СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Т.В.Мельник

ІСТОРІЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ ВЧЕНЬ

Методичні вказівки

Для студентів 5 курсу спеціальностей 7.020303

«Українська мова і література»,

«Українська мова та література. Аглійська мова»,

«Українська мова та література. Російська мова та література»

Севастополь

Рибест

2013

ЗМІСТ

Передмова Програма курсу Структура навчальної дисципліни Організаційно-методичні вказівки Форми та методи контролю Питання до заліку Основна література Додаткова література Електронні ресурси Рекомендації до самостійної роботи студентів (СРС) Тема 1. Вступ. Лінгвістична традиція Тема 2. Виникнення мовознавства як самостійної науки Тема 3. Пошуки нового підходу до вивчення мови Тема 4. Структуралізм і генеративізм. Виникнення структуралізму. Тема 5. Мовознавство у ХХ ст. та на сучасному етапі Методичні рекомендації до проведення семінарських занять Тема 1. «Курс загальної лінгвістики» Ф. де Соссюра Тема 2. Основні проблеми соціолінгвістики Тематика індивідуально-дослідницьких завдань Перелік основних термінів і понять курсу

Передмова

Навчальна програма з курсу “Історія лінгвістичних вчень” призначена для студентів випускного курсу філологічного факультету, які вже прослухали основні лінгвістичні дисципліни і підготовлені до теоретичних узагальнень, розширенню лінгвістичного кругозору, самостійним науковим висновкам, що і передбачає дана навчальна дисципліна.

Курс являє собою органічну частину єдиної в принципі науки про природну людську мову, але пропонує інший, філолофсько-лінгвістичний аспект знання, що необхідний при завершенні навчання студентів.

Курс «Історія лінгвістичних вчень» передбачає значну частину

самостійної підготовки студентів. З цією метою рекомендується індивідуалізувати роботу студентів і запропонувати їм аналітичне реферування джерел, а також впровадження отриманих знань у власні дослідницькі наукові проекти.

Важливе місце при засвоєнні курсу посідає робота з лінгвістичними першоджерелами: читання найбільш відомих праць видатних лінгвістів історії та сучасності в хрестоматійному або повному обсязі, знайомство з вітчизняними і закордонними періодичними лінгвістичними виданнями як в перекладі, так і в оригіналі мовою, яку вивчають студенти.

У списку джерел виділено найбільш значимі позиції, що допоможуть студентам зорієнтуватися у бібліографічній палітрі, якою багате вітчизняне і зарубіжне загальне мовознавство.

Мета курсу – узагальнення лінгвістичних знань студентів-філологів і формування на цій основі теоретико-філософського бачення природи, розвитку і функціонування мови як універсальної здатності людини.

Основні завдання курсу:

• вивчення основних етапів історії лінгвістичних вчень, знайомство з портретами видатних вітчизняних і зарубіжних мовознавців;

• формування необхідного уявлення про традиційні і новітні методи лінгвістичного аналізу.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

ЗНАТИ:

- матеріал, що розкриває сучасне уявлення про теорію лінгвістики: про лад мови як системи, менталінгвистику, лінгвосеміотику, психолінгвістику, лінгвокогнітологію, етнолінгвистику, лінгвокультурологію, соціолінгвістику тощо;

- основні етапи развитку історії мовознавства від античності до наших днів;

- теоретичні засади найважливіших лінгвістичних методів і методик

дослідження.

УМІТИ:

- орієнтуватися в основних лінгвістичних напрямках і школах;

- адекватно використовувати сучасну метамову лінгвістики;

- застосовувати отримані знання у власних лінгвістичних дослідженнях або при аналітичному реферуванні джерел.

Студенти повинні написати і захистити реферат з однієї з запропонованих лінгвістичних тем, щоб закріпити свої навички при науковому викладенні лінгвістичних питань.

Програма курсу

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. „ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІНГВІСТИКИ”

Тема 1. Предмет та завдання курсу “Історія лінгвістичних вчень”. Лінгвістична традиція. Причини формування традицій. Практичні потреби як передумови виникнення лінгвістичних теорій.

Історія лінгвіст ичної думки до ХІХ ст. Мовознавство в Давній Індії. Граматика Паніні. Опис граматики і фонетики. Давньокитайське мовознавство. Мовознавство в Давній Греції та Римі. Філологія античності та проблеми мовознавства.. Філософські проблеми давньогрецької філології. Спір про природу найменувань. Концепція Логосу в античній філософії та її значення для сучасної лінгвістики. Вчення Аристотеля, Демокрита, Платона, стоїків. Олександрійська граматична школа. Латинська граматика Варрона та її роль для європейської лінгвістики. Розвиток арабського мовознавства. Граматика Пор-Рояля та її значення для загального мовознавства і теорії універсалій.

Походження мови. Опис змін у мові. Європейське мовознавство епохи середньовіччя й Відродження. Бекон, Декарт, Лейбніц, Руссо. Спроби створення міжнародних мов. Розвиток мовознавства в Росії й інших слов'янських країнах. Українське мовознавство ХІ-ХVIII ст.

Тема 2. Виникнення мовознавства як самостійної науки. Зародження порівняльно-історичного мовознавства. Передвісники порівняльно-історичного мовознавства. Ф.Бопп, Я.Грим, Р.Раск, О.Х.Востоков. Праці У.Джонза і Ф.Шлегеля. Лінгвістичні та філософські погляди Вільгельма фон Гумбольдта. Співвідношення мови і мислення. Основні напрями в мовознавстві другої половини ХІХ ст.: Натуралістичний (біологічний) напрям у порівняльно-історичному мовознавстві. XIX ст. А.Шлейхер. Психологічний напрям. Психологізм у мовознавстві. Х.Штейнталь. Праці О.О. Потебні. Поняття “внутрішня форма”. Філософія мови В.Вундта. Молодограматизм. Теоретичні та психологічні передумови виникнення школи молодограматиків.

Учення про звукові закони та аналогії як найважливіші чинники розвитку мови. К. Бругман та його праці. Фонетичні закони. Критика молодограматизму. Школа “Слів і речей” Г. Шухардта. «Принципи історії мови» Г.Пауля. Проблема змін значень слів у трактуванні Пауля і сучасна семасіологія. Критика молодограматиків у європейському мовознавстві. Проблема схрещування мов. Територіальне варіювання мови. Креольські мови.