ЗАСОБИ, ЩО ДІЮТЬ В ДІЛЯНЦІ ЕФЕРЕНТНИХ НЕРВІВ

Курс _____-спеціальність «ФАРМАЦІЯ»

______ кількість навчальних годин

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Нормальну функцію парасимпатичних і симпатичних нервів забезпечують медіатори ацетилхолін і норадреналін. Ліки, дія яких подібна або протилежна медіаторам ацетилхоліну й норадреналіну, широко застосовуються для фармакологічної корекції порушень функцій багатьох органів. Великий асортимент їх, різноманіття фармакологічних ефектів і показань до застосування визначають великий інтерес до їх вивчення

Мета: засвоїти класифікацію та порів­няльну характеристику засобів; шляхи їх введення; побічні дії,

Студент повинен знати з розділу "Спеціальна фармакологія"

а) для груп лікарських засобів:" класифікацію кожної групи" загальну характеристику фармакологічних ефектів" основне застосування в медицині

б) для окремих препаратів:" приналежність до певної групи" фармакокінетику (шляхи введення, абсорбцію, розподіл, біотрансформацію,екскрецію)" фармакодинаміку (механізм і локалізацію дії, основні фармакологічні ефекти)" основні показання до застосування небажані (побічні й токсичні) ефекти протипоказання до застосування" отруєння й міри допомоги

Студент повинен уміти " аналізувати лікарські засоби по сукупності їх фармакокінетичних і фармакодинамічних властивостей" оцінювати використання лікарських засобів для цілей фармакотерапії" виписувати лікарські засоби в рецептах у певних лікарських формах при конкретних патологічних станах " оцінювати можливості токсичної дії лікарських засобів, мір профілактики й допомоги при лікарських отруєннях

Виховні цілі: Навчити студентів професійно відноситися до пацієнтів, розуміти хвору людину , вмінню спілкуватися з людьми.

ПЛАН

1.Основні відомості про еферентну іннервацію. Поділ еферентних нервів на холінергічні та адренергічні. Поняття про холіно- та адренорецептори.

Класифікація лікарських препаратів, які впливають на еферентну іннервацію.

1. 1. Лікарські препарати, що впливають на функцію холінергічних нервів

м-Холіноміметичні препарати (пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідин). Механізм дії. Вплив на розмір зіниці ока, серце, секреторні органи, тонус м’язів. Фармакотерапія. Отруєння пілокарпіном, мускарином. Допомога в разі отруєння.

н-Холіноміметичні препарати (лобеліну гідрохлорид, цититон). Особливості дії, застосування. Токсична дія нікотину. Шкідливість паління, особливо для жіночого організму. Лікарські препарати, що полегшують відвикання від паління (анабазину гідрохлорид, табекс, нікорете).

Антихолінестеразні препарати (прозерин, галантаміну гідробромід, фізостигміну саліцилат, армін тощо). Механізм дії. Порівняльна характеристика окремих препаратів. Фармакотерапія. Токсичність фосфорорганічних сполук (ФОС). Допомога в разі отруєння (дипіроксим, ізонітрозин, алоксим).

м-Холіноблокувальні препарати (атропіну сульфат, препарати беладонни, платифіліну гідротартрат, скополаміну гідробромід, метацин, гастрозепін). Вплив на м-холінорецептори та центральну нервову систему. Гостре отруєння атропіном, допомога при отруєнні. Порівняльна характеристика препаратів. Фармакотерапія.

н-Холіноблокувальні препарати:

• гангліоблокувальні препарати (бензогексоній, пентамін, пірилен, димеколін, гігроній). Механізм дії. Фармакотерапія. Ускладнення фармакотерапії, профілактика;

• міорелаксанти (тубокурарину-хлорид, дитилін, ардуан, меліктин). Механізм дії, застосування, профілактика ускладнень.

ЛІТЕРАТУРА Виноградов В. М. Фармакологія. Л., 1085.Кудрин А. И. Фармакологія з основами патофізіології.-М.: Медицина, 1977ХаркевичД. А. Фармакологія. -М.: Медицина, 1987ХаркевичД: А. Фармакологія -М.: Медицина, 1989

Батрак Г. Е, Фармакологія - К.: Вища школа, 1980. Чекман И. С. Побічна дія ліків (ускладнення фармакотерапії),-К-; Вища школа, 1982

Домашнє завдання:

Засоби, що впливають на еферентну іннервацію.

Еферентна (відцентрова) іннервація представлена: 1) руховими нервовими волокнами (іннервують скелетні м'язи); 2) вегетативними нервами (іннервують внутрішні органи, кровоносні судини, залози).

У вегетативній іннервації розрізняють її симпатичну і парасимпатичну частини.

Еферентна іннервація (схема).

А - парасимпатичний нерв;

Б - симпатичний нерв;

В - руховий нерв;

Г - клітка виконавчого органу;

Д- м яз;

1 - прегангліонарне волокно;

2 - ганглій;

3 - постгангліонарне волокно;

4 - рецептор.

Внутрішні органи і залози іннервуються як симпатичними, так і парасимпатичними нервовими волокнами.

