
- •Страхування Плиса Володимир Йосипович
- •1.Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність страхового захисту
- •1.2. Історія розвитку страхових відносин
- •1.3. Страхування як економічна категорія
- •1.4. Страховий фонд
- •1.5. Страховики та страхувальники
- •1.6. Принципи страхування
- •2. Класифікація страхування. Перестрахування і співстрахування
- •2.1. Поняття класифікації, її наукове та практичне значення
- •2.2. Комерційне та соціальне страхування
- •2.3. Форми проведення страхування
- •2.4. Системи страхування. Франшиза
- •2.5. Перестрахування і співстрахування
- •3. Страховий ринок
- •3.1. Загальна характеристика страхового ринку
- •3.2. Суб'єкти страхового ринку
- •3.3. Товариства взаємного страхування
- •3.4. Інститут аварійного комісара
- •3.5. Об'єднання страховиків
- •3.5.1. Авіаційне страхове бюро
- •3.5.2. Моторне (транспортне) страхове бюро
- •3.5.3. Морське страхове бюро
- •3.5.4. Ядерний страховий пул
- •3.5.5. Українське Актуарне Товариство
- •3.5.6. Українське медичне страхове бюро
- •3.6. Страховий ринок України: проблеми становлення, перспективи розвитку та інтеграції у світовий страховий простір
- •4. Державне регулювання страхової діяльності
- •4.1. Необхідність і значений державного регулювання страхової діяльності
- •4.2. Система державного нагляду за страховою діяльністю в Україні
- •4.3. Ліцензування страхової діяльності в Україні
- •4.4. Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України
- •5. Договір страхування
- •5.1. Поняття і зміст договору страхування
- •5.2. Правила страхування
- •5.3. Процедура укладання договору страхування
- •5.4. Права та обов'язки суб'єктів страхової угоди
- •5.5. Порядок припинення дії договору страхування
- •5.6. Порядок та умови ведення страховиками персоніфікованого (індивідуального) обліку договорів страхування життя
- •5.7. Особливості забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховиків
- •6. Актуарні розрахунки
- •6.1. Суть, особливості, задачі та класифікація актуарних розрахунків
- •6.2. Склад та структура тарифної ставки. Витрати на ведення справи
- •6.3. Показники страхової статистики
- •6.4. Страховий внесок. Види страхових премій
- •6.5. Кваліфікаційні вимоги до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками
- •7. Особисте (особове) страхування
- •7.1. Страхування життя
- •7.2. Обов'язкове державне страхування спортсменів вищих категорій
- •7.4. Добровільне страхування від нещасних випадків
- •7.5. Добровільне медичне страхування
- •8. Майнове страхування
- •8.2. Обов'язкове страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків
- •8.3. Страхування повітряних суден
- •8.4. Страхування електронних баз даних та програм комп'ютерних систем
- •8.5. Добровільне страхування майна підприємств, установ,організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ)
- •8.6. Добровільне страхування будівель, що належать громадянам
- •8.7. Добровільне страхування майна сільськогосподарських підприємств і фермерів
- •8.8. Добровільне страхування майна, що належить громадянам
- •9.Страхування відповідальності
- •9.1. Механізм, принципи та історія страхування відповідальності
- •9.2. Обов'язкове страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків лід час перевезення небезпечних вантажів
- •9.3. Обов'язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду
- •9.4. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам
- •9.8. Добровільне страхування відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції
- •9.9. Страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам
- •9.10. Страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу
- •10. Страхові резерви
- •10.1. Страхові резерви: види, порядок формування і використання
- •10.2. Механізм формування резервів зі страхування життя
- •10.3. Розміщення страхових резервів зі страхування життя
- •10.4. Механізм формування, облік та напрями розміщення страхових резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя
- •11. Соціальне страхування
- •11.1. Поняття соціального страхування
- •11.2. Поняття, види та принципи загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •11.3. Об'єкти та суб'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •11.4. Управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням
- •11.5. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •11.6. Організаційно-економічний механізм функціонування загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- •11.7. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
- •Короткий тлумачний словник основних страхових понять і термінів
- •Список літератури
2.2. Комерційне та соціальне страхування
Розрізняють дві сфери страхової діяльності — соціальне та комерційне страхування, які взаємно доповнюють одне одного. Соціальне страхування ґрунтується на принципі колективної солідарності та створення громадських страхових фондів за рахунок зборів обов'язкових страхових внесків і призначене для того, щоб забезпечити мінімум соціального захисту особам, які досягнули пенсійного віку, потребують медичної допомоги, інвалідам, безробітним. Система соціального страхування в Україні реформується у зв'язку з переходом до ринкових форм господарювання.
Комерційне страхування, на відміну від соціального, ґрунтується на принципах еквівалентності та замкнутого розподілу збитку в рамках цього страхового фонду. Зв'язок між двома сферами страхової діяльності полягає в тому, що комерційне страхування надає захист найперше в тих життєвих ситуаціях, які не "покриті" соціальним страхуванням. Чим вужча система соціального захисту, тим більша потреба в послугах комерційного страхування.
Інститут соціального страхування виник як результат взаємодії двох принципів соціально-економічного управління ризико-вими подіями: соціального регулювання економіки та страхування. У межах першого визначали основні орієнтири розвитку суспільства, а в межах другого формувався механізм фінансового забезпечення досягнення соціальних цілей.
Перші форми соціального страхування виникли в середині XIX ст. в Європі. Зумовлені виникненням та швидким розвитком професійних спілок, вони мали характер взаємного страхування в межах трудових колективів.
Предметом соціального страхування є основні соціальні ризики, які загрожують відтворенню населення: тимчасова непрацездатність у результаті хвороби, ушкодження здоров'я, вагітності та пологів, догляду за членом сім'ї; постійна непрацездатність у результаті інвалідності та старості; втрата трудового доходу у зв'язку з неможливістю працевлаштування; втрата доходів сім'ї у випадку смерті годувальника; виникнення непередбачуваних витрат у випадку оплати медичних послуг, народження і виховання дитини, оплати ритуальних послуг та поховання.
Об'єкт соціального страхування — майнові інтереси громадян, пов'язані з компенсацією втрати трудового доходу або оплатою видатків, які раптово виникли внаслідок настання соціальних ризиків.
Як соціально-економічна категорія, соціальне страхування — це система відносин з розподілу і перерозподілу національного доходу, які полягають у формуванні зі страхових внесків, що сплачують працюючі громадяни та роботодавці, державних дотацій спеціальних страхових фондів, кошти яких використовують для утримання осіб, які не беруть участі у суспільній праці.
Соціальне страхування — найважливіший елемент державної соціальної політики у сфері управління ризиками відтворення населення і виконує функції соціального захисту, забезпечення фінансування соціальної допомоги, регулювання доходів та рівня життя різних груп населення, попередження та профілактики наслідків настання соціальних ризиків.
Соціальне страхування можна проводити у двох формах: державній і колективній. Державне соціальне страхування обов'язкове, а колективне може бути як обов'язковим так і добровільним. За ступенем охоплення населення соціальне страхування буває загальним або для окремих соціальних груп населення.