
- •1.2 Роль і значення промивання свердловин та промивальних рідин в процесі буріння свердловин
- •1.3 Основні функції промивальних рідин
- •1.3.1 Гідродинамічні функції
- •1.3.2 Гідростатичні функції
- •1.3.3 Функції кіркоутворення
- •1.3.4 Фізико-хімічні функції
- •1.3.5 Різнобічні функції промивальної рідини
- •1.4 Класифікація дисперсних систем
- •1.5 Процеси на межі розділу фаз у дисперсних системах
- •2.2 Компонентний склад бурових промивальних рідин
- •2.3 Особливості будови та складу основних глинистих мінералів
- •2.3.1 Глини групи монтморилоніту
- •2.3.2 Глини групи гідрослюд
- •2.3.3 Глини групи каолініту
- •2.3.4 Глини групи палигорскіту
- •2.4 Катіонний обмін у глинистих суспензіях. Обмінна ємкість глинистих мінералів
- •3.2 Вплив мінерального складу глин і типу обмінних катіонів на гідратацію, диспергування і бубнявіння глинистих мінералів
- •3.3 Будова глинистих частинок у водній суспензії. Теорія Штерна і будова деш. Дзета ( ) – потенціал і його вплив на властивості бпр
- •3.4 Агрегатна та седиментаційна стійкість колоїдних розчинів. (Стійкість дисперсних систем)
- •3.5 Явище коагуляції та колоїдний захист у глинистих суспензіях
- •4.2 Визначення якості глинопорошків
- •4.3 Розрахунки при приготуванні глинистих розчинів
- •5.2 Типи обважнювачів і їх характеристика
- •5. 2.1 Баритові обважнювачі
- •5.2.2 Карбонатні обважнювачі
- •5.2.3 Залізисті обважнювачі
- •5.2.4 Свинцеві обважнювачі
- •5.3 Вплив обважнювачів на структурно-механічні властивості бурових розчинів
- •Різної густини
- •1, 2, 3 І 4 густини обважнювачів відповідно 3000 кг/м3, 3500 кг/м3;
- •5.4 Методи обважнення бурових розчинів
- •Розчин у вигляді пульпи
- •5.5 Розрахунки при обважненні бурових розчинів
- •6.2 Реологічні властивості бурових промивальних рідин
- •Напруження зсуву відповідного градієнта швидкості
- •6.3 Степеневий закон
- •Лекція № 7 тіксотропні властивості бурових промивальних рідин
- •7.1 Поняття про механізм структуроутворення
- •Частинками розчину в момент структуроутворення
- •7.2 Типи структур в дисперсних системах і їх видозміни у буровому розчині
- •7.4 Статичне напруження зсуву бурових розчинів і методи його визначення
- •7.5 Методи та прилади для заміру снз
- •Лекція № 8 фільтраційні і кіркоутворюючі властивості бурових розчинів
- •8.1 Основні положення статичної фільтрації
- •8.2 Статична та динамічна фільтрація бурових промивальних рідин
- •8.3 Вплив основних факторів на статичну та динамічну фільтрацію
- •8.4 Фільтраційна кірка бурового розчину
- •8.4.1 Товщина фільтраційної кірки
- •На товщину фільтраційної кірки
- •8.4.2 Проникність фільтраційної кірки
- •Густина бурового розчину та її значення в процесі буріння свердловин. Вміст газу у буровому розчині
- •9.1 Вибір густини бурового розчину
- •9.2 Регулювання густини бурового розчину в процесі буріння
- •Швидкість буріння
- •9.3 Вміст газу у бурових промивальних рідинах
- •Лекція № 10
- •10.2 Шлам, як колоїдний компонент бурового розчину
- •10.3 Вплив вмісту твердої фази на властивості бурового розчину
- •11.1 Класифікація хімічних реагентів
- •Лекція № 12 вода і суспензії із вибурених порід
- •12.1 Призначення та умови застосування
- •12.2 Склад і властивості суспензій із вибурених порід
- •12.3 Технологія приготування
- •12.4 Перевід в інші типи розчинів
- •12.5 Вплив на наступні технологічні процеси
- •13.2 Склад та властивості гуматних бурових розчинів
- •Гуматнокальцієві розчини
- •13.3 Технологія застосування
- •13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
- •13.5 Перевід в інші типи розчинів
- •13.6 Вплив гуматних розчинів на наступні технологічні процеси
- •Лекція № 14 лігносульфатні бурові розчини
- •14.1 Призначення та умови застосування лігносульфатних бурових розчинів
- •14.2 Склад та властивості бурового розчину
- •14.3 Технологія застосування
- •14.4 Регулювання властивостей бурового розчину
- •14.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •14.5 Перевід в інші типи розчинів
- •Лекція № 15 полімер-глинисті бурові розчини
