Розділ 6. Оподаткування діяльності страхової компанії

У цьому розділі слід розглянути напрями діяльності страховика і ставки оподаткування.

Страховик виконує різні за своєю економічною та соціальною спрямованістю операції:

• страхові;

• інвестиційні;

• розміщення тимчасово вільних коштів;

• інші.

З усіх перерахованих вище операцій тільки страхові операції мають відмінне від отримання прибутку цільове спрямування. Їх метою є страховий захист страхувальників, а тому існують певні особливості, які необхідно розглянути в цьому розділі.

Страхові компанії зобов’язані сплачувати загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі), а також місцеві податки та збори (обов’язкові платежі). Перелік податків, які має сплачувати страхова компанія так само, як і інші суб’єкти господарювання, встановлено Законом України «Про систему оподаткування», у редакції, прийнятій у лютому 1997 р. Відповідно до вимог цього закону, страхові компанії сплачують такі податки та збори.

Прямі податки, у тому числі:

податок на прибуток (загальнодержавний податок);

земельний податок (загальнодержавний податок);

податок із власників транспортних засобів (загальнодержавний податок);

податок на рекламу (місцевий податок);

комунальний податок (місцевий податок).

Непрямі податки, у тому числі:

податок на додану вартість (загальнодержавний податок);

мито (загальнодержавний податок).

Збори, у тому числі:

збори на обов’язкове соціальне страхування (загальнодержавні);

збори на обов’язкове державне пенсійне страхування (загальнодержавні);

державне мито (загальнодержавне);

збори за паркування автотранспорту (місцеві);

інші місцеві збори.

Об’єктом оподаткування страхової діяльності є валовий дохід від страхової діяльності. Для ризикових видів страхування валовий дохід - це сума страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених страховиками протягом звітного періоду за до­говорами страхування та перестрахування ризиків на тери­торії України або за їх межами.

Джерела інших (відмінних від страхуван­ня) доходів страховика таки:

• фінансова діяльність, пов’язана з розміщенням страхо­вих резервів та управлінням ними;

• сумісна діяльність страховиків;

• позареалізаційна діяльність.

Необхідно проаналізувати види діяльності, що здійснює страхова компанія, та розглянути їх оподаткування відповідно до чинного законодавства. За результатами дослідження зробити висновки.

Правила оформлення контрольної роботи

Контрольна робота має бути виконана комп'ютерним способом відповідно до стандарту на виконання документів із використанням друкуючих і графічних пристроїв приводу ПЕОМ. Робота оформляється на аркушах формату А4 (210x297 мм) через 1,5 інтервалу з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці, шрифт Times New Roman, розмір шрифту 14. Розміри поля: верхнє, нижнє та ліве - 20 мм, праве - 10 мм.

Заголовки структурних елементів «Резюме», «Розділ» необхідно розміщу­вати посередині рядка та без крапки в кінці. Заголовки пунктів і підпунктів необхідно починати з абзацу (5 знаків). Не бажано роз­міщувати заголовок у нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один рядок тексту.

Кожен розділ роботи розміщується з нової сторінки.

Сторінки контрольної роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому кутку сторінок зі збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Титульний аркуш включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.

Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах пункту і разом із назвою ілюстрації (за необхідності) розміщується під рисунком, наприклад, «Рис. 2.2. Організаційна схема страхової компанії» (другий рисунок другого розділу).

Цифровий матеріал оформляють у вигляді таблиці. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Нумерують таблиці так само, як ілюстрації.

Додатки потрібно розміщувати у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток має починатись із нової сторінки. Додатки позначають посередині рядка великими літерами (А, Б, В і т.д.). Наприклад, «Додаток А». Далі симетрично до тексту друкується заго­ловок додатка. Коли літер алфавіту не вистачає для нумерації додатків (згідно з вимогами стандарту літери Є, З, І, ї, Й, О, Ч, Ь не використовуються), пропонується застосовувати загальноприйняту систему: за додатком Я йдуть додатки АА, АБ, АВ і т. д. Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Якщо додаток являє собою документ, який має самостійне значення (бухгалтерська та статистична звітність), то перед його копією вкладають аркуш, на якому посередині друкують «ДОДАТОК» та його найменування. Сторінки копії документа нуме­рують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи, незважаючи на власну нумерацію сторінок документа.

Контрольна робота повинна бути підшита і мати тверду обкладинку або розміщуватися в папці. На останній сторінці студент зазначає дату закінчення роботи і ставить свій підпис.