- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
6.1.3 Класифікація інженерних машин.
За ступенем спеціалізації інженерні машини поділяються на спеціальні та типажні ( народогосподарчі ). На даний час існує 3 основних типи таких машин : підйомно-транспортні, дорожні і землерийні.
За видами застосованого шасі виділяють 4 основні групи машин інженерного озброєння.
Перша група - машини, зроблені на базі танків, САУ, бронетранспортерів, колісних і гусеничних тягачів і військових автомобілів (інженерні машини розгородження, шляхопрокладники, мінні загороджувачі, одноковшеві екскаватори, механізовані мости, автокрани ). За конструкцією, шасі перерахованих машин істотно не відрізняються від шасі базової машини -танка, тягача, автомобіля. Це підвищує рівень уніфікації та спрощує організацію виробництва машин. Однак компанування, а також конструкція окремих елементів не завжди виявляються оптимальними і відповідають специфіці робочих процесів машин інженерного озброєння. Тому для пристосування шасі базової машини до робочих режимів інженерної техніки в її конструкцію вносять ряд змін: трансмісію ходової частини доповнюють ходозменшувачем, від силової установки облаштовується добір потужності на привід робочого обладнання, підсилюють місця кріплення робочого обладнання.
Друга група - спеціалізовані машини , які мають в своїй основі колісні та гусеничні тягачі загального призначення. На відмінність від попередніх конструкцій тут базові шасі мають робочі режими в якості розрахункових. В конструкції тягачів заздалегідь передбачається добір потужності, ходозменшувачі, вузли і системи, необхідні для монтажу різного обладнання.
До цих машин відносяться бульдозери та шляхопрокладники на тягачі ИКТ, універсальні траншейно-котлованні машини на тракторі Т-155 та ін.
Третя група - машини індивідуального компанування ( самохідні пороми, транспортери, автогрейдери і ін.). При їх проектуванні використовуються типові вузли, але їх компанування та конструкція з’єднувальних елементів з корпусами носить індивідуальний характер.
Четверта група - навісне причіпне інженерне обладнання до бойових і транспортних машин військ. Таким обладнанням, зокрема, є колійні мінні трали, навісне бульдозерне обладнання для самообкопування, плужні снігоочисники, причіпні мінні загородження. Так як базові машини -танки, тягачі, автомобілі, за правило, не розраховуються спеціально для роботи з навісним і причепним інженерним обладнанням, то з метою зберігання необхідної тривкості і довговічності базових машин, час їхньої роботи з навісним обладнанням суворо обмежується.
Крім базового шасі в якості конструктивних елементів, по яких іноді класифікують машини, можуть бути ходова частина, привід робочого обладнання, силова установка і ін.
За ходовою частиною розрізняють машини інженерного озброєння гусеничного та колісного ходу. Відомі також окремі, головним чином дослідні, зразки інженерних машин на повітряній подушці, з гвинтовими і іншими видами двигунів.
В народному господарстві застосовують техніку крокуючого ходу ( крокуючі екскаватори), яка відрізняється дуже низькими питомими тисками на грунт але в той же час і дуже низькими швидкостями пересування.
За видом приводу робочого обладнання можна виділити машини з механічним, гідравлічним і електричним приводами, а також змішаними гідромеханічним, електромеханічним і т д.
Вид класифікації машин інженерного озброєння вибирається в залежності від мети використання техніки. При виявленні оперативно-тактичних вимог необхідно керуватися характером бойової задачі, що виконується, і місцем машини у військах. Тобто, доцільно застосовувати класифікацію машин за призначенням. А при рішенні питань організації виробництва і ремонту машин на заводах, а також постачання запчастин, необхідно, насамперед, мати класифікацію машин за типом базового шасі.
Класифікація машин інженерного озброєння з одного боку показує наявні розбіги по видах техніки, а з іншого боку вказує на те загальне, що дозволяє зводити окремі види машин у групи і підгрупи.
За пристосованістю до дорожніх умов розрізняють автомобілі нормальної та підвищеної прохідності. Перші мають не всі головні осі, другі - повнопривідні, що дозволяє їм переборювати бездоріжжя або погані ділянки дороги. Вантажопідйомність автомобілів нормальної прохідності в технічній характеристиці вказується для доріг з твердим покриттям, а для автомобілів підвищеної прохідності - для бездоріжжя.