- •15.1 Призначення та умови застосування полімер-глинистих бурових розчинів
- •15.2 Склад та властивості бурового розчину
- •15.3 Технологія застосування бурового розчину
- •Лекція № 16 хлоркальцієві бурові розчини
- •16.1 Призначення та умови застосування
- •16.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •Густина 10602200 залежно від вмісту глини та обважнювача. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •16.3 Технологія приготування
- •16.4 Регулювання властивостей розчину
- •16.5 Перевід в інші типи розчинів
- •16.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція №17 Застосування гіпсо-калієвого бурового розчину
- •17.1 Призначення розчину і умови застосування
- •17.2 Склад і граничні значення показників властивостей
- •17.3. Технологія приготування
- •17.4 Регулювання властивостей розчину
- •17.5. Перевід в інші типи розчинів
- •17.6. Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Хлоркалієві бурові розчини
- •18.1. Призначення та умови застосування
- •18.2. Склад і допустимі показників властивостей
- •18.3. Технологія приготування
- •Контроль властивостей у процесі буріння
- •18.5 Перехід до інших типів розчинів
- •18.6 Вплив розчину на наступні технологічні операції
- •Лекція № 19 малосилікатні бурові розчини
- •19.1 Призначення розчинів та умови застосування
- •19.2 Склад і властивості малосилікатних розчинів
- •19.3 Технологія приготування малосилікатних розчинів
- •19.4 Управління властивостями розчину в процесі буріння
- •19.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.2 Склад і властивості розчинів Склад і граничні значення показників властивостей розчинів оброблених солями алюмінію наведені в табл. 20.1. В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •20.3 Технологія приготування
- •20.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •Алюмокалієвий розчин. Регулювання показників властивостей алюмокалієвого розчину здійснюють аналогічно алюмінизованому.
- •20.5 Перевід в інші типи розчинів
- •20.6 Вплив розчинів оброблених солями алюмінію на наступні технологічні операції
- •Лекція № 21 соленасичені бурові розчини
- •21.1 Призначення соленасичених розчинів та умови їх застосування
- •21.2 Склад і властивості соленасичених розчинів
- •21.4 Регулювання властивостей розчину
- •21.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •Лекція № 22 застосування розчинів на основі гідрогелю магнію
- •22.1 Призначення розчинів і умови застосування
- •22.2 Склад і властивості розчинів на основі гідро гелю магнію
- •В дужках дані взаємозамінні матеріали
- •22.3 Технологія приготування
- •22.4 Регулювання властивостями розчину в процесі буріння
- •22.5 Перевід в інші типи розчинів
- •22.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •23.2 Склад і властивості вапнисто-бітумних розчинів
- •23.3 Технологія приготування розчину (вбр-4)
- •Примітка
- •23.4 Регулювання властивостей вбр в процесі буріння
- •23.5 Перехід на промивку вбр. Особливості його застосування
- •23.6 Вплив на наступні технологічні операції
- •24.2 Склад і властивості інертно-емульсійних розчинів
- •24.3 Перевід в інші типи розчинів
- •24.4 Регулювання властивостями іер в процесі буріння
- •24.5 Вплив на наступні технологічні операції
- •25.2 Склад і властивості еарованих бурових розчинів
- •25.3 Технологія приготування
- •25.4 Регулювання властивостей розчину в процесі буріння
- •25.6 Вплив розчину наступні технологічні операції
13.3 Технологія застосування
В основному для приготування гуматних розчинів використовують, як правило, або бентонітовий порошок або розчин, на якому розбурювали попередні горизонти.
Відповідно з вибраною рецептурою готується водоглиниста суспензія, яка обробляється 10%-ним розчином ВЛР (КГР). Для приготування 10%-ної концентрації ВЛР в глиномішалку заливають 2/3 її об'єму води, додають 400кг ВЛР і перемішують протягом 30 хв, потім доливають води до повного об'єму і перемішують протягом 10 хв.
Після обробки суспензії реагентом вводять послідовно речовини і при необхідності хромати.
