5.1. Вибір розрахункової схеми

Плити балкового перекриття опираються на другорядні та головні балки, є плитами обпертими по контуру і розраховуються в напрямі коротшої сторони. При розрахунку плити розглядають смугу, шириною 1м, яка обпирається на стіни (крайні опори) та другорядні балки (середні опори), (рис. 4).

Розрахункова схема плити – нерозрізна багатопролітна балка, яка завантажена рівномірно розподіленим навантаженням, інтенсивністю , розрахунок навантаження приведено у п. 5.3 цих методичних вказівок.

Рис. 5. Розрахункова схема плити

5.2. Визначення розрахункових прольотів плити

Плита, защемлена в цегляну стіну на величину мм (рис. 6)

Рис. 6. До визначення розрахункових прольотів плити

Визначення розрахункових крайніх прольотів:

де: мм – крайній геометричний проліт плити;

мм – ширина ребра другорядної балки;

мм – величина обпирання плити на стіну.

Визначення розрахункових середніх прольотів:

мм,

де: см – середній геометричний проліт плити;

– відстань між гранями другорядних балок.

5.3. Визначення навантаження на плиту

Розрахунки зводимо до табл. 7. Розрахункове навантаження на 1м плити дорівнює навантаженню на 1м², тому що ширина розрахункової смуги плити 1м. Щільність важкого бетону прийнята кН/м³

Таблиця 7

Навантаження на плиту

№ з/п	Вид навантаження	Характеристичне навантаження, кН/м	Коефіцієнт надійності за навантаженням	Граничне розрахункове навантаження, кН/м
	Постійне
1	Залізобетонна плита,	2,25	1,1	2,47
2	Підлога	1,2	1,3	1,56
	Всього постійне
	Тимчасове
3	Корисне навантаження,		1,2

Повне розрахункове навантаження на 1м² плити, з урахуванням коефіцієнта надійності за призначенням

5.4. Визначення згинаючих моментів

Розрахункові зусилля з урахуванням їх перерозподілу внаслідок пластичних деформацій бетону визначаються наступним чином:

- в крайніх прольотах:

кН∙м;

- на опорах В (перші проміжні опори):

кН∙м;

- в середніх прольотах:

кН∙м;

- на середніх опорах:

кН∙м.

Епюра згинаючих моментів в плиті приведена на рис. 7.

Рис. 7. Епюра згинаючих моментів у плиті

Внаслідок невеликої висоти плити поперечні сили не визначаємо, оскільки сприймається бетоном і умова в плиті виконується.

5.5. Визначення товщини плити

Товщину плити попередньо прийняту для визначення її ваги уточнюємо з урахуванням дії найбільшого згинаючого моменту кН∙м.

Робоча висота перерізу визначається за формулою

де: кН∙см – найбільший згинаючий момент у плиті;

мм – розрахункова ширина плити.

Для визначення табличного коефіцієнта необхідно знайти відносну висоту стиснутої зони бетону, яка обчислюється за виразом

де: МПа – розрахунковий опір бетону стиску (для класу C 16/20); МПа – розрахунковий опір арматури розтягу (для класу А400С); – коефіцієнт умови роботи бетону.

Оптимальний коефіцієнт армування для плит, обпертих по чотирьох сторонах складає , приймаємо .

Таким чином:

.

Використовуючи таблицю коефіцієнтів для розрахунків згинаючих елементів армованих одиночною арматурою за величиною знаходимо відповідний йому коефіцієнт (табл. 2, додатку).

Необхідна робоча висота перерізу плити

Повна товщина плити

де – діаметр стержнів робочої арматури; – мінімальний захисний шар бетону.

Призначаємо повну товщину плити з кратністю 1 см. Приймаємо мм,

Уточнюємо робочу висоту перерізу:

.

Рис. 8. Поперечний переріз плити