Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.

Дуже часто підчас ведення військових операцій виникає потреба швидкого переводу військ через водяні перешкоди без втрати темпу розвитку наступу. Тобто, часу на зведення переправ та мостів немає. В таких випадках на допомогу приходять спеціальні машини для подолання водних перешкод-плаваючі транспортери , самохідні пороми, понтонні парки. В лекції будуть розглянуті питання призначення ,тактико-технічних можливостей, конструктивних особливостей та порядка розгортання цих засобів під час ведення стрімких операцій наступу.

6.4.1.Плаваючі транспортери.

П лаваючий гусеничний транспортер ПТС-2 (Рис. 1) призначений для десантної переправи через водні перешкоди артилерійських систем, колісних і гусеничних тягачів, бронетранспортерів, автомобілів, особового складу і різних вантажів.

Рис. 6.17 Загальний вигляд транспортера ПТС-2:

1 - апарель; 2 - корпус; 3 - відкидний щит; 4 - люк, 5 - кабіна; 6 - хвилевідбійний щиток; 7 - гусеничний двигун; 8 - відкидний борт; 9 - обладнання для самообкопування

Технічна характеристика птс-2

Вантажопідйомність на суші і на воді, т _____________________________________ 12

Максимальна транспортна швидкість, км/год:

на суші _____________________________________________________________ 60

на воді:

без вантажу ________________________________________________________ 12,9

з вантажем _________________________________________________________ 11,7

Середня швидкість руху по ґрунтових дорогах, км/год ________________________ 34

Маса без розрахунку, т _________________________________________________ 24,2

Габаритні розміри в транспортному положенні, мм:

довжина _________________________________________________________ 11990

ширина по гусеницях _______________________________________________ 3300

висота без вантажу __________________________________________________ 3170

Розрахунок, людина _____________________________________________________ 2

Залізничний габарит __________________________________________________ 02-Т

Періодичність технічного обслуговування, мотогод:

№1 ________________________________________________________________ 75

№2 _______________________________________________________________ 150

Трудомісткість технічного обслуговування, люд/год.

№1 ______________________________________________________________ 8-10

№2 ______________________________________________________________ 14-16

Витрата палива, л:

на 100 км пробігу ____________________________________________________ 245

на 1 мотогод роботи двигуна ___________________________________________ 71

Запас ходу по паливу:

по ґрунтових дорогах, км ___________________________________ не менше за 500

на воді, мотогод ______________________________________________________ 18

Розміри вантажної платформи, мм:

довжина до передніх капотів __________________________________________ 7303

довжина до задньої стінки кабіни ______________________________________ 8225

ширина ___________________________________________________________ 2870

Максимальний кут крену, градус:

з вантажем 12т _______________________________________________________ 20

без вантажу __________________________________________________________ 20

з причепом __________________________________________________________10

Запас плавучості з вантажем 12 т, % ________________________________________46

Плаваючі транспортери за призначенням поділяються на бронетранспортери, транспортні (вантажні) транспортери, десантно-висадочні транспортери, швидкохідні глісируючи транспортери і транспортери на підводних крилах.

Плаваючі транспортні (вантажні) транспортери складають окрему групу, до якої відносяться плаваючі армійські вантажні автомобілі і зібрані машини. По своїй конструкції і розмірам вони майже не відрізняються від стандартних, не плаваючих армійських автомобілів високої прохідності (з колісною формулою 6х6 або 8x8), однак мають герметичні корпуси, а в більшість з них вбудовані рухомі стернові пристрої для переміщення і маневрування на воді.

При характерних для цих машин невеликій ширині корпусів, великій величині відношення корисного навантаження до власної маси і порівняно високому положенню центру тяжіння вантажених машин, на них до можливої межі знижується рівень вантажної платформи і створюються герметичні палубні перекриття.

Досвід експлуатації транспортерів подібного типу показує, що вони мають невисокі мореплавні якості, при яких скрутно або навіть неможливо їх застосування на ріках вже при швидкості течії понад 1,5 м/с. Максимальна швидкість руху їх на воді досягає 8 - 8,5 км/год. Для забезпечення високої плавучості і непотопляємості на вантажних транспортерах корпус доцільно виконувати з алюмінієвих сплавів з подвійною бортовою обшивкою. Внутрішній простір між зовнішньою і внутрішньою обшивками слід заповнювати незпалюємим важкопотопляємим матеріалом.

Зібрані машини являють собою комбінацію плаваючого тягача і плаваючого вантажного напівпричепа. Зчіпний пристрій зібраних машин забезпечує можливість зміни їх взаємного положення в трьох площинах, чим досягається хороша прохідність по перетненій місцевості. Керованість на суші і на воді здійснюється частіше за все за допомогою, так званої, позитивної системи управління, яка допускає поворот тягача відносно подовжньої осі напівпричепа на 90°. Колісні машини цього типу мають великорозмірні колеса. Ведучі колеса мають шини низького тиску. До ступиць коліс вбудовуються електро- або гідродвигуни, привід яких розміщується на тягачі звичайно в одному монтажному блоці з двигуном внутрішнього згорання. Пересування зібраних машин на воді в більшості випадків здійснюється за допомогою обертання на плаву сухопутних рухачів, чим зумовлюється порівняно низька швидкість руху, рівна 4-6 км/год. Ця обставина практично виключає можливість самостійного подолання рік при швидкості течії більше за 1 м/с.