Можливе приготування комплексного хром гуматного реагента. Для цього готується 10-20% розчин ВЛР (ГКР) за попередньою схемою, до якого добавляють 10% хроматів (на сухий ВЛР) і суміш перемішується протягом 1 год. для окислення гуматів.
Одночасно домішка глинопорошку і ВЛР у воду сприяє більш швидкому приготуванню розчину у цьому випадку приготування розчину із бентоніту закінчується через 0.5-1 год., а із брилової глини через 1.5-2 год. Такий метод приготування приводить до не повного вилучення гумінових кислот із бурого вугілля, тобто, технологічна характеристика реагента повністю не реалізується.
Приготування гуматно-кальцієвого розчину майже не відрізняється від технології приготування гуматних і хромгуматних розчинів. Найбільш важливо визначити оптимальну концентрацію CaCl2 для отримання максимального результату структуроутворення без зниження фільтрації.
Для приготування гуматно-кальцієвого розчину можна використовувати комбінований реагент, який складається з глинопорошку, ВЛР і хлористого кальцію. Під час заповнення водою гідро- чи глиномішалки додають 2-2.5% бентоніту, 3% ВЛР і перемішують протягом 1-1.5 год. Потім додають 0.2-0.3 % хлористого кальцію і перемішують протягом 20-30 хв. При необхідності комбінований реагент може бути в 1.5-3 рази більшої концентрації. Тоді при обробці розчину разом з реагентом вводять необхідну кількість води. В процесі обробки розчин комбінованого реагента періодично перемішують.
13.4 Контроль властивостей розчину в процесі буріння
В процесі буріння в прісних глинистих розчинах, оброблених ВЛР, спостерігається ріст структурно-механічних показників властивостей за рахунок підвищення концентрації твердої фази. Кількість ВЛР у розчині повинна бути строго установлена.
За рахунок зменшення концентрації реагента і забруднення розчину гіпсом, ангідритом, цементом чи мінералізованою пластовою водою підвищується фільтрація розчину.
В першому випадку додають 0.5-1.0% ВЛР (на суху речовину), в другому випадку 1.0-1.5% , 0.5-1.0% кальцинованої соди.
При підвищенні структурно-механічних властивостей через збільшення концентрації твердої фази розчин додатково обробляється 0.2-0.5% ВЛР з одночасним розведенням водою(5-15%). При загущенні, внаслідок забруднення електролітами використовуються такі ж методи, як при регулюванні фільтрації (обробка ВЛР, кальцинована сода, КМЦ, їх комбінація чи перехід до другого типу розчину).
Рідким ВЛР обробляються розчини для одночасного зниження в'язкості, фільтрації та статичного напруження зсуву. Якщо необхідно зменшити тільки фільтрацію, можна обробляти розчин сухим реагентом, добавляючи його після очищення.
При розрідженні гуматних розчинів додаванням хроматів необхідно враховувати те, що найбільша ефективність досягається при температурі в свердловині 70-800С і рН розчину 8-9. Додавати хромати необхідно у вигляді 1.0-2.5% розчину, в кількості 0.02-0.05 % від об’єму розчину (на суху речовину).
Для контролю властивостей гуматно-кальцієвого бурового розчину застосовують обробку комбінованим реагентом при можливому регулюванні його складу.
У випадку зростання структурно-механічних показників поступово зменшують до 0.1-0.15% концентрацію хлористого кальцію в реагенті. Якщо при цьому підвищується фільтрація, то збільшують вміст ВЛР до 4% в реагенті. У випадку погіршення структурно-механічних властивостей необхідно поступово збільшити до 0.3-0.35% концентрацію хлористого кальцію, а якщо при цьому збільшується фільтрація, то концентрація хлористого кальцію залишається не змінною, а збільшується до 3-4% концентрація бентоніту.
Контроль властивостей гуматно-калієвого розчину аналогічний контролю властивостей чисто гуматного розчину. Переробка розчину реагентом КГР також небажана, як і ПВЛР. Для підтримання рН бурового розчину в оптимальній кількості 9.0-10.5 необхідно застосовувати розбавлений розчин гідроксиду калію.
Регулювання в'язкості і статичного напруження зсуву: для підвищення – додавання 2-5% бентонітової суспензії 10-15% концентрації; для зниження – розведення водою, обробленням 0.5-1.0% (вага) відповідно до об'єму бурового розчину, а при температурі більше 800С – додатковим додаванням хромпіка в кількості 0.01-0.05% Не рекомендується одночасна обробка гуматно-калієвого розчину реагентами ГКР та ВЛР.