Фізіометричні показники
Прізвище та ім'я обстежуваного _______________________________________________
Вік (роки) _______________
Дата обстеження ______________
Показники |
Частота пульсу, уд/хв |
Артеріальний тиск, мм рт. ст. |
ЖЄЛ, мл |
Сила кисті, кг |
|||
систолі-чний |
діастолі-чний |
пульсо-вий |
права |
ліва |
|||
Фактичні (виміряні) |
|
|
|
|
|
|
|
Належні (розраховані) |
|
|
|
|
|
|
|
Висновок |
|
|
|
|
|
|
|
Робота 2. Оцінка функціонального стану серцево-судинної, дихальної та м'язової систем за визначеними фізіометричними показниками.
Для оцінки функціонального стану різних фізіологічних систем організму необхідно порівняти отримані результати з відповідними показниками, які характеризують «фізіологічну норму». З цією метою можна використовувати номограми, результати обчислення належних величин функціональних показників за формулами, в яких враховується вік, стать та соматометричні показники обстежуваного. Крім того, оцінку функціонального стану за визначеними показниками можна провести, порівнюючи їх з даними нормативних таблиць (за стандартно-сигмальними відхиленнями).
Оцінка функціональних показників серцево-судинної системи.
Кожен віковий період має певну фізіологічну норму щодо частоти пульсу (Табл. 1).
Таблиця 1
Вікові норми пульсу
-
Вік
Середнє значення пульсу, (уд/хв)
Межі норми пульсу (уд/хв)
до 1 міс.
140
110–170
1 – 12 міс.
132
102–162
1 – 2 роки
124
94–154
2 – 4 роки
115
90–140
4 – 6 років
106
86–126
6 – 8 років
98
78–118
8 – 10 років
88
68–108
10 – 12 років
80
60–100
12 – 15 років
75
55–95
15 – 50 років
70
60–80
50 – 60 років
74
64–84
60 – 80 років
79
69–89
Виміряні показники з коливаннями в межах ±15% (≈10 уд/хв) відносно нормативних величин вважаються фізіологічною нормою. Показники з більш значними коливаннями оцінюються як функціональні відхилення.
Стан, при якому частота пульсу перевищує норму більше, ніж на 10 уд/хв., оцінюється як тахікардія, а при частоті пульсу менше за норму більше, ніж на 10 уд/хв. діагностують брадикардію.
Визначте свою частоту пульсу та порівняйте її з вашими віковими нормами.
Висновки: ______________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________
У дітей артеріальний тиск у більшому ступені, ніж у дорослих, залежить від віку. Крім того, у дітей артеріальний тиск значно нижче, ніж у дорослих (Табл. 2). Чим менша дитина, тим у неї більш еластичні стінки судин, ширше їх просвіт, більша капілярна мережа, а, отже, і нижче тиск крові. З віком тиск (як систолічний, так і діастолічний) збільшується. Досить істотно артеріальний тиск зростає протягом першого року життя. До 5 років артеріальний тиск у хлопчиків і дівчаток майже однаковий. Від 5 до 9 років він дещо вище у хлопчиків.
Досягнувши величин 110–120/60–70 мм рт. ст., артеріальний тиск потім довгостроково підтримується на цьому рівні.
Таблиця 2