Десантно-висадочні транспортери - це амфібійні машини, частіше за все гусеничні, які призначені для перекидання особистого складу і бойової техніки штурмових ешелонів. Застосовують їх, як за правило, на великих водних перешкодах і в прибережній морській зоні.

Ці засоби можуть мати вантажопідйомність 3 - 54 т, довжину 14 - 18,5 м, ширину - 6 -8,5 м і висоту 4 - 5 м. Десантно-висадочні транспортери малої вантажопідйомності частіше за все виробляються броньованими. Корпуси цих машин закритого типу, в них може розмішуватися від 20 до 35 чоловік десанту. Для зручності і швидкості завантаження і вивантаження носова або кормова стінка корпусу виконується відкидною. Крім того, в даху корпусу є люки для завантаження і вивантаження штурмових вантажів.

Повністю закритий корпус забезпечує безпеку подолання смуги прибою. Пересування таких машин на воді здійснюється за допомогою водометних або гусеничних гідравлічних двигунів. Такі транспортери, маючи в середньому питому потужність силової установки порядка 16 кВт/т, розвивають на воді швидкість 10 - 12 км/год.

Швидкохідні глісируючи транспортери і транспортери на підводних крилах мають вантажопідйомність 4 - 5 т і швидкість руху до 48 - 65 км/год. Така швидкість забезпечує їм більш високу ефективність при перекиданні вантажів в порівнянні з транспортерами, рухомими в режимі плавання. Так, наприклад, по кількості вантажів (в т-км/год), що перевозяться на відстань 30 - 40 км глісируючий транспортер виявляється в 3 рази ефективнішим за транспортери рівної вантажопідйомності, а транспортер, рухомий на підводних крилах - в 4 рази.

Глісируючи транспортери мають несучі корпуси з добреобтікаемими обведеннями. Ходова частина, як за правило, колісна. При роботі на воді колеса забираються в спеціальні поглиблення корпусу. В якості суднових двигунів застосовуються частіше за все веслові гвинти. Вихід на режим глісирування досягається за рахунок високих питомих потужностей силових установок, що досягають 60-100 кВт/т.

Транспортер володіє гарною маневреністю, високою прохідністю і великим запасом плавучості і може застосовуватися в морських умовах при хвилюванні моря до трьох балів. Він оснащений системою захисту розрахунку від отруйних і бойових радіоактивних речовин, обладнанням для самообкопування, радіостанцією, танковим переговорним пристроєм і приладом нічного бачення.

Транспортер складається з корпусу, силової установки, трансмісії, ходової частини, водохідного двигуна і рулів, енергоустаткування, засобів зв'язку, спеціального обладнання і озброєння з комплектом боєприпасів.

На транспортері є комплект запасних частин, що возиться, інструмента і приспособ ЗІП.

Корпус транспортера (Рис. 2) призначений для розміщення розрахунку, установки агрегатів і механізмів, забезпечення плавучості транспортера і розміщення вантажів, які переправляються. Він є основою, що з'єднує в єдине ціле всі агрегати і механізми транспортера, що сприймає всі навантаження, виникаючі при русі транспортера і при

подоланні ним різних перешкод. Корпус розділений на три відділення (управління, силове і вантажне) і складається з каркаса, обшивки, кабіни, вантажної платформи і відкидного борту.

Відділення управління знаходиться в носовій частині корпусу. У ньому розташовуються сидіння для розрахунку, органи управління транспортером, прилади і щити енергоустаткування, контрольно-вимірювальні прилади і прилади управління УА ППО, радіостанція і переговорний пристрій, фільтро-вентиляційна установка, рентгенометр ДП-ЗБ, калорифер опалювання кабіни, прилади спостереження, гіронапівкомпас, прилад нічного бачення, агрегатний блок системи повітропуска, озброєння з комплектом боєприпасів, частина ЗІП.

Силове відділення розташоване в нижній частині корпусу під вантажною платформою. В ньому розміщені силова установка, трансмісія, великий водовідкачуючий насос, паливні і мастильні баки, підігрівач двигуна, водяні і мастильні радіатори, мастильний фільтр МЦ-1,повітреочисник, ежектори, мастилозакачуючий і паливопідкачуючий насоси, фільтр грубого очищення палива, балони УА ППО, торсіонні вали підвіски.

Вантажне відділення розташоване над силовим відділенням і призначено для установки в ньому техніки, яка перевозиться і вантажів, а також для розміщення людей при їх транспортуванні Вантажне відділення утворене двома балками проїжджої частини, між якими знаходяться капоти настилу і жалюзі Спереду воно обмежене задньою стінкою кабіни, позаду- відкидним бортом, з боків- бортами корпусу.