- •Вимоги до виконання лабораторних робіт
- •Вступ Бібліотеки цифрових пристроїв та інструментарій програмного середовища ms10
- •10.1.1. Генератор бінарного слова
- •10.1.2. Логічний аналізатор
- •Лабораторна робота № 1
- •Теоретичні відомості
- •3. Базові логічні елементи
- •5. Перехід від логічної функції до логічної схеми
- •Навчальні завдання і методичні вказівки до їх виконання
- •Лабораторна робота № 2
- •Теоретичні відомості
- •Дешифратор
- •Шифратор
- •Мультиплексор
- •Демультиплексор
- •Хід роботи і вказівки до її виконання
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4
- •Теоретичні відомості
- •Асинхронний і синхронний rs-тригери
- •Навчальні завдання і методичні вказівки до їх виконання
- •Лабораторна робота № 5
- •Теоретичні відомості
- •Паралельний регістр на rs-тригерах
- •Навчальні завдання:
- •Лабораторна робота № 6
- •Теоретичні відомості
- •2. Лічильник з безпосередніми звʼЯзками
- •3. Сумуючий синхронний лічильник
- •4. Реверсивний синхронний лічильник
- •5. Десятковий лічильник
- •Навчальні завдання і методичні вказівки до їх виконання
- •Лабораторна робота № 7
- •Теоретичні відомості і розрахункові формули
- •Структура резистивних матриць цап
- •Основні параметри цап
- •Навчальні завдання і методиичні вказівки до їх виконання
- •Лабораторна робота № 8
- •Теоретичні відомості
- •Структурна схема ацп послідовної дії
- •Основні параметри ацп
- •Навчальні завдання
Лабораторна робота № 8
Тема роботи: аналого-цифровий перетворювач.
Мета роботи: ознайомлення з принципом роботи і випробування інтегрального 8-розрядного аналого-цифрового перетворювача.
Теоретичні відомості
Структурна схема ацп послідовної дії
Аналого-цифровий перетворювач (АЦП) – пристрій, призначений для перетворення аналогових величин в їх цифровий еквівалент в різних системах числення. Вхідним сигналом АЦП протягом деякого проміжку часу Δt являється постійна напруга, рівна відліку uвх(kΔt) вхідної аналогової функції uвх. За цей час на виході АЦП формується цифровий (зазвичай двійковий) код
відповідаючий дискретному відліку напруги uвх(kΔt). Кількісний зв’язок для будь-якого моменту часу визначається відношенням
де Δu – крок квантування вхідної аналогової напруги uвх; δі – похибка перетворення напруги uвх(kΔt)на даному кроці.
Фізичний процес аналого-цифрового перетворення складається із дискретизації по часу аналогового сигналу, квантування по рівню і кодування [8]. Процес дискретизації аналогового сигналу тривалістю tвх виконується у відповідності з теоремою Котельникова, визначаючій необхідний крок дискретизаціїΔt≤ 1(2fm), де fm – максимальна частота спектра вхідного сигналу, і число кроків M = tвх/Δt.
Процес квантування по рівню дискретизованої функції uвх(kΔt)полягає в відображенні нескінченної множини її значень на деяку множину кінцевих значень uд(k), рівне числу рівнів квантування N = uвх.max/Δu. Процес квантування по рівню (округлення кожного значення uвх(kΔt) до найближчого рівня uд(k)приводить до виникнення помилки (шуму) квантування, максимальне значення якої ±1/2Δuвизначається розрядністю використовуваного вихідного коду. При збільшенні розрядності вихідного коду помилка квантування вихідного коду може бути зменшена до будь-якої потрібної малої величини, але не може бути зведена до нуля вибором параметрів пристрою, так як вона притаманна даному алгоритму.
Процес кодування полягає в заміні відшуканих квантованих N + 1 значень вхідного сигналу uд(k) деякими цифровими кодами.
На рис. 16.1, а приведена характеристика ідеального АЦП в нормованих одиницях вхідної напруги uвх.н = uвх/uвх.max. Крім помилки квантування, при оцінці точності АЦП враховуються додаткові похибки: інструментальну (похибку зсуву нуля, викликаючу зсув пунктирної прямої Lвліво або вправо від початку координат, див. рис. 16.1, а) і апертурну,, виникаючу із-за невідповідності значень вхідного сигналу uд(k)перетвореному цифровому коду Аі. Невідповідність виникає, якщо вхідний сигнал протягом інтервалу дискретизації Δt змінюється більше ніж на значення кроку квантування Δu.
Основні параметри ацп
До основних параметрів АЦП відносять:
Число розрядів вихідного коду n = 8, …, 16, відображаючого вихідну аналогову величину, яка може формуватися на виході АЦП. При використанні двійкового коду n = log2(N + 1), де N + 1 –максимальне число кодових комбінацій (рівнів квантування) на виході АЦП;
Діапазон зміни вхідної напруги uвх.max. Відмітимо, що АЦП може обробляти вхідну інформацію в виді однополярної аналогової напруги з межами 0… uвх.max і двуполярної ±uвх.max/2;
Абсолютна роздільна здатність 3МР = Δu (значення молодшого розряду) – середнє значення мінімальної зміни вхідного сигналу uвх, Обумовлюючого збільшення або зменшення вихідного коду на одиницю. Значення ЗМР визначається розрядністю вихідного кодуз діапазоном вхідної напруги;
Абсолютна похибка δі перетворення в кінцевій точці шкали є відхилення реального максимального значення вхідного сигналу uвх.maxвід максимального значення ідеальної характеристики LАЦП (див. рис. 16.1, а). Зазвичайδі вимірюється в ЗМР;
Максимальна частота перетворення (десятки і сотні кілогерц);
Час перетворення вхідного сигналу: tпр.max ≤ (1/2)Δt.
Вміст АЦП на відміну від АЦП може змінюватися в значній степені в залежності від вибраного методу перетворення і способу його реалізації. Найбільше розповсюдження отримали три основних методи: послідовного рахунку, порозрядного кодування і зчитування.
Метод послідовного рахунку оснований на врівноваженні вхідної величини сумою однакових по величині еталонів (сумою кроків квантування). Момент врівноваження визначається за допомогою одного компаратора, а кількість еталонів, врівноважуючих вхідну величину, підраховується за допомогою лічильника.
Метод порозрядного кодування (врівноваження) передбачає наявність декількох еталонів (часто реалізованих в виді врівноважуючого зсуваючого регістру), зазвичай пропорційних по величині степеням числа 2, і порівняння цих еталонів з аналоговою величиною. Порівняння починається з еталону старшого розряду. В залежності від результату порівняння формується значення старшого розряду вихідного коду. Якщо еталон більше вхідної величини, то в старшому розряді ставиться 0 і далі проводиться врівноваження вхідної величини наступним по значенню еталоном. Це еталон рівний або менший за вхідну величину, то в старшому розряді вихідного коду ставиться 1 і в подальшому проводиться врівноваження різниці між вхідною величиною і першим еталоном.
Найбільшою швидкодією володітиме перетворювачі, побудовані по методу зчитування. Метод зчитування має на увазі наявність 2n – 1 компараторів.
По структурі побудови ІМС АЦП розділяють на АЦП з застосуванням ЦАП і без них.
Основні напрямки розвитку АЦП – підвищення швидкодії основних вузлів, зокрема, компараторів до 5…10 нс, підвищення їх точності до 0,05…0,005%, збільшення розрядності перетворювачів до 24, використання мікропроцесорів в перетворювачах.
