспергування компонентів ВБР-4 і їх рівномірного розподілу в об’ємі розчину використовують гідравлічний диспергатор типу ДГ-2. Диспергатор встановлюють на відводі лінії високого тиску бурового насосу з викидом в прийомну ємність чи виходом в господарську лінію. Робочий тиск на гідравлічному деспергаторі повинен складати 9-10 МПа.
Вводять вихідні компоненти в розчин, який готується, через гідрозмішувач ежекторного типу чи ФСМ, які встановлені в системі замкнутого циклу циркуляції прийомні ємності насоса ( чи спеціальна ємність для приготування ) – буровий насос – гідрозмішувач ( ФСМ ) – прийомні ємності.
Порядок вводу компонентів і орієнтовний час перемішування розчину наведені в табл.23.4.
Готовність розчину оцінюють за стабільністю показників властивостей, які визначають послідовно через 30 хвилин перемішування.
Приготовлений розчин розміщують в металевих ємкостях (закритих або з навісами ), обладнаних перемішуючими пристроями і з’єднаних зі всмоктуючою та нагнітаючою лініями насосів.
Специфічні властивості ВБР-4, який є однотипним розчином на вуглеводневій основі, вимагають ретельної підготовки бурового обладнання для запобігання розчину від забруднення іншими речовинами, запобігання його розливу та забруднення грунту, створення зручних умов роботи бурової бригади.
Циркуляційна система повинна бути закрита навісами для запобігання попадання атмосферної вологи та піску при піщаних бурях.
Таблиця 23.1 – Компонентний склад вапнисто-бітумного розчину
Таблиця 23.2 – Компонентний склад вапнисто-бітумного розчину ВБР-2 на 1 м3
* – кількість вапна вказано із розрахунку його 60% активності за СаО;
** – при бурінні пластів з вмістом сірководню.
Таблиця 23.3 – Показники властивостей ВБР-4
Показники |
Одиниці виміру |
Значення показників |
||
1 |
2 |
3 |
||
Густина |
кг/см3 |
1100-1500 |
1500-1900 |
1900-2200 |
Умовна в’язкість при витіканні 100 см3 розчину з залитого обєму 200 см3 (при 46°С) |
с |
15-25
|
16-30 |
18-40 |
Статичне напруження зсуву (при46°С) через 1хв. спокою через 10хв. спокою |
дПа |
6-20 12-40 |
24-40 40-90 |
30-50 60-120 |
Пластична в’язкість (при 46°С) |
мПа·с |
50-70 |
60-80 |
70-90 |
Динамічне зусилля зсуву (при 46°С) |
дПа |
30-60 |
50-100 |
70-110 |
Фільтрація |
см3/30хв |
0,5-1,5 |
0,5-1,5 |
0,5-2,0 |
Вміст водної фази (допустимий) |
% |
до 20 |
до 20 |
до 20 |
Електростабільність |
В |
³ 600 |
³ 600 |
³ 600 |
Таблиця 23.4 – Показники властивостей ВБР-2
Показники |
Значення показників |
Густинаг/см3 |
1,05-2,3 |
Умовна в’язкість, с витікання 100мл з 200мл довж. 15мм |
25-40 |
Статичне напруження зсуву, дПа через 1хв спокою через 10хв спокою через 24год спокою |
0-50 6-100 300-400 |
Пластична в’язкість, мПас |
до 100 |
Динамічне зусилля зсуву дПа |
до 100 |
Ефективна в’язкість при 600 об/хвмПас |
до 140 |
Показник фільтрації см3 за 30хв |
0-1,5 |
Показник динамічної фільтрації при 200С, см3 за 30хв |
до 35 |
ВБР-2
Технологія приготування ВБР-2 не дуже відрізняється від технології приготування ВБР-4 і полягає в окремому вводі поверхнево-активних речовин.
Спочатку готується вапняно-бітумний концентрат (ВБК) з масовим складом бітума, вапна і води, за рецептурою (див.табл. 29), і масовою частиною дизельного палива, рівною трьом частинам бітума. Вапно вводять поступово для запобігання закипання розчину.
Для отримання необважненого ВБР-2 до приготовленого ВБК додають дизельне пальне в кількості, рівній одній масовій частині бітума, бентонітовий порошок за рецептурою і 1/3 частину передбаченого рецептурою ПАР (сульфонол і СМАД). Після цього суміш інтенсивно перемішують до однорідної суміші.
Обважнення ВБР –2 і ввід нейтралізатора проводять шляхом додавання до необважненого розчину баритової пульпи. Приготування баритової пульпи полягає у ретельному перемішуванні дизельного палива, барита нейтралізатора і ПАВ (СМАД і сульфонол).
Технічні засоби приготування ВБР-2 відповідають приведеним для ВБР-4 а порядок вводу компонентів і орієнтовний час перемішування приведені в табл.
Таблиця 23.5 – Технологія приготування ВБР-4
* для запобігання можливого злипання бітума на клапанах бурового насоса в перший момент приготування розчину бажано підігріти дизельне пальне до 60-70°С.
Таблиця 23.6 – Технологія приготування ВБР-2
№ п/п |
Операція |
Час вводу компонентів при безперервному перемішуванні хв |
Час допоміжного перемішування після вводу компонентівхв |
Прокачка через диспергатор цикл |
Приготування ВБК |
||||
1 |
Дизпаливо + бітум |
60 |
60 |
- |
2 |
(1) + вода |
10 |
10 |
- |
3 |
(2) + вапно |
60 |
60 |
- |
4 |
(3) |
- |
- |
2 |
Приготування необважненого ВБР-2 |
||||
5 |
ВБК + дизпаливо |
10 |
10 |
- |
6 |
(5) + бентоніт |
30 |
60 |
- |
7 |
(6) + ПАВ |
15 |
60 |
- |
Обважнений ИБР |
||||
8 |
(7) + дизпаливо |
10 |
10 |
- |
9 |
(8) + бентоніт |
15 |
60 |
- |
10 |
(9) + ЖС-7 + барит |
120 |
60 |
- |
11 |
(10) |
- |
- |
2 |