За типом двигунів найбільше застосування отримали автомобілі з дизелями і карбюраторними двигунами. Крім того, на автомобілях встановлюються газотурбінні, електричні двигуни та газогенераторні установки. В інженерних військах найбільше застосування знаходять автомобілі з дизелями. Технічні характеристики автомобілів, пристрій яких розглядається в даному конспекті лекцій, приведені в таблиці.
В інженерних військах цивільної оборони, МНС автомобілі використовуються ( крім виконання транспортних операцій) як база різних будівельних і інженерних машин.
На шасі автомобілів монтуються різні інженерні машини. Для виконання земляних робіт призначені одноковшеві екскаватори. На озброєння військ прийнятий екскаватор ЄОВ-4421 на шасі автомобіля КрАЗ-255б.
Для вантажопід’ємних робіт використовують автомобільні крани. На озброєння військ прийнятий автомобільний кран КС-3576 на базі автомобіля КрАЗ-260
При будівництві дорожніх покрить застосовуються автогудронатори, бітумні цистерни, цементовози, автобетонозмішувачі, для яких використовуються шасі автомобілів різних марок. Наприклад, на шасі автомобіля КамАЗ-5320 монтуєтьсяя автогудронатор ДС-142, призначений для перевезення і розливу бітуму при будівництві чорних дорожніх покрить.
Для утримання автомобільних доріг в інженерних військах можуть застосовуватися поливомийні та підмітально-збиральні машини, плужні і шнекороторні снігоочисники, піскорозкидувачі, автодегазаційні станції і автодегазаційні машини. При будівництві та відновленні мостів використовуються комплекти мостобудівних засобів КМЗ-3, палебійні установки УПБ, установки для загвинчування палів УЗП, мостобудівні установки УБМ, понтонно-мостові парки НМЛ
У частинах інженерних військ і МНС на шасі автомобілів є військові пересувні електростанції, розвідувальні машини, дорожні міношукачі, автомобільні радіостанції, пожежні машини. Для експлуатації та ремонту техніки застосовуються рухомі ремонтні майстерні, автопаливозаправники, бензовози і інша техніка.
На шасі автомобілів монтується обладнання для польового водопостачання військ, пересувні бурові установки, військові фільтрувальні станції, пересувні опріснювальні установки. Так, до складу пересувної бурової установки АБУ-200 входять три автомобілі КрАЗ-255б і три автопричепа.
При веденні рятувальних робіт застосовуються автовишки. Крім того, широко застосовуються автомобілі-самоскиди, лісовози, автомобілі з самозавантажувачами, різні автомобільні причепи.
Загальний пристрій великовантажних дизельних автомобілів можна розглянути на прикладі перспективної моделі КрАЗ-260. Це тривісний вантажний автомобіль підвищеної прохідності з усіма головними колесами (колісна формула 6x6). Автомобіль складаеться з двигуна, шасі та кузова.
Автомобілі широко використовуються в військах для перевезення особового складу, боєприпасів, пального, продовольства, транспортування різної техніки. Шасі автомобілів застосовуються для створення спеціальної військової і народогосподарської техніки.
Автомобілі можна класифікувати за призначенням, пристосованості до дорожніх умов і за різними конструктивними ознаками.
За призначенням автомобілі поділяються на вантажні, пасажирські та спеціальні. До пасажирських автомобілів відносяться легкові автомобілі і автобуси. Пасажирські автомобілі, які мають місткість не більш восьми чоловік, включаючи водія, називаються легковими, а ті які містять більш восьми чоловік - автобусами. Вантажні автомобілі поділяються за повною масою, тобто за масою вантажу, який можна перевезти в кузові, плюс маса укомплектованого автомобіля. Автомобілі, які призначені для перевезення сипучих і важких вантажів, обладнуються самоскидними кузовами і називаються автомобілями-самоскидами. Автомобілі, пристосовані для буксирування причепів і напівпричепів, називаються автомобілями-тягачами. Автомобіль-тягач, або стандартний автомобіль разом з одним або декількома причепами створюють автопоїзд.
