
- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
Котлованна машина МДК-2М призначена для відривання котлованів під фортифікаційні споруди і укриття для військової техніки при інженерному обладнанні позицій військ.
Котлованна машина МДК-2М (Рис. 6.9) складається з базової машини (виріб 409МУ) і робочого обладнання.
До складу робочого обладнання входять: робочий орган, трансмісія робочого органу, бульдозерне обладнання і гідропривід (система керування робочим обладнанням).
Робочий орган (Рис. 6.10) призначений для розробки ґрунту в процесі відривання котловану і транспортування його у відвал. Він встановлений в кормовій частині машини і кріпиться до неї шарнірно з можливістю переміщення в вертикальній площині. Основними частинами робочого органу є підіймальна 1 і верхня 2 рами, фреза 8, метальник 3, два плуги, направляючий кожух і механізм підйому і опускання.
П
ідіймальна
і верхня рами призначені для кріплення
всіх основних частин
робочого органу.
Рис. 6.9 Котлованна машина МДК-2М
а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду; 1 – відвал; 2 – гідроциліндр; 3 – стійка; 4 - базова машина; 5 – гідробак; 6 - захисний щиток; 7 – метальник; 8 - верхня рама; 9 – балка; 10 - підіймальна рама; 11 – плуг; 12 - кожух метальника; 13 – фреза; 14 - штовхаюча рама; 15 - захисний щиток (відкидна частина); 16 - захисний щиток (нерухома частина); 17 – відкосник; 18 - балка; 19 - плуг; 20 - регулюємі розпірки; 21 - підіймальна рама.
Тактико-технічна характеристика котлованних машин
Технічна продуктивність, м3/год.:
в ґрунтах 1-й, 2-й категорій _______________________________________ “---“
в ґрунтах 2-й, 3-й категорій_________________________________________ 300
в ґрунтах 4-й категорії ___________________________________________ “---“
Максимальна транспортна швидкість, км/год.___________________________ 35,5
Середня транспортна швидкість по ґрунтових дорогах, км/год. __________ 15 - 18
Маса, т____________________________________________________________ 28
Габаритні розміри в транспортному положенні, мм:
довжина _______________________________________________________ 8000
ширина _______________________________________________________ 3440
висота ________________________________________________________ 3950
Габаритні розміри в робочому положенні, мм:
довжина ______________________________________________________ 10230
ширина _______________________________________________________ 4050
висота ________________________________________________________ 3480
Розрахунок, людина__________________________________________________ 2
Періодичність технічного обслуговування, мотогод.:
№ 1____________________________________________________________ 100
№ 2____________________________________________________________ 300
Трудомісткість технічного обслуговування, люд/год.:
ЕТО ________________________________________________________ 1,5 - 2
№ 1 ________________________________________________________ 14 - 16
№ 2 ________________________________________________________ 26 - 32
Витрата палива, л/год.:
при відриванні котлована___________________________________________ 40
в транспортному режимі________________________________________ 70 - 80
Запас ходу по паливу, км____________________________________________ 500
Потужність двигуна, кВт____________________________________________ 305
Розміри розробленої виїмки, м
за один прохід:
глибина_______________________________________________________ 0,5
ширина_______________________________________________________ 3,5
за два проходи:
глибина________________________________________________________ 1
ширина ______________________________________________________ 3,5
за три проходи:
глибина ______________________________________________________ 1,5
ширина ______________________________________________________ 3,5
Швидкість руху при відриванні котловану, м/год.________________________ 387
Швидкість руху при роботі бульдозерним обладнанням, км/год., не більш:
в звичайному ґрунті_______________________________________________ 5,4
в мерзлому розпушеному ґрунті ___________________________________ “---“
Швидкість руху при роботі розпушувального обладнання, км/год._________ “---“
Швидкість руху в робочому режимі з гідрооб'ємною передачею, км/год.:
на передачі заднього ходу ________________________________________ “---“
на першій передачі ______________________________________________ “---“
на другій передачі _______________________________________________ “---“
на третій передачі _______________________________________________ “---“
Місткість паливних баків, л _________________________________________ 810
Місткість кабіни, чоловік _____________________________________________ 3
Час перекладу робочого обладнання в робоче положення, хв _______________ 1
Час підготовки машини до перевезення залізницею, год_____________________2
Котлованна машина МДК-3 (Рис. 6.10) призначена для уривки котлованів під фортифікаційні споруди і укриття для військової техніки при інженерному обладнанні позицій військ.
Рис. 6.10 Котлованна
машина МДК-3
(загальний
вигляд)
Котлованна машина МДК-3 (Рис. 11) складається з гусеничного транспортера (виріб 453) і робочого обладнання, яке включає обладнання для відривання котлованів, бульдозерне обладнання, гідропривід, енергообладнання і розпушувальне обладнання.
