
- •Методичні матеріали
- •«Макроекономіка»
- •V. Модуль
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків.
- •Тема 3. Ринок праці
- •Тема 4. Товарний ринок
- •Тема 5. Грошовий ринок.
- •Тема 6. Інфляційний механізм.
- •Тема 7. Споживання домогосподарств.
- •Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність.
- •Тема 1. Макроекономіка як наука Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація.
- •Основні терміни та поняття:
- •Питання до обговорення:
- •Література основна.
- •Додаткова.
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація
- •Основні терміни та поняття:
- •Питання до обговорення:
- •Типові задачі
- •Література основна.
- •Тема 3. Ринок праці Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація.
- •Основні терміни та поняття.
- •Питання до обговорення
- •Основні типи задач.
- •Література основна.
- •Додаткова.
- •Тема 4. Товарний ринок. Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація.
- •Основні терміни та поняття:
- •Питання до обговорення:
- •Типові задачі
- •Література основна.
- •Додаткова.
- •Тема 5. Грошовий ринок Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація.
- •Основні терміни та поняття:
- •Питання до обговорення.
- •Типові задачі.
- •Література основна.
- •Додаткова.
- •Тема 6. Інфляційний механізм Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація.
- •Основні терміни та поняття:
- •Питання до обговорення:
- •Типові задачі
- •Література основна.
- •Додаткова.
- •Тема 7. Споживання домогосподарств Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація
- •Основні терміни та поняття:
- •Питання до обговорення:
- •Типові задачі
- •Література основна.
- •Додаткова.
- •Тема 8. Приватні інвестиції. Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація
- •Основні терміни та поняття:
- •Питання до обговорення:
- •Типові задачі
- •Література основна.
- •Додаткова.
- •Тема 9. Сукупні витрати і ввп. Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація
- •Основні терміни та поняття:
- •Питання до обговорення:
- •Типові задачі
- •Література основна.
- •Додаткова.
- •Тема 10. Економічна динаміка. Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація.
- •Основні терміни та поняття.
- •Питання до обговорення.
- •Типові задачі.
- •Література основна.
- •Додаткова.
- •Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання. Тематичний зміст практичного заняття.
- •Анотація.
- •Основні терміни та поняття:
- •Питання до обговорення:
- •Питання до обговорення.
- •Типові задачі.
- •Література основна.
- •Додаткова.
Література основна.
Агапова Т.А. Серегина С.Ф. Макроэкономика М.: «Дело и сервис», 2004.
Базілінська О.Я. Макроекономіка: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442с.
Мікроекономіка і макроекономіка / Під ред. С. Будаговської. — К.:Основи, 1998.
Панчишин С. Макроекономіка - К.: «Либідь», 2002.
Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика. — К.: Таксон, 1996.
Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка: Підручник. — К.: Либідь, 1999.
Додаткова.
Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Макроэкономика. – СПб,:Питер, 2003. – 224 м. :ил. – ( Серия «Заврта экзамен»)
Долан Дж. 3. Макроэкономика. — М.: АОЗТ «Литера плюс», 1994.
Дорнбуш Р., Фишер С. Макроэкономика. — М.: Изд-во Моск. Ун-га;ИНФРА — М., 1997.
Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Макроекономіка. — Л.: Просвіта, 1997.
Кривцов О.С. та ін. Макроекономіка у запитаннях та відповідях: Навчальний посібник/ О.С.Кривцов, В.М. Бережний, В.М.Онегіна. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 200 с.: іл.
Менкью Г. Н. Макроэкономика. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1994.
Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка. — К.:Основи, 1995.
Тема 7. Споживання домогосподарств Тематичний зміст практичного заняття.
Функція споживання. Функція заощадження. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження. Фактори, що визначають споживання та заощадження.
Сукупний попит та фактори, що його визначають.
Анотація
Мета теми — дати
студентам знання про економічний
кругообіг в умовах чистого ринку, основні
категорії товарного ринку та базову
модель економічної рівноваги.
Сукупний попит — це шкала, яка графічно представлена у вигляді кривої, що показує величину реального обсягу виробництва — різні кількості товарів і послуг, що їх вітчизняні споживачі, фірми, уряд та іноземці всі разом бажають купити за кожного можливого рівня цін. Чим вищий рівень цін, тим менший обсяг реального продукту вони купуватимуть.
Крива сукупного попиту АД є спадною внаслідок ефекту багатства, ефекту процентних ставок та ефекту обмінного курсу. Водночас спадна траєкторія цієї кривої випливає з ефекту пропозиції грошей. Він простежується тоді, коли зростання цін за незмінної номінальної пропозиції грошей зменшує їхню реальну пропозицію. Менша реальна пропозиція грошей зменшує суму реальних видатків, що зумовлює спадання кривої АД за зростання цін. Зв'язок між рівнем цін і обсягом сукупних видатків, що визначають попит на реальний національний продукт, відбивається в переміщенні по незмінній кривій АД (інші чинники запишаються сталими).
Зміна нецінових чинників позначається на сукупному попиті, і крива АД переміщується. Основними неціновими чинниками сукупного попиту є макроекономічна політика, зовнішні змінні та сподівання споживачів і підприємців.
