- •Кафедра теорії електричного зв’язку
- •Лабораторна робота 2.1 Дослідження розподілів імовірностей випадкових процесів
- •1 Мета роботи
- •2 Ключові положення
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота 2.4 Дослідження перетворень випадкових процесів нелінійними безінерційними колами
- •1 Мета роботи
- •2 Ключові положення
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторних макетів
- •7 Вимоги до звіту
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •Література
- •Додаток а Розрахунок кореляційної функції складного сигналу
- •Лабораторна робота 2.6 Дослідження проходження сигналів і шумів через синхронний і частотний детектори
- •1 Мета роботи
- •2 Ключові положення
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •3 Ключові питання
- •4 Домашнє завдання
- •5 Лабораторне завдання
- •6 Опис лабораторного макета
- •7 Вимоги до звіту
- •Література
6 Опис лабораторного макета
Лабораторна робота виконується в середовищі HP VEE. Структурна схема макета для дослідження одноконтурного параметричного підсилювача наведена на рис. 5.
Коливальний контур утворений індуктивністю L котушки з відводом від середньої точки і параметричною ємністю C(t) двох послідовно включених варикапів. У робочій точці, що визначається напругою Езм, С0 = 200 пФ. Добротність контуру Q = 40 без навантаження Rн. Резонансна частота контуру f0 = 500 кГц. Пунктиром показано осердя, що забезпечує індуктивний зв’язок контуру з генератором підсилюваного коливання (обмотка Lc) і з навантаженням (обмотка Lн).
Генератор підсилюваного коливання виробляє гармонічне коливання частоти f0 = 500 кГц з фазою 0 = 0. У синхронному режимі роботи підсилювача коливання накачки частоти fн = 1000 кГц у джерелі накачки синхронізується від підсилюваного коливання. Амплітуда коливання накачки і його початкова фаза установлюються на панелі макета. В асинхронному режимі роботи підсилювача коливання накачки має частоту fн = 1020 кГц.
До складу макета входить вузькосмуговий фільтр, що пропускає коливання частоти 500 кГц. Він ввімкнений у коло навантаження і в асинхронному режимі підсилення усуває паразитну амплітудну модуляцію, що виникає у підсилювачі.
Макет містить три осцилографи та дисплей, що відображує зміну за часом ємності одного з варикапів.
Якщо в схемі установити такі параметри, коли коефіцієнт зміни ємності m mкр (режим самозбудження), то програма на виконання не запускається.
7 Вимоги до звіту
7.1 Назва лабораторної роботи.
7.2 Мета роботи.
7.3 Результати виконання домашнього завдання.
7.4 Структурні схеми досліджень та результати виконання пп. 5.2…5.5 лабораторного завдання (графіки і числові значення).
7.5 Висновки за кожним пунктом завдання, в яких надати аналіз отриманих результатів (збіг експериментальних та теоретичних даних тощо).
7.6 Дата, підпис студента, віза викладача з оцінкою за 100-бальною системою оцінювання.
Література
1 Баскаков С. И. Радиотехнические цепи и сигналы: Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1988.
2 Гоноровский И. С. Радиотехнические цепи и сигналы: Учебник для вузов. – М.: Радио и связь, 1986.
