2.2. Озеленення території культурно-побутових, адміністративних і громадських установ

Якщо культурно-побутові об'єкти розташовані в будинках іншого призначення і не мають своєї ділянки, то перед їх входом створюється невеликий озеленений майданчик із встановленими на ньому лавами. І наприклад, у старій забудові Львова у багатьох випадках так оформляють входи в клуби, кінотеатри, музеї, ательє побутового обслуговування, перукарні, басейни для плавання, адміністративні установи.

Проектуючи нові об'єкти культурно-побутового обслуговування, беруть до уваги специфіку цих установ. Величина ділянок, які виділяють під клубні приміщення, приймається 0,5 — 0,7 га, Палаци культури — 0,6— 1,0, бібліотеки — 0,3-0,6, кінотеатри — 0,3— 1,2, Палаци школярів — 2,5 — 5,0, театри, музеї, цирки — 0,7 — 1,5 га.

Баланс території, наприклад, клубу, є таким, %: газон з деревами і чагарниками 43,0

квітник 1,5

дитячий майданчик 8,0

спортивний майданчик 32,0

доріжка, майданчик перед входом і майданчик для відпочинку з лавами 13,5

Майданчики ізолюють один від одного зеленими бордюрами або високим живоплотом. Часто на газонах встановлюють паркову скульптуру. При влаштуванні доріжок надають перевагу плитковому покриттю з дренажними ровами.

2.3. Озеленення загальноосвітніх шкіл

Загальноосвітні школи розташовують на території житлової забудови на відокремлених ділянках, не ближче 25 м від червоної лінії з радіусом обслуговування не більше 750 м. При цьому шляхи підходів учнів до шкіл не мають перетинатися з проїжджою частиною магістральних доріг в одному рівні. Щоб уникнути великого розчленування території, приміщення школи краще розташовувати в одному із боків ділянки. На ділянках з пересіченим рельєфом при плануванні території спортивне ядро і майданчики розташовують на різних рівнях. Слід брати до уваги, що лише правильна організація території може забезпечити необхідний рівень інсоляції і провітрювання шкільної ділянки. Тут зелені насадження, крім санітарно-гігієнічних і архітектурних функцій, мають також важливу пізнавальну, здатну сприяти виконанню навчальної програми.

2.4. Дитячі дошкільні установи.

Для захисту території дитячих садів і ясел від вітру, шуму, пилу по периметру створюють живу огорожу з рядових посадок дерев і чагарників, збільшують ширину смуги з боку проїздів.

Розміри земельних ділянок дитячих дошкільних установ: при місткості до 100 чол. норма на одне місце 40 м², загальна площа 0,4 га; 100 — 350 чол. — відповідно 35 м² і 1,22 га; понад 500 чол. — 30 м² і 1,5 га. При реконструкції житлової забудови, а також в умовах прилягання дитячих дошкільних установ до лісу чи парку розміри земельних ділянок допускають зменшувати за рахунок скорочення площі їх озеленення, але не більше ніж па 25%. Майданчики для занять дітей різних вікових груп ізолюють один під одного живоплотами.

Ступінь озелененості садів-ясел досить високий і сягає 55 — 59% і більше, на одну дитину припадає 35 — 40 м². Велику увагу приділяють розбивці квітників, в які вводять багаторічники (дельфініум, рудбекію, флокс метельчастий, піон, ромашку та ін.) та однорічні довгоквітучі рослини (петунію, портулак, айстру китайську, сальвію, космею та ін.). Перед головним входом розбивають регулярні квітники у вигляді рабаток і клумб, в садовій частині на фоні газону створюють із низьких рослин квіткові плями, з високих — групи. Квітники можуть займати 1,0— 1,5% усієї площі. Щоб прищепити дітям трудові навички, створюють мініатюрні городи-ягідники з розрахунку 0,5 м² на одну дитину 3 — 7 років.

Для захисту майданчиків тихого відпочинку від шуму та надмірної інсоляції навколо них, особливо з південного боку, висаджують дерева з густою кроною (дуб, липу, каштан, клен, явір, платан), а також високі чагарники на віддалі 0,5— 1,0 м від краю майданчика.

При формуванні зелених насаджень беруть до уваги такі особливості, як масштабність, декоративність і корисність. Масштабність проявляється в посадці на території саду-ясел дерев І —II величин (дуб звичайний, клен гостролистий, каштан і т.д). Декоративність забезпечується використанням красивоквітучих рослин, а також рослин з декоративним листям, кроною, корою, плодами. Корисність озеленення полягає н раціональному використанні фітонцидних, іонізуючих, повітроочищуючих властивостей рослинного покриву.