- •Затверджено
- •1. Загальні відомості
- •2. Вказівки до компоновки міжповерхового Перекриття
- •3. Конструктивна схема перекриття
- •4. Попереднє визначення товщини плити і розмірів поперечного перерізу балок
- •5. Розрахунок та конструювання плити
- •Класи умов експлуатації конструкцій залежно від характеристики оточуючого середовища і мінімальні класи бетону за міцністю на стиск
- •5.1. Вибір розрахункової схеми
- •5.2. Визначення розрахункових прольотів плити
- •5.3. Визначення навантаження на плиту
- •5.4. Визначення згинаючих моментів
- •5.5. Визначення товщини плити
- •5.6. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •5.7. Вказівки до конструювання плити
- •6. Розрахунок та конструювання другорядної балки
- •6.1. Вибір розрахункової схеми
- •6.2. Визначення розрахункових прольотів
- •6.3. Визначення навантаження на балку
- •6.4. Визначення згинаючих моментів
- •6.5. Визначення поперечних сил
- •6.6. Визначення розмірів поперечного перерізу другорядної балки
- •6.7. Визначення розрахункової форми поперечного перерізу другорядної балки
- •6.8. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •6.9. Розрахунок міцності другорядної балки за похилими перерізами
- •6.10. Побудова епюри матеріалів другорядної балки
- •6.11. Визначення довжини анкерування обірваних робочих стержнів
- •6.12. Вказівки до конструювання
- •7. Розрахунок та конструювання головної балки
- •7.1. Вибір розрахункової схеми
- •7.2. Визначення розрахункових прольотів
- •7.3. Визначення навантаження на балку
- •7.4. Визначення згинаючих моментів
- •7.5. Визначення поперечних сил
- •7.6. Визначення розмірів поперечного перерізу головної балки
- •7.7. Визначення розрахункових розмірів поперечного перерізу балки
- •7.8. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •7.9. Розрахунок міцності похилих перерізів
- •7.10. Розрахунок на відрив
- •7.11. Побудова епюри матеріалів
- •7.12 Визначення довжини анкерування робочих стержнів, які обриваються.
- •Вказівки до конструювання
- •8. Розрахунок та конструювання колони
- •8.1. Вибір розрахункової схеми
- •8.2. Визначення зусиль в колоні першого поверху
- •8.3 Визначення розмірів поперечного перерізу колони
- •Вказівки до конструювання колон
- •9. Розрахунок та конструювання фундаменту
- •9.1. Навантаження на фундамент
- •9.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •9.3. Визначення висоти фундаменту
- •9.4. Визначення згинаючих моментів
- •9.5. Визначення площі перерізу арматури
- •Вказівки до конструювання фундаментів
- •Список використанної літератури
- •Додатоки
- •Додаток е (довідковий) характеристичні значення навантажень і впливів для міст україни
6.11. Визначення довжини анкерування обірваних робочих стержнів
Місце
теоретичного обриву визначаємо за
результатами побудови епюр
та
.
Робочі стержні, які обриваються необхідно заводити за місце їх теоретичного обриву на величину анкерування w , яку визначаємо за виразом
,
де – поперечна сила у відповідному перерізі, який проходить через точку теоретичного обриву;
–
зусилля
в поперечній арматурі на одиниці довжини
елемента, при
розрахунку похилих перерізів на дію згинаючого моменту
де: МПа – розрахунковий опір на розтяг поперечної арматури класу А240С;
см2 – площа поперечного перерізу однієї гілки поперечної арматури діаметром 8 мм;
– кількість гілок поперечної арматури в поперечному перерізі балки;
см – крок хомутів приопорної ділянки.
6.12. Вказівки до конструювання
Розглядається варіант армування другорядної балки зварними каркасами в прольотах та сітками на опорах.
Діаметр робочих поздовжніх стержнів каркасів приймають 12…22 мм, а поздовжніх монтажних стержнів – 10 мм.
В прольотах другорядної балки, при її ширині понад 150 мм, в поперечному перерізі встановлюють не менше ніж 2 каркаси. Стержні крайніх каркасів доводять до грані опор і з’єднують з каркасами наступного прольоту стиковими стержнями діаметром 10 мм з арматури класу А240С. Стикові стержні пропускають над арматурою головної балки і заводять за грані на 15 діаметрів робочої арматури і не менше одного кроку хомутів плюс 50 мм . В прольотах плоскі каркаси з’єднують в просторові з допомогою горизонтальних стержнів, які встановлюють через 500…800 мм.
