- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
17.4 Регулювання властивостей розчину
В процесі буріння на гіпсо-калієвому розчині необхідною умовою є дотримання в заданих межах концентрації інгібуючих катіонів (Са++ і К++) в фільтраті. Вміст іонів кальцію і аніонів хлору , загальну мінералізацію фільтрату контролюють безпосередньо на буровій , а вміст катіонів калію – в лабораторії.
При зниженні вмісту іонів кальцію в фільтраті менше 700 мг/л в розчин додають гіпс або алесбастер кількістю 1-5 кг/м3. Хлористий калій потрібно вводити в буровий розчин після додавання гіпсу або коли вміст катіонів кальцію в фільтраті знаходиться в заданих межах . Перед вводом інгібуючих добавок розчин не повинен мати підвищеного значення в’язкості , СНЗ і фільтрації.
В процесі буріння зниження в’язкості і СНЗ розчину здійснюється додаванням 05-1,0% водно-лужного лігносульфонатного реагента . При недостатньому вмісті глинистої фази ( низька в’язкість і нульове значення СНЗ) в розчин додають добре продисперговану в прісній воді 10-15% -ну глинисту суспензію . Фільтрацію понижують додаванням 0,3-0,5% КМЦ-600 або 0,2-0,3% КССБ –4 і 0,1-0,2 % КМЦ-600.
Значення рН розчину регулюють додаванням кислого ФХЛС ( при необхідності зниження ) або КОН , Са( ОН)2 ( для підвищення ) Змащуючи властивості регулюють додаванням нафти в суміші із сульфазолом у співвідношенні 100:1. Так як і в інших розчинах, які оброблені лігносульфонатними реагентами , при піноутворенні в розчин необхідно додати піногасник
Таблиця 17.1-Cклад і допустимі показники властивостей
17.5. Перевід в інші типи розчинів
Перевід гіпсокалієвого бурового розчину в інші типи розчину проводиться у відповідності з даними наведеними в таблиці 17.2
Таблиця 17.2 – Правила переводу з гіпсокалієвого в інші типи розчинів
Розчин , на який здійснюється перехід |
Технологія переходу |
|
Попередня підготовка розчину |
Обробка розчину |
|
1 Калієвий |
2 Припинити ввід гіпсу в буровий розчин |
3 Видалення іонів кальцію шляхом їх переведення в нерозчинні карбонати додаванням Na2CO3 кількістю еквівалентній вмісту іонів Са++ в розчині ( на кожні 10мг/л іонів Са++- 26,5 мг/л Na2CO3 і продовжувати буріння з обробкою КСl |
Мінералізований, соленасичений |
За 150 м до переходу припинити подачу гіпсу і хлористого калію в буровий розчин .Розчин обробляється кальцинованою содою ( Na2CO3) кількістю 10-20 кг/м3 |
Вводиться 10-15 кг /м3( в розрахунку на суху речовину) реагента –понижувача фільтрації (КМЦ) у вигляді 10%-ного розчину або в сухому вигляді і нафту до вмісту її врозчині 8-105 . Для зниження в’язкості додається 50-100 л/м3лігносульфонатного реагента ( ФХЛС, КССБ) 10% -ної концентрації з рН =9 ( при Т³1200С разом з 0,01-0,03% хроматів ) .Потім додається сіль (240-260кг/м3) і паралельно обважнювач |
Лігносульфонатний |
|
Припиняється додавання гіпсу і хлористого калію , продовжується буріння з обробкою лігносульфанолами |
Гіпсо-вапняковий |
|
Припняється ввід хлористого калію і продовження буріння з обробкою гіпсом і вапном |
1 Альмо-калієвий |
2 Припиняється ввід гіпсу і вапна за 100-150 м до інтервалу переходу на Альмокалієвий розчин |
3 Визначення вмісту іонів Са++у фільтраті і обробка розчину еквімолекулярним кількості кальцинованої соди для виводу їх із розчину . Подальша обробка введеться алюмокалієвими квасцями |