- •Передмова
- •Програма курсу
- •Тема 1. Предмет та завдання курсу “Історія лінгвістичних вчень”. Лінгвістична традиція. Причини формування традицій. Практичні потреби як передумови виникнення лінгвістичних теорій.
- •Змістовий модуль 2. „лінгвістика хх-ххі ст.”
- •Резюме навчальної програми
- •Структура залікового кредиту
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Взірець модульної контрольної роботи
- •Питання для підготовки до заліку
- •Основна література до курсу:
- •Збірники статей із загального мовознавства
- •Довідкова література
- •Рекомендації до самостійної роботи студентів (срс)
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Завдання та рекомендації до самостійної роботи
- •Орієнтовний перелік тем доповідей
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Завдання та рекомендації до самостійної роботи
- •Орієнтовний перелік тем доповідей
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Деякі особливості розвитку соціологічних досліджень у XX ст.
- •Школа українських фахівців в галузі прагматики.
- •Завдання та рекомендації до самостійної роботи
- •Орієнтовний перелік тем доповідей
- •Питання для самоконтролю
- •Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
- •План обговорення
- •Питання до самоконтролю
- •План обговорення
- •Питання до самоконтролю
- •Тематика індивідуально-дослідницьких завдань
- •Перелік основних термінів та понять курсу
Рекомендації до самостійної роботи студентів (срс)
Тема №1. Вступ. Лінгвістична традиція.
План
Вступ. Предмет і об’єкт курсу. Предмет та завдання курсу.
Практичні потреби як передумови виникнення лінгвістичних теорій.
Історія лінгвістичної думки до ХІХ ст. Мовознавство в Давній Індії. Давньокитайське мовознавство.
Мовознавство в Давній Греції та Римі. Концепція Логосу в античній філософії та її значення для сучасної лінгвістики.
Арабське мовознавство VII-XI ст.
Питання для самостійного опрацювання
Граматика Паніні. Опис граматики і фонетики.
Вчення про частин мови у Аристотеля.
Платон.
Вчення про мотивованість слова.
Александрійська школа. Стоїки.
Завдання та рекомендації до самостійної роботи
Опрацювати підручники (Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки: навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. – К.: вища школа, 1985.- 216 с.; Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1999. – 288с. ) із зазначенеї теми та зробити виписки із запропонованих питань.
Виписати до індивідуального словника основні поняття й терміни з теми та дібрати тлумачення їх.
Ознайомитися зі статтею «Національна мова в трактатах Данте і лінгвістичних працях О.Потебні: перегук крізь віки» (Шклярук О.М. )- дод.1, висловити свою думку про явище націоналізації й денаціоналізації, простонародну мову, схоластичну латину, національну мову.
Висловіть (письмово) свою думку щодо прочитаного:
ВЕДИ ПРО НАС
Веди свідчать, що в древності (більш як 5 000 років тому) існувала високорозвинена ведична цивілізація, що об'єднувала всі царства на планеті. Згодом, після великої битви, в якій брали участь більш як 640 млн. чол. , поступово ведична культура стала занепадати, особливо на окраїнах, на території сучасної Індії вона ще збереглась у порівняно найкращому вигляді до цих пір.
Глибокі дослідження української культури наштовхують на ті факти, що дуже давно і в нас існувала ведична культура.
Про наших давніх предків, протоукраїнців, "Бгагавата Пурана" згадує так: ''Кірати, хуни, андхри, пулінди, пулкаші, абхіри, шумбхи, явани, представники племен кхасів, завдяки безмежній могутньості Господа можуть очиститись, прийнявши покровительство Його відданих".
Перелічені історичні назви є назвами різних народів, що населяли Землю. їхні провінції входили до складу древньої Бгарата-варші, про ці різні народи розповідається в "Махабгарагі". В основному, ці провінції населяли люди, які належали до варни царів-кшатрій. Пізніше, коли вони з плином часу відмовились від брахманічної культури, їх стали називати млеччхами (подібно до того, як тих, хто не сповідує іслам, називають кафірами, а тих, хто не слідує християнській культурі, - язичниками).
Якщо ми звернемося до ведичної теорії, то дізнаємося, що багато тисяч років тому існувала тільки одна держава - Бгарата. За того часу всі народи, також і слов'янські (на санскриті - "хуни"), входили до цієї держави й сповідували спільну релігію. Слов'яни були войовничими народами і поклонялись Всевишньому, а в міру занепаду духовності - півбогам на чолі з Індрою (у слов'янській міфолога - Перун). Однак після великої битви, що сталось більш як 5 тисяч років тому, ці народи кількома хвилями помандрували на північ.
Люди надзвичайної фізичної сили й порівняно високої духовності, вони мали вплив на давній світ. Всюди, де ступала їх нога, збережено спогади про них у переказах, у назвах гір, річок, озер тощо. Зрештою вони опинились на території, що на санскриті зветься Раша.
Сучасні дослідники історії України називають вищезгадані часи трипільською добою - це більше трьох тисячоліть до нашої ери.
Орієнтовний перелік тем доповідей
Початкові уявлення про мову
Трактування мови у ведах-ведангах
Галузі філології середновічного Китаю
Концепція Логосу в античній філософії та її значення для сучасної лінгвістики
Латинська граматика Варрона та її роль для європейської лінгвістики
Мовознавча проблематика в Біблії та Єванглії
Питання для самоконтролю
На межі яких мовних і стильових світів зародилась християнська література?
У чому полягала дискусія Кратіла та Гермогена?
Поясніть ставлення Конфуція до названої речі й назви-імені?
Який принцип виявив Ф.де Соссюр у дослідженнях з індоєвропейської поетики?
Рекомендована література
Амирова Т.А., Ольховиков Б.А., Рождественский Ю.В. Очерки по истории лингвистики. – М.: Наука, 1975. – С.62-71
История лингвистических учений. Древний мир. – Л.: Наука, 1980. – С.92-109
Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки: навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. – К.: вища школа, 1985. – С.6-34
Парибок А.В. Индийская языковедческая традиция // Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990. – С.177-178
Тема №2. Виникнення мовознавства як самостійної науки.
План
Європейське мовознавство епохи середньовічч, Відродження та XYII- XYIIIст.
Основоположники порівняльно-історичного мовознавства.
Натуралістичний напрям у порівняльно-історичному мовознавстві. А.Шлейхер.
Психологічний напрям. Філософія мови В.Вундта.
Молодограматизм.