Для забезпечення захисного шару бетону, до поперечних стержнів каркасів приварюють фіксатори, які упираються в стінки та днище опалубки.
На опорах другорядні балки армують зварними каркасами з поперечною робочою арматурою. Найчастіше приймають дві сітки які зміщені одна відносно другої відповідно до епюри моментів.
На
крайніх ділянках балки, довжиною
- кожна, діють достатньо великі поперечні
сили і крок поперечної арматури
призначається виходячи з наступних
умов
- при висоті балки
см
,
крім того
см;
см
,
крім того
см.
В
середній частині прольоту балки, де
поперечні сили незначні, крок поперечних
стержнів
призначається
виходячи з умови
та
см,
У всіх випадках рекомендується приймати крок поперечних стержнів кратним 5 см, з округленням у менший бік.
Вибір діаметра поперечної арматури здійснюємо виходячи з наступних двох умов
а) забезпечення зварювання арматури в каркасах:
- діаметр поперечної арматури повинен бути таким, щоб виконувалася умова
,
де
- діаметр поперечної арматури (хомутів);
-
діаметр робочої арматури;
мм
-
при висоті
балки
см;
мм
- при висоті балки
см.
б) забезпечення міцності похилих перерізів
- діаметр поперечної арматури та її крок повинен бути таким, щоб виконувалася умова
де
– максимальна розрахункова поперечна
сила, яка виникає на опорі;
–
величина
поперечної сили, яка сприймається
хомутами та бетоном.
Рис. 18. Побудова епюри моментів , епюри матеріалів та епюри поперечних сил другорядної балки ( , – кНм, – кН)
Таблиця 13
Визначення ординат епюри
Елемент балки |
Ділянка балки |
Робоча арматура |
|
|
Розрахункова несуча здатність
|
||
кількість та діаметр арматури |
, см2 |
||||||
Пр 1 |
I |
2Ø18А400С |
5,09 |
|
0,990 |
|
7357 |
II |
4Ø18А400 |
10,17 |
|
0,9825 |
|
14595 |
|
Пр 2 |
III |
2Ø14А40С |
3,08 |
|
0,995 |
|
4474 |
IV |
4Ø14А400С |
6,16 |
|
0,989 |
|
8895 |
|
VII |
2Ø12А400С |
2,26 |
|
0,954 |
|
3069 |
|
оп В |
V |
|
4,54 |
|
0,915 |
|
6361 |
VI |
2 Сітки
|
9,07 |
|
0,828 |
|
11525 |
|
оп С |
VIII |
|
3,38 |
|
0,934 |
|
4840 |
IX |
2 Сітки
|
6,77 |
|
0,872 |
|
9037 |
|
Таблиця 14
Обчислення
Місце анкеровки |
Значення , кН |
|
|
Приймаємо , см |
|
|
|
63,74 |
|
20.1,8 =36 |
36 |
|
|
68,02 |
|
20.1,8 =36 |
36 |
|
|
92,77 |
|
20.0,6 =12 |
29 |
|
|
127,89 |
|
20.0,6 =12 |
39 |
|
|
88,16 |
|
20.0,6 =12 |
28 |
|
|
57,82 |
|
20.1,4 =28 |
28 |
|
|
39,69 |
|
20.0,6 =12 |
14 |
|
|
50,27 |
|
20.0,6 =12 |
17 |
|
|
57,72 |
|
20.0,6 =12 |
23 |
|
|
82,22 |
|
20.0,6 =12 |
26 |
|
|
81,54 |
|
20.0,6 =12 |
26 |
|
|
57,82 |
|
20.0,6 =12 |
23 |
Рис.19. Установка каркасів в опалубці
В місцях розташування колон сітки переривають і замінюють їх двома додатковими стержнями 10А240С. Ординати епюр згинаючих моментів зменшуються від середини прольотів до граней опор, через це поздовжню арматуру з економічних міркувань доцільно обірвати.
В прольотах обривають не більше половини робочих стержнів. Для визначення місць обриву будують епюру матеріалів (арматури). Епюра арматури це епюра згинаючих моментів, які можуть бути сприйняті нормальними перерізами балки з урахуванням фактичної площі робочої арматури .
Компоновка перерізів другорядної балки показана на рис. 20.
a)
|
= 25 мм при
= 30 мм при
шар верхньої сітки.
|
б) |
|
|
|
|
Рис. 20. Компоновка перерізів другорядної балки: а - в прольоті; б - на опорі.

см
мм
при
мм
при
мм
=
20 мм при
мм
мм
мм
мм
-
захисний