4. Норми озеленення населених пунктів залежать від:

1.географічного положення населеного пункту,

2.місцевих природно-кліматичних умов,

3.чисельності населення,

4.господарського профілю.

Для того, щоб підрахувати загальну площу озеленених територій міста, установлюються такі показники, як:

• рівень озелененості міської забудови,

• норми озеленення на одного жителя.

Рівень озелененості міської забудови – це загальна площа об’єктів озеленення у межах міста, виражена у %.

За діючими будівельними нормами і правилами, рівень озеленення територій житлової забудови повинен бути не менше 40%, промислових підприємств – 30%, ділянок шкіл і дитсадків – 80%, лікарень – 60%. В промислових населених пунктах з переважанням підприємств хімічної, металургійної, видобувної та інших видів промисловості, що відносяться до першого та другого рівнів шкідливості, рівень допустимого мінімального озеленення має бути підвищений на 10-15%.

Норми озеленення на одного жителя – це певна кількість озелененої площі у м2, необхідна для забезпечення потреб у відпочинку та покращення умов проживання.

Площа озеленених територій загального користування в містах має становити 7-10 м2 на 1 людину, в сільських населеннях – до 12 м2, для заміських насаджень встановлюються норми до 200 м2 на 1 людину у великих містах і до 50 м2 в селах.

У зонах з сухим спекотним кліматом норми насаджень збільшуються на 20%, а в місцях із несприятливими лісо рослинними умовами(пустелі, тундри) допускається зменшення норм, але не більше ніж на 10%.

Література

1.Кучерявий В. П. Озеленення населених місць: Підручн. – Львів: Світ, 2005. – 456 с.: іл.. Бібліогр. С.450.