Література основна.

1. Агапова Т.А. Серегина С.Ф. Макроэкономика М.: «Дело и сервис», 2004.

2. Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442с.

3. Мікроекономіка і макроекономіка / Під ред. С. Будаговської. — К.:Основи, 1998.

4. Панчишин С. Макроекономіка - К.: «Либідь», 2002.

5. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика. — К.: Таксон, 1996.

6. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. — К.: Либідь, 1999.

Додаткова.

1. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Макроэкономика. – СПб,:Питер, 2003. – 224 м. :ил. – ( Серия «Заврта экзамен»)

2. Долан Дж. 3. Макроэкономика. — М.: АОЗТ «Литера плюс», 1994.

3. Дорнбуш Р., Фишер С. Макроэкономика. — М.: Изд-во Моск. Ун-га;ИНФРА — М., 1997.

4. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Макроекономіка. — Л.: Просвіта, 1997.

5. Кривцов О.С. та ін. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навчальний посібник/ О.С.Кривцов, В.М. Бережний, В.М.Онегіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 200 с.: іл.

6. Менкью Г. Н. Макроэкономика. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1994.

7. Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка. — К.:Основи, 1995.

Тема 3. Ринок праці Тематичний зміст практичного заняття.

1. Ринок праці та механізм його функціонування.

2. Нерівність розподілу доходів у ринковій економіці. Показники ступеня нерівності розподілу доходів.

Анотація.

Мета теми — надати студентам базові знання про механізм ринку праці, державного регулювання зайнятості та соціального захисту населення.

Політика зайнятості — сукупність заходів прямого і непрямого впливу на соціально-економічний розвиток суспільства загалом і кожного з його членів зокрема. Вона має декілька рівнів: державний, регіональний і локальний.

Державне регулювання здійснюється мережею спеціальних державних установ для підтримання прийнятного рівня зайнятості, підвищення мобільності робочої сили, створення нових робочих місць.

На сьогоднішній час можливо виділити три основні моделі державної політики зайнятості: Європейська модель, Скандинавська модель, Американська модель.

Державне регулювання зайнятості населення ґрунтується на:

• забезпеченні соціального партнерства суб'єктів ринку праці;

• сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіття, створенню нових робочих

• добровільному виборі сфери діяльності й робочих місць;

• дотриманні комплексності заходів щодо регулювання зайнятості населення;

• підтримці працездатних громадян в працездатному віці, які потребують соціального захисту;

• забезпеченні заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості населення та відтворення робочих місць;

• повній гарантії збереження робочих місць і професій, одержання доходів тощо.

Залежно від стану економіки та ринку праці передбачається два основних варіанти заходів проведення політики зайнятості: активний і пасивний.

При розробці соціальних стандартів потрібно враховувати два аспекти: стандартизацію соціальних прав; розробку соціальних стандартів життя.

Бідність є глобальною проблемою. Загальна кількість бідних перевищила 1,3 млрд. осіб, при цьому 2/3 усіх нужденних людей проживають у 10 країнах світу (Індії, Китаї, Бангладеш, Бразилії, Індонезії, Нігерії, В'єтнамі, Пакистані, Ефіопії, на Філіппінах). За оцінками Всесвітнього банку, 1/4 населення світу проживає в умовах страшного зубожіння. Особливої уваги заслуговують люди, що проживають в умовах абсолютного зубожіння і ті, що потрапили в це положення в результаті дискримінації чи через свій вік, чи з причини інвалідності, хвороби. Крім того, постійно росте розрив між багатим і бідним населенням.

Нерівномірність розподілу доходів характеризує також децильний коефіцієнт диференціації та індекс Джині, який розраховується на основі кривої Лоренца.

Децильний коефіцієнт диференціації— співвідношення рівнів добробуту населення: 10 % найзаможніших на 10 % найменш за­безпечених громадян.

Індекс Джині являє собою відношення площі, обмеженої фактичною кривою Лоренца і кривою Лоренца для абсолютно рівномірного розподілу доходів (заштрихована область), до площі трикутника, обмеженого кривою Лоренца для абсолютно рівномірного розподілу і осями абсцис і ординат.

Чим ближче крива Лоренца до кривої абсолютної рівності, тим вища ступінь рівномірності доходів, і тим нижчим буде індекс Джині. Високе значення індексу Джині свідчить про значну нерівність у розподілі доходів, надмірно високу частку в сукуп­них доходах багатших прошарків суспільства, що формує загальне недоспоживання в економіці.

Соціальна політика — це комплекс соціально-економічних заходів держави та місцевих органів влади, спрямованих на захист населення від безробіття, зростання цін» знецінення трудових заощаджень і т. ін.

У межах соціальної політики забезпечується необхідний мінімум споживання, перерозподіляються доходи, обмежується безробіття, гарантується підтримка сім'ї, забезпечення житлом, підвищення рівня освіти та культури.

Відмічається, що ступінь нерівності в доходах менша в країнах, де держава ширше використовує перерозподіл національного доходу на користь найбідніших верст через систему оподаткування та державні видатки.