Основні терміни та поняття:

Державне регулювання економіки. Суб’єкти ДРЕ. Об’єкти ДРЕ. Цілі ДРЕ. Прямі та непрямі методи державного регулювання економіки. Кейнсіанська теорія. Класична теорія. Дотації (субвенції). Національні заощадження. Основний психологічний закон Кейнса.

Питання до обговорення:

1. У чому полягають обмеження ринкового механізму регулювання економіки?

2. Чим викликана необхідність державного втручання в економіку країни?

3. Щотаке державне регулювання економіки?

4. Назвіть основні економічні функції держави в регульованій економіці.

5. Які форми державного втручання застосовують в умовах змішаної економіки?

6. Назвіть економічні регулятори при непрямому втручанні держави в економіку.

7. Основні полодення класичної теорії автоматичного регулювання економіки.

8. Основні положення кейнсіанської теорії державного регулювання економіки.

9. Зміст монетаристської теорії державного регулювання.

10. Сформулюйте монетарне правило М. Фрідмена.

11. У чому полягають розбіжності між кейнсіанською та монетаристською теоріями?

12. Розкрийте зміст теорії економіки пропозиції.

13. У чому полягає сутність теорії раціональних очікувань?

14. Яка із розглянутих теорій найкраще відображає реаьний механізм функціонування сучасної економіки?

15. Як Ви вважаєте, уряд, виконуючи економічні функції, обмежує чи розширює особисту свободу?

Література основна.

1. Агапова Т.А. Серегина С.Ф. Макроэкономика М.: «Дело и сервис», 2004.

2. Мікроекономіка і макроекономіка / Під ред. С. Будаговської. — К.:Основи, 1998.

3. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика. — К.: Таксон, 1996.

4. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. — К.: Либідь, 1999.

Додаткова.

1. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Макроэкономика. – СПб,:Питер, 2003. – 224 м. :ил. – ( Серия «Заврта экзамен»)

2. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Макроекономіка. — Л.: Просвіта, 1997.

Тема. 12. Зовнішньоекономічна діяльність.

Тематичний зміст практичного заняття.

1. Міжнародна торгівля, її економічні основи.

2. Торгова політика та її форми.

3. Платіжний баланс та його структура.

Анотація.

Мета теми - надати студентам можливість вивчити ринковий та державний механізми зовнішньоекономічної діяльності країни та її вплив на ВВП.

Основи теорії міжнародної торгівлі були закладені великими англійськими економістами Адамом Смітом і Дейвидом Рікардо, які розвинули концепції абсолютної та порівняльної переваг. Абсолютна перевага країни у виробництві певного продукту означає, що ця країна здатна виробляти більшу кількість одиниць цього продукту з певного обсягу ресурсів за наявного рівня технології порівняно з конкурентами. Країна має порівняльну перевагу у виробництві продукту, якщо вона виробляє цей продукт з нижчою альтернативною вартістю, ніж потенційний партнер.

Взаємовигідні спеціалізація і торгівля між двома будь-якими країнами можливі доти, доки внутрішня альтернативна вартість виробництва двох будь-яких товарів різна. Спеціалізація відповідно до порівняльної переваги дає змогу країні досягати вищих доходів за тієї ж кількості ресурсів. Зростання витрат обмежує спеціалізацію і торгівлю. У точці, в якій співвідношення витрат у обох країнах однакове, подальша міжнародна спеціалізація країни вже економічно недоцільна.

Розвиток і ускладнення у XX ст. міжнародної торгівлі відобразилося в еволюції теорій, що пояснюють її рушійні сили. В сучасних умовах відмінності в міжнародній спеціалізації країн можна проаналізувати на підставі всіх основних моделей міжнародного поділу праці. Відповідно до теорії Хекшера - Оліна, країни експортують ті товари, виробництво яких потребує значних затрат відносно надлишкових факторів і невеликих затрат дефіцитних факторів, та імпортують товари, у виробництві яких використовуються відносно дефіцитні фактори. Фактор є відносно надлишковим для даної країни, якщо відношення між кількістю цього фактора та інших факторів вище, ніж в інших країнах.

Значним внеском у розвиток теорії міжнародної торгівлі є концепція конкурентних переваг країни, розроблена американським економістом М. Портером. Згідно з нею, існують чотири основні визначники, від яких залежить формування конкурентних переваг галузей і фірм країни на світових ринках. Крім того, ще два чинники можуть суттєво вплинути на конкурентні переваги країни, — це економічна роль уряду та випадкові події.