О
бладнання
для відривання котлованів призначено
для руйнування ґрунту (до 4-й категорії
включно) і транспортування його у відвал
і складається з робочого органу, механізму
керування і трансмісії.
Рис. 6.11 Котлованна машина МДК-3 (компонована схема):
а - транспортне положення; б - робоче положення; 1 - бульдозерне обладнання; 2 - базова машина; 3 - рама; 4 - гідроциліндр повороту; 5 - робочий орган; 6 - фіксатор робочого органу; 7 - розпушувальне обладнання.
Робочий орган (Рис. 6.12) призначений для розробки ґрунту при відриванні котлованів і транспортування його у відвал. Він встановлений в кормовій частині машини і являє собою робочий орган фрезерного типу з фрезою і метальником відцентрового типу. Діаметр фрези - 3700 мм, метальника - 3080 мм. Частота обертання фрези при частоті обертання колінчастого валу двигуна машини 2000 мін-1 може бути рівною 15,4 ; 19,4 або 22,6 мін-', а метальника відповідно - 68,2; 83,5 або 97,6 мін-1. При цьому дальність викиду ґрунту при відриванні котлованів за один прохід глибиною 3,5м становить 6,5; 8,5 і 13,5 м. Маса робочого органу 8550 кг. Відвал ґрунту проводиться на один бік котловану.
Рис. 6.12 Робочий орган (вигляд ззаду)
1 і 5 - відкосники; 2 - фреза; 3 - забурник; 4 - метальник; 6 і 10 - бічні сегменти; 7 і 9 - плуги; 5 - приймальний обід.
Основними частинами робочого органу є корпус, фреза 2, метальник 4, приймальний обід 8, плуги 7 і 9, відкосники 1 і 5.
Корпус призначений для монтажу всіх частин робочого органу. Він шарнірно сполучається з рамою, що дозволяє повертатися робочому органу в транспортне або робоче положення. В центральній балці корпусу є отвір для розміщення редуктора робочого органу. Крім того, до корпусу кріпляться штоки гідроциліндра повороту робочого органу і плуги.
Фреза призначена для руйнування ґрунту і подачі його в метальник. Вона ступицею закріплена на редукторі робочого органу і складається з приварених трьох довгих і трьох коротких лопат. На кожній довгій лопаті закріплено болтами по одному ножу і башмаку, а на короткій - по два ножі. Додаткові отвори на лопатах фрези використовуються для перестановки ножів по мірі їх зносу. Центральну частину забою в зоні найменших лінійних швидкостей різання розробляє забурник, прикріплений болтами до ступиці. Отвір в ступиці з боку забою закривається кришкою.
Метальник призначений для транспортування ґрунту у відвал. Він встановлений на редукторі робочого органу за фрезою і складається з ступиці, шести спиць, двох кілець, сполучених між собою вісімнадцятьма лопатками. Між спицями приварені листи, які створюють закриту стінку метальника. На лопатках болтами кріпляться пластини з зносостійкою наплавкою. Для зняття налипаючого ґрунту з корпусу і торців приймального обода з метою збільшення їх терміну служби з обох сторін кілець кріпляться по 12 скребків.
Приймальний обід призначений для спрямування розпушеного фрезою ґрунту в метальник і часткового формування стінок котловану. Він зібраний з зварних сегментів, з яких два бічних знімаються при підготовці машини до перевезення залізницею. Зазор між лопатою фрези і приймальним ободом встановлюється в процесі збирання робочого органу і регулюванню в процесі експлуатації не підлягає.
Плуги (правий і лівий) призначені для зняття шару ґрунту з метою улаштування майданчиків під гусениці машини. До нижньої частини зварного корпусу кожного плуга кріпляться по два ножі з зносостійкою наплавкою. Для надання машині прямолінійного руху в процесі розробки ґрунту фрезою на правому плузі за робочою поверхнею зовні встановлена опірна щока з гвинтовою розпіркою. Якщо машину в котловані веде праворуч від його осі, то обертанням розпірки збільшують кут відхилення щоки.
Відкосники (правий і лівий) призначені для улаштування нахилу стінок котловану з метою запобігання їх обвалення. Вони встановлені в верхній частині на бічних сторонах корпусу робочого органу на осях цапф. За допомогою штанг відкосники утримуються в вертикальному робочому положенні. В транспортному положенні штанги від'єднуються а відкосники повертаються в бік кабіни. При підготовці машини
до завантаження на залізничну платформу знімаються штанги з кронштейнами і відкосники з цапфами.
Механізм керування (Рис. 13) призначений для переводу робочого органу в робоче або транспортне положення, зміни його положення по висоті в процесі розробки ґрунту, заглиблення або виймання розпушувального обладнання.
Рис. 6.13. Механізм керування робочим органом:
1 - гідроциліндр повороту; 2 - фреза; 3 - метальник; 4 - гідроциліндр підйому; 5 – рама.