
- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
Дуже часто підчас ведення військових операцій виникає потреба швидкого переводу військ через водяні перешкоди без втрати темпу розвитку наступу. Тобто, часу на зведення переправ та мостів немає. В таких випадках на допомогу приходять спеціальні машини для подолання водних перешкод-плаваючі транспортери , самохідні пороми, понтонні парки. В лекції будуть розглянуті питання призначення ,тактико-технічних можливостей, конструктивних особливостей та порядка розгортання цих засобів під час ведення стрімких операцій наступу.
6.4.1.Плаваючі транспортери.
П
лаваючий
гусеничний транспортер ПТС-2 (Рис. 1)
призначений для десантної переправи
через водні перешкоди артилерійських
систем, колісних і гусеничних тягачів,
бронетранспортерів, автомобілів,
особового складу і різних вантажів.
Рис. 6.17 Загальний вигляд транспортера ПТС-2:
1 - апарель; 2 - корпус; 3 - відкидний щит; 4 - люк, 5 - кабіна; 6 - хвилевідбійний щиток; 7 - гусеничний двигун; 8 - відкидний борт; 9 - обладнання для самообкопування
Технічна характеристика птс-2
Вантажопідйомність на суші і на воді, т _____________________________________ 12
Максимальна транспортна швидкість, км/год:
на суші _____________________________________________________________ 60
на воді:
без вантажу ________________________________________________________ 12,9
з вантажем _________________________________________________________ 11,7
Середня швидкість руху по ґрунтових дорогах, км/год ________________________ 34
Маса без розрахунку, т _________________________________________________ 24,2
Габаритні розміри в транспортному положенні, мм:
довжина _________________________________________________________ 11990
ширина по гусеницях _______________________________________________ 3300
висота без вантажу __________________________________________________ 3170
Розрахунок, людина _____________________________________________________ 2
Залізничний габарит __________________________________________________ 02-Т
Періодичність технічного обслуговування, мотогод:
№1 ________________________________________________________________ 75
№2 _______________________________________________________________ 150
Трудомісткість технічного обслуговування, люд/год.
№1 ______________________________________________________________ 8-10
№2 ______________________________________________________________ 14-16
Витрата палива, л:
на 100 км пробігу ____________________________________________________ 245
на 1 мотогод роботи двигуна ___________________________________________ 71
Запас ходу по паливу:
по ґрунтових дорогах, км ___________________________________ не менше за 500
на воді, мотогод ______________________________________________________ 18
Розміри вантажної платформи, мм:
довжина до передніх капотів __________________________________________ 7303
довжина до задньої стінки кабіни ______________________________________ 8225
ширина ___________________________________________________________ 2870
Максимальний кут крену, градус:
з вантажем 12т _______________________________________________________ 20
без вантажу __________________________________________________________ 20
з причепом __________________________________________________________10
Запас плавучості з вантажем 12 т, % ________________________________________46
Плаваючі транспортери за призначенням поділяються на бронетранспортери, транспортні (вантажні) транспортери, десантно-висадочні транспортери, швидкохідні глісируючи транспортери і транспортери на підводних крилах.
Плаваючі транспортні (вантажні) транспортери складають окрему групу, до якої відносяться плаваючі армійські вантажні автомобілі і зібрані машини. По своїй конструкції і розмірам вони майже не відрізняються від стандартних, не плаваючих армійських автомобілів високої прохідності (з колісною формулою 6х6 або 8x8), однак мають герметичні корпуси, а в більшість з них вбудовані рухомі стернові пристрої для переміщення і маневрування на воді.
При характерних для цих машин невеликій ширині корпусів, великій величині відношення корисного навантаження до власної маси і порівняно високому положенню центру тяжіння вантажених машин, на них до можливої межі знижується рівень вантажної платформи і створюються герметичні палубні перекриття.
Досвід експлуатації транспортерів подібного типу показує, що вони мають невисокі мореплавні якості, при яких скрутно або навіть неможливо їх застосування на ріках вже при швидкості течії понад 1,5 м/с. Максимальна швидкість руху їх на воді досягає 8 - 8,5 км/год. Для забезпечення високої плавучості і непотопляємості на вантажних транспортерах корпус доцільно виконувати з алюмінієвих сплавів з подвійною бортовою обшивкою. Внутрішній простір між зовнішньою і внутрішньою обшивками слід заповнювати незпалюємим важкопотопляємим матеріалом.
Зібрані машини являють собою комбінацію плаваючого тягача і плаваючого вантажного напівпричепа. Зчіпний пристрій зібраних машин забезпечує можливість зміни їх взаємного положення в трьох площинах, чим досягається хороша прохідність по перетненій місцевості. Керованість на суші і на воді здійснюється частіше за все за допомогою, так званої, позитивної системи управління, яка допускає поворот тягача відносно подовжньої осі напівпричепа на 90°. Колісні машини цього типу мають великорозмірні колеса. Ведучі колеса мають шини низького тиску. До ступиць коліс вбудовуються електро- або гідродвигуни, привід яких розміщується на тягачі звичайно в одному монтажному блоці з двигуном внутрішнього згорання. Пересування зібраних машин на воді в більшості випадків здійснюється за допомогою обертання на плаву сухопутних рухачів, чим зумовлюється порівняно низька швидкість руху, рівна 4-6 км/год. Ця обставина практично виключає можливість самостійного подолання рік при швидкості течії більше за 1 м/с.