Крива пропозиції експорту країни показує обсяг експорту, який країна пропонуватиме, коли світові ціни перевищують внутрішню ціну — ціну в замкнутій економіці за відсутності міжнародної торгівлі. Крива попиту на імпорт показує величину попиту країни на імпорт, коли світові ціни нижчі від внутрішньої ціни. У моделі двох країн рівноважна світова ціна і рівноважні обсяги експорту та імпорту досягаються у точці перетину кривої пропозиції експорту однієї країни з кривою попиту на імпорт іншої.

З моделі попиту і пропозиції випливає, що хоча зовнішньоторговельні відносини взаємовигідні для країн загалом, проте вони дають вигоду одним групам населення і суперечать інтересам інших. Унаслідок запровадження міжнародної торгівлі виробники в країні-експортері виграють, а споживачі програють. І навпаки, виробники у країні-імпортері програють, а споживачі виграють. Правило розподілу вигод від торгівлі між країнами промовляє, що Вигоди від зовнішньої торгівлі розподіляються прямо пропорційно змінам цін в обох країнах.

Для оцінки розподілу вигод від зовнішньої торгівлі економісти використовують показник "умови торгівлі" — відношення експортних цін країни до її імпортних цін. Зростання цього показника здебільшого свідчить про поліпшення умов торгівлі й підвищення добробуту нації, а його зниження вказує на погіршення цих умов. У короткостроковому періоді внаслідок запровадження зовнішньої торгівлі зростають доходи власників факторів виробництва, що використовуються в експортних галузях. У довгостроковому періоді розвиток зовнішньої торгівлі забезпечує зростання доходів тих факторів виробництва, які інтенсивно використовуються в експортних галузях, і зменшує доходи власників факторів виробництва, які інтенсивно використовуються в галузях, що конкурують з імпортом.

Інструменти державного регулювання зовнішньої торгів­лі поділяють, з одного боку, на митні та немитні, а з іншого, на ті, що стимулюють експорт, і ті, що обмежують імпорт. Останні називають торговельними бар'єрами. За допомогою інструментарію пропозиції та попиту виявлено, що захисне мито і квоти підвищують ціни І зменшують попит на відповідні товари. Обсяг продажу іноземної продукції зменшується. Навпаки, вітчизняні виробники продають більше товарів і за вищими цінами. Мито і квоти знижують ефективність розподілу вітчизняних та світових ресурсів.

Добровільне обмеження експорту має такі самі наслідки, як і імпортна квота, але запроваджує його не країна-імпортер, а експортер. Експортні субсидії надають вітчизняним експортерам для розширення вивозу продукції за кордон. Вони можуть бути прямими (дотації вітчизняним фірмам) і непрямими (пільгове оподаткування, страхування, кредитування тощо). Демпінг як знаряддя конкурентної боротьби на світових ринках полягає в тому, що експортер встановлює ціни на певний продукт на якому - небудь закордонному ринку на нижчому рівні, ніж на іншому, найчастіше вітчизняному.

Найвагомішими аргументами на користь протекціонізму є захист молодих галузей та потреба самодостатності оборонних галузей. Втрати споживачів від торговельних обмежень значно переважають виграш виробників та уряду, що знижує ефективність національної економіки. Численні історичні приклади, а також досвід країн з перехідною економікою свідчать, що вільна торгівля сприяє економічному зростанню, а протекціонізм його не стимулює.

Платіжний баланс — це систематизований запис усіх міжнародних операцій резидентів країни з рештою світу за певний проміжок часу (як правило, за рік). Платіжний баланс складається у національній валюті або в іноземній, наприклад у доларах США. Для складання платіжного балансу використовують метод подвійного бухгалтерського запису, згідно з яким кожна ділова операція має два записи. Один із них реєструється як кредит із додатним знаком, інший — як дебет із від'ємним знаком. Платіжний баланс як сума дебету і кредиту дорівнює нулю.

Основні терміни та поняття.

Міжнародний поділ праці. Міжнародні економічні відносини. Експортна (імпортна) квота. Абсолютна перевага. Порівняльна перевага. Лінія торговельних можливостей. Вигоди від торгівлі. Світова ціна. Внутрішня ціна. Крива пропозиції експорту. Крива попиту на імпорт. Теорія Хекшера—Оліна. Зовнішньоторговельна політика. Захисне мито. Фіскальне мито. Компенсаційне мито. Вивізне мито. Імпортне (ввізне) мито. Немитні бар'єри. Квота. Ліцензування. Добровільне обмеження експорту. Експортна субсидія. Демпінг. Платіжний баланс. Подвійний запис. Рахунок капіталу і фінансів. Торговельний баланс. Баланс товарів і послуг. Резервні активи. Золотий стандарт. Паритет купівельної спроможності. «М’яке» прив’язування валюти. «Тверде» прив’язування валюти.