Сукупна пропозиція — це шкала, графічно представлена у вигляді кривої АS, що показує рівень реального національного продукту, який буде вироблено за кожного рівня цін. У довгостроковому періоді ця крива є вертикальною лінією. Кількість товарів і послуг, яку в цьому періоді постачають фірми, залежить від факторів пропозиції — кількості та якості трудових ресурсів, обсягу капіталу та рівня технології — і не залежить від загального рівня цін. Крива довгострокової сукупної пропозиції переміщується під впливом заходів економічної політики й економічних процесів, що змінюють обсяг виробництва за даної природної норми безробіття, та заходів і процесів, спрямованих на зміну природної норми безробіття.
У короткостроковому періоді крива АS є висхідною і містить три відрізки: кейнсіанський, проміжний і класичний. Кейнсіанський відрізок показує, що національна економіка перебуває у фазі спаду. Цей відрізок досить положистий, бо за значного безробіття та наявності інших вільних ресурсів можна розширити виробництво без збільшення витрат на одиницю продукції та підвищення рівня цін. На проміжному відрізкові витрати на одиницю продукції зростають, тому розширення обсягу національного виробництва супроводжується підвищенням цін. На класичному відрізкові крива АS стає майже вертикальною, бо всі наявні ресурси залучені. Зростання сукупного попиту в цій ситуації вже не веде до розширення виробництва, а тільки до зростання цін.
У макроекономіці є чотири теорії, які пояснюють висхідну траєкторію короткострокової кривої AS. Згідно з теорією неправильних уявлень працівників, несподіване зниження загального рівня цін постачальники можуть помилково сприйняти як зниження відносних цін, що спонукає їх зменшити виробництво. Згідно з теорією негнучкої заробітної плати, таке несподіване зниження цін тимчасово підвищує реальну заробітну плату, що змушує фірми скоротити кількість зайнятих та обсяги виробництва. Згідно з теорією негнучких цін, в умовах несподіваного зниження цін окремі фірми можуть тимчасово залишати свої ціни надто високими, що скорочує обсяг їхнього продажу і веде до зменшення обсягів виробництва. Згідно з теорією недосконалої інформації, учасники ринкового процесу можуть плутати зміни загального рівня цін зі змінами відносних цін, що веде до додатного нахилу кривої AS.
Чинники, що викликають переміщення кривої довгострокової сукупної пропозиції, переміщують у тому самому напрямі й криву короткострокової сукупної пропозиції. Проте остання може переміщуватися і тоді, коли крива довгострокової сукупної пропозиції залишається незмінною. У короткостроковому періоді кількість товарів і послуг, що їх постачають фірми, залежить від заробітної плати і рівня цін, які було встановлено на підставі очікувань.
У точці перетину кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції досягається макроекономічна рівновага — рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг національного продукту в короткостроковому періоді. Макроекономічна рівновага може досягатися на будь-якому відрізкові кривої AS. Національну економіку, що вийшла за межі природного обсягу виробництва, називають "перегрітою". Зменшення обсягу національного виробництва, що супроводжується зростанням рівня цін, називають стагфляцією.
У короткостроковому періоді переміщення кривої сукупного попиту вправо: а) на кейнсіанському відрізкові збільшує реальний обсяг національного продукту і зайнятість, але слабо позначається на рівні цін; б) на проміжному відрізкові збільшує і реальний обсяг національного продукту, і зайнятість та підвищує рівень цін; в) на класичному відрізкові підвищує рівень цін, але майже не позначається на обсязі національного продукту.
Ефект храповика ґрунтується на тому, що в сучасній ринковій економіці ціни легко зростають, але вони втратили еластичність у напрямі зниження. Тому збільшення сукупного попиту підвищує рівень цін, а звуження попиту в короткостроковому періоді не супроводжується їхнім зниженням.
У макроекономіці існують два основні підходи до проблеми макроекономічної рівноваги — класичний і кейнсіанський. Класичний підхід ґрунтується на законі Сея, згідно з яким "пропозиція творить свій власний попит". Прихильники цього підходу вважають, що гнучкі ціни і заробітна плата швидко усувають з ринку будь-який надлишок або нестачу попиту і пропозиції та поновлюють повну зайнятість за повного використання виробничих потужностей, а в національній економіці відсутні будь-які втрати, пов'язані з недовикористанням ресурсів або з недостатнім сукупним попитом. На їхню думку, макроекономічна політика не може спричинювати реальні макроекономічні зміни.
Кейнсіанський підхід базований на тому, що ціни і зарплата негнучкі в короткостроковому періоді. За таких умов обсяг національного виробництва позитивно реагує на більший обсяг сукупного попиту, особливо за низьких рівнів національного продукту. Щодо безробіття, то воно може значно перевищувати природну норму, бо відсутній механізм самокоригування, який автоматично спрямовує економіку до повної зайнятості. Кейнсіанці вважають, що макроекономічна політика може компенсувати негнучкість цін і зарплати, стимулюючи національну економіку в роки спаду та уповільнюючи темпи її зростання у фазі буму.
Аналіз сучасної ринкової економіки передбачає застосування і класичної, і кейнсіанської моделей. Для короткострокового періоду використовують кейнсіанську модель, а для довгострокового – класичну.