- •Затверджено
- •1. Загальні відомості
- •2. Вказівки до компоновки міжповерхового Перекриття
- •3. Конструктивна схема перекриття
- •4. Попереднє визначення товщини плити і розмірів поперечного перерізу балок
- •5. Розрахунок та конструювання плити
- •Класи умов експлуатації конструкцій залежно від характеристики оточуючого середовища і мінімальні класи бетону за міцністю на стиск
- •5.1. Вибір розрахункової схеми
- •5.2. Визначення розрахункових прольотів плити
- •5.3. Визначення навантаження на плиту
- •5.4. Визначення згинаючих моментів
- •5.5. Визначення товщини плити
- •5.6. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •5.7. Вказівки до конструювання плити
- •6. Розрахунок та конструювання другорядної балки
- •6.1. Вибір розрахункової схеми
- •6.2. Визначення розрахункових прольотів
- •6.3. Визначення навантаження на балку
- •6.4. Визначення згинаючих моментів
- •6.5. Визначення поперечних сил
- •6.6. Визначення розмірів поперечного перерізу другорядної балки
- •6.7. Визначення розрахункової форми поперечного перерізу другорядної балки
- •6.8. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •6.9. Розрахунок міцності другорядної балки за похилими перерізами
- •6.10. Побудова епюри матеріалів другорядної балки
- •6.11. Визначення довжини анкерування обірваних робочих стержнів
- •6.12. Вказівки до конструювання
- •7. Розрахунок та конструювання головної балки
- •7.1. Вибір розрахункової схеми
- •7.2. Визначення розрахункових прольотів
- •7.3. Визначення навантаження на балку
- •7.4. Визначення згинаючих моментів
- •7.5. Визначення поперечних сил
- •7.6. Визначення розмірів поперечного перерізу головної балки
- •7.7. Визначення розрахункових розмірів поперечного перерізу балки
- •7.8. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
- •7.9. Розрахунок міцності похилих перерізів
- •7.10. Розрахунок на відрив
- •7.11. Побудова епюри матеріалів
- •7.12 Визначення довжини анкерування робочих стержнів, які обриваються.
- •Вказівки до конструювання
- •8. Розрахунок та конструювання колони
- •8.1. Вибір розрахункової схеми
- •8.2. Визначення зусиль в колоні першого поверху
- •8.3 Визначення розмірів поперечного перерізу колони
- •Вказівки до конструювання колон
- •9. Розрахунок та конструювання фундаменту
- •9.1. Навантаження на фундамент
- •9.2. Визначення розмірів підошви фундаменту
- •9.3. Визначення висоти фундаменту
- •9.4. Визначення згинаючих моментів
- •9.5. Визначення площі перерізу арматури
- •Вказівки до конструювання фундаментів
- •Список використанної літератури
- •Додатоки
- •Додаток е (довідковий) характеристичні значення навантажень і впливів для міст україни
Вказівки до конструювання колон
Розглянемо на прикладі армування колони окремими стержнями. В’язані каркаси утворюються із окремих стержнів зв’язаних по висоті колони поперечними стержнями – хомутами (рис. 30). В місцях перегину хомутів встановлюють поздовжні робочі стержні, відстань між якими не повинна перевищувати 400 мм.
а) б)
Рис. 30. Варіанти компоновки перерізу колони: а – одним хомутом, б – двома хомутами.
Якщо розміри перерізу колони не перевищують 400 мм, а кількість стержнів в перерізі не більше чотирьох, то вони охоплюються одним хомутом (рис. 30, а).
Якщо розмір сторони колони складає понад 400 мм і кількість стержнів в перерізі більше ніж чотирі, то вони охоплюються двома хомутами – одним, розташованим паралельно сторонам перерізу, другим – під кутом 45° від середини перерізу (рис. 31, б).
Відстань між хомутами (крок) по висоті колони приймається не більше ніж 15 діаметрів меншого із поздовжніх робочих стержнів та не більше розмір меншої сторони перерізу колони з кратністю 50 мм, з округленням у менший бік. Діаметр поперечної арматури – хомутів призначається не менше ніж 0,25 меншого діаметра поздовжніх стержнів.
Стик поздовжніх стержнів влаштовується вище рівня підлоги та рівня перекриття з величиною перепуску стержнів не менше ніж 20 діаметрів. На одному рівні може стикуватися не більше ніж 4-и стержні.
Приклади армування колони в’язаними каркасами показано на рис. 31.
а)
б)
Рис. 32. Варіанти армування колон в’язаними каркасами:
а) армування з допомогою 4-х стержнів; б) армування з допомогою 8-и стержнів.
9. Розрахунок та конструювання фундаменту
Фундаменти – це підземні конструкції, які призначені для сприйняття навантаження від вище розташованих частин будівлі і передачі його на ґрунт основи.
При монолітному каркасі будівлі фундаменти влаштовують монолітними, але можна використовувати і збірні. Фундамент складається із підколонника та плитної частини, їх конфігурація в плані та по висоті визначається умовами прикладання навантаження та формою поперечного перерізу колони. При осьовій передачі навантаження підколонник і плитна частина, в плані, мають квадратну форму.
В монолітних фундаментах підколонник по висоті має прямокутний профіль, а плитна частина - ступінчастий. Висота плитної частини визначається кількістю уступів та їх розмірами. Розміри елементів фундаменту в плані та по висоті призначаються кратними 300 мм.
Вихідні дані:
а)
бетон класу С
12/15
МПа,
МПа;
б) арматура класу А400С, МПа;
в)
умовний розрахунковий опір ґрунту
МПа;
г)
глибина закладання фундаменту
см.
9.1. Навантаження на фундамент
Навантаження на фундамент передається від колони. При цьому під підошвою фундаменту виникає реактивний відпір ґрунту основи. При передачі навантаження по осі колони епюра реактивного опору ґрунту під підошвою прямокутна.
Плитна частина фундаменту є згинальним елементом, який завантажений по всій площині рівномірним навантаженням. В результаті у перерізах плити виникають згинаючі моменти і поперечні сили.