Десантно-висадочні транспортери - це амфібійні машини, частіше за все гусеничні, які призначені для перекидання особистого складу і бойової техніки штурмових ешелонів. Застосовують їх, як за правило, на великих водних перешкодах і в прибережній морській зоні.
Ці засоби можуть мати вантажопідйомність 3 - 54 т, довжину 14 - 18,5 м, ширину - 6 -8,5 м і висоту 4 - 5 м. Десантно-висадочні транспортери малої вантажопідйомності частіше за все виробляються броньованими. Корпуси цих машин закритого типу, в них може розмішуватися від 20 до 35 чоловік десанту. Для зручності і швидкості завантаження і вивантаження носова або кормова стінка корпусу виконується відкидною. Крім того, в даху корпусу є люки для завантаження і вивантаження штурмових вантажів.
Повністю закритий корпус забезпечує безпеку подолання смуги прибою. Пересування таких машин на воді здійснюється за допомогою водометних або гусеничних гідравлічних двигунів. Такі транспортери, маючи в середньому питому потужність силової установки порядка 16 кВт/т, розвивають на воді швидкість 10 - 12 км/год.
Швидкохідні глісируючи транспортери і транспортери на підводних крилах мають вантажопідйомність 4 - 5 т і швидкість руху до 48 - 65 км/год. Така швидкість забезпечує їм більш високу ефективність при перекиданні вантажів в порівнянні з транспортерами, рухомими в режимі плавання. Так, наприклад, по кількості вантажів (в т-км/год), що перевозяться на відстань 30 - 40 км глісируючий транспортер виявляється в 3 рази ефективнішим за транспортери рівної вантажопідйомності, а транспортер, рухомий на підводних крилах - в 4 рази.
Глісируючи транспортери мають несучі корпуси з добреобтікаемими обведеннями. Ходова частина, як за правило, колісна. При роботі на воді колеса забираються в спеціальні поглиблення корпусу. В якості суднових двигунів застосовуються частіше за все веслові гвинти. Вихід на режим глісирування досягається за рахунок високих питомих потужностей силових установок, що досягають 60-100 кВт/т.
Транспортер володіє гарною маневреністю, високою прохідністю і великим запасом плавучості і може застосовуватися в морських умовах при хвилюванні моря до трьох балів. Він оснащений системою захисту розрахунку від отруйних і бойових радіоактивних речовин, обладнанням для самообкопування, радіостанцією, танковим переговорним пристроєм і приладом нічного бачення.
Транспортер складається з корпусу, силової установки, трансмісії, ходової частини, водохідного двигуна і рулів, енергоустаткування, засобів зв'язку, спеціального обладнання і озброєння з комплектом боєприпасів.
На транспортері є комплект запасних частин, що возиться, інструмента і приспособ ЗІП.
Корпус транспортера (Рис. 2) призначений для розміщення розрахунку, установки агрегатів і механізмів, забезпечення плавучості транспортера і розміщення вантажів, які переправляються. Він є основою, що з'єднує в єдине ціле всі агрегати і механізми транспортера, що сприймає всі навантаження, виникаючі при русі транспортера і при
подоланні ним різних перешкод. Корпус розділений на три відділення (управління, силове і вантажне) і складається з каркаса, обшивки, кабіни, вантажної платформи і відкидного борту.
Відділення управління знаходиться в носовій частині корпусу. У ньому розташовуються сидіння для розрахунку, органи управління транспортером, прилади і щити енергоустаткування, контрольно-вимірювальні прилади і прилади управління УА ППО, радіостанція і переговорний пристрій, фільтро-вентиляційна установка, рентгенометр ДП-ЗБ, калорифер опалювання кабіни, прилади спостереження, гіронапівкомпас, прилад нічного бачення, агрегатний блок системи повітропуска, озброєння з комплектом боєприпасів, частина ЗІП.
Силове відділення розташоване в нижній частині корпусу під вантажною платформою. В ньому розміщені силова установка, трансмісія, великий водовідкачуючий насос, паливні і мастильні баки, підігрівач двигуна, водяні і мастильні радіатори, мастильний фільтр МЦ-1,повітреочисник, ежектори, мастилозакачуючий і паливопідкачуючий насоси, фільтр грубого очищення палива, балони УА ППО, торсіонні вали підвіски.
Вантажне відділення розташоване над силовим відділенням і призначено для установки в ньому техніки, яка перевозиться і вантажів, а також для розміщення людей при їх транспортуванні Вантажне відділення утворене двома балками проїжджої частини, між якими знаходяться капоти настилу і жалюзі Спереду воно обмежене задньою стінкою кабіни, позаду- відкидним бортом, з боків- бортами корпусу.