Симпатичні нервові волокна беруть початок від спеціальних кліток грудного і поперекового відділів спинного мозку. Покинувши спинний мозок, ці волокна закінчуються в симпатичних гангліях (симпатичні ганглії розташовані зовні іннервуємих органів). У гангліях закінчення вказаних нервових волокон (їх називають прегангліонарними симпатичними волокнами) контактують з нервовими клітинами (гангліонарні клітки). Аксони гангліонарних кліток (постгангліонарні симпатичні волокна) виходять за межі гангліїв і закінчуються на клітках іннервуємих органів і тканин.

Парасимпатичні нервові волокна беруть початок від кліток стволової частини головного мозку ( волокна блукаючого нерву, що іннервують багато внутрішніх органів) і від кліток крижової частини спинного мозку. Ці волокна (прегангліонарні парасимпатичні) закінчуються в парасимпатичних гангліях, які на відміну від симпатичних гангліїв розташовані зазвичай в товщі іннервуємих органів. У парасимпатичних гангліях закінчення прегангліонарних волокон контактують з гангліонарними нервовими клітинами. Аксони гангліонарних кліток (постгангліонарні парасимпатичні волокна) закінчуються на клітках іннервуємих органів.

Фармакологічні речовини, що впливають на еферентну іннервацію, діють в ділянці контактів між закінченнями нервових волокон і клітками (нервові клітини або клітки органів, тканин), на яких вони закінчуються. Такі контакти позначають терміном «синапси» (з'єднання). Синапс – функціональний контакт між нейронами або між нейроном й ефекторною клітиною. У синапсі розрізняють пресинаптичну мембрану, синаптичну щілину й постсинаптичну мембрану.

У всіх синапсах еферентної іннервації збудження передається за допомогою хімічних речовин - медіаторів.

Вегетативну іннервацію залежно від медіатора, що виділяється в нейроефекторних синапсах, підрозділяють на холінергічну (медіатор - ацетилхолін) і адренергічну (медіатор "- норадреналін).

1. Пресинаптична мембрана містить медіатор ацетилхолін, норадреналін.

2. Постсинаптична мембрана містить холінорецептори і адренорецептори, які чутливі до медіатора, а також катіони(Na,K) і аніони(Cl) , які створюють різницю потенціалів на постсинаптичній мембрані.

3. В синаптичній щілині знаходиться фермент, який пригнічує(інгібує) медіатор ацетилхолін, холінестераза.

Для того, щоб нервовий імпульс передався з одного нейрона на другий (або на робочий орган), синапс повинен перебувати в трьох станах: поляризація, деполяризація, реполяризація.

Поляризація (стан спокою) характеризується неактивністю медіатора, рецептори постсинаптичної мембрани не збуджені, і вона непроникна для натрія та калія.

Деполяризація - медіатор квантами «викидається» в синаптичну щілину і дуже швидко досягає рецепторів, збуджує їх, змінюється проникність постсинаптичної мембрани для катіонів і аніонів, змінюється різниця потенціалів на мембрані і відбувається передача нервового імпульса.

Реполяризація - фермент руйнує медіатор, частина останньго захоплюється пресинаптичною мембраною. Все повертається назад в стан спокою.

Медіатор ацетилхолін збуджує холінорецептори, а синапси і нерви, де передача нервового імпульса відбувається за допомогою ацетилхоліну, називаються холінергічними. До холінергічних нервів відносяться рухові, парасимпатичні і прегангліонарні симпатичні нерви.

До адренергічних- постгангліонарні симпатичні нерви.

М- холінорецептори і адренорецептори знаходяться в основному в органах, Н-холінорецептори- в кістякових м язах і гангліях. холінорецептори і адренорецептори присутні також в ЦНС.

Фармакологічні речовини, які діють подібно медіаторам або ліквідують дію медіатора в синапсах, називаються речовинами медіаторної дії, так як їх дія подібна або протилежна медіаторам.

Виділяють дві основні групи речовин: засоби, що впливають на передачу збудження в холінергічних синапсах , засоби, що впливають на передачу збудження в адренергічних синапсах

Основні ефекти збудження симпатичної іннервації

1. Розширення зіниць очей (скорочення радіального м'яза радужки).

2. Стимуляція діяльності серця:

а) посилення скорочень серця

б) частішання скорочень серця

в) полегшення атріовентрикулярної провідності.

3. Звуження кровоносних судин (артеріальних і венозних).

4. Підвищення артеріального і венозного тиску (збільшення серцевого викиду і звуження кровоносних судин).

Основні ефекти збудження парасимпатичної іннервації

1. Звуження зіниць очей (скорочення кругового м'яза радужки).

2. Спазм акомодації (скорочення циліарного, або війкового, м'язів).

3. Уповільнення скорочень серця.

4. Утруднення атріовентрикулярної провідності.

5. Підвищення тонусу гладких м'язів внутрішніх органів - бронхів, шлунково-кишкового тракту і сечового міхура (за винятком сфінктерів).

6. Збільшення секреції бронхіальних і травних залоз (слинні залози, залози шлунково-кишкового тракту).