До автомобілів спеціального призначення відносяться комунальні автомобілі, пожежні, з дорожньо-будівельним обладнанням, автомобільні крани, автомобілі-мастерні і інші автомобілі. Встановлена класифікація та система позначення автомобільного рухомого складу, за якою всі моделі автомобілів позначаються чотиризначним цифровим індексом. Першим знаком чотиризначного індексу позначені наступні класи автомобілів:
1 - повною масою до 1,2 т ( легкові - з робочим об’ємом двигуна до1.2 л);
2 - повною масою від 1,2 до 2 т ( легкові - з робочим об’ємом двигуна від 1,2 до 2 л);
3 - повною масою від 2 до 8 т ( легкові - з робочим об’ємом двигуна від 2 до 4л);
4 - повною масою від 8 до 14 т ( легкові - з робочим об’ємом двигуна понад 4л );
5 - повною масою від 14 до 20 т;
6 - повною масою від 20 до 40 т;
7 - повною масою понад 40 т.
За експлуатаційним призначенням класи автомобілів поділяються на види. Другим знаком чотиризначного індексу встановлені такі види автомобілів: 1-легкові; 2 -автобуси; 3 - вантажні; 4 - тягачі; 5 - самоскиди; 6 - цистерни; 7 -фургони; 8 - резерв; 9 -спеціальні.
За цим розподілом прийнята структура умовних позначень автомобілів, яка починається з умовної назви заводу-виробника. В цифровому позначенні перша цифра - клас автомобіля, друга - вид, третя і четверта цифри - реєстраційний номер моделі, п’ята-модифікація моделі. Для автомобіля в експортному виконанні може добавлятися шоста цифра. Наприклад, марка автомобіля КамАЗ-5320 означає, що це бортовий автомобіль камського автомобільного заводу з масою автопоїзда від 14 до 20 т, автомобіль вантажний, реєстраційний номер 20. Однак не всі автомобілі позначаються за приведеною індексацією.
Наприклад, автомобілі КрАЗ-260 і КрАЗ-255б в своїх марках містять тільки коротку назву завода-виробника - Кременчуцький автомобільний завод: 255 або 260 - номер моделі і Б - модифікація.
Шасі складається з трансмісії, ходової частини і механізмів керування.
Трансмісія служить для передачі обертаючого моменту від двигуна до головних коліс і зміни розміру цього моменту. До неї входять такі механізми: зчеплення, коробки передач, роздавальна коробка, міжосьовий диференціал, кардана передача, передній, задній і проміжний головні мости. Кожний міст має головну передачу, міжколісний диференціал і напівосі.
Зчеплення короткочасно роз’єднує двигун і коробку передач під час переключення передач, забезпечує плавне рушання з місця, охороняє трансмісію від перевантажень при різкій зміні навантаження. На автомобілі встановлене дводискове сухе зчеплення фрикційного типу. Привід зчеплення гідропневматичний.
Коробка передач змінює розміри обертаючого моменту і швидкість автомобіля, забезпечує рух заднім ходом, довгостроково роз’єднує двигун з іншими агрегатами трансмісії. Коробка передач складається з чотириступінчатої основної коробки і додаткової, які забезпечують створення восьми передач для руху вперед і двох заднього ходу.
Роздавальна коробка - двоступінчата, забезпечує привід на передній і задні мости автомобіля через міжосьовий диференціал, що дає можливість колесам різних головних мостів мати різну швидкість обертання при русі по нерівній дорозі, коли колеса кожної осі за той самий термін часу проходять різні шляхи.
Кардана передача складається з чотирьох карданих валів, забезпечує передачу обертаючого моменту від роздавальної коробки до головних мостів при можливій зміні відносного положення кутів нахилу з’єднуємих валів.
Головні
передачі всіх мостів збільшують
обертаючий момент і передають його на
напівосі, які розташовані під кутом 90
до подовжньої осі автомобіля.
Міжколісні диференціали забезпечують незалежне обертання коліс при повороті машини, коли зовнішнє і внутрішнє колесо пробігають різні шляхи. Диференціали проміжного та заднього мостів - з примусовим блокуванням.
Ходова частина складається з рами, на якій установлюються кузов і всі механізми автомобіля, і підвіски коліс. Підвіска включає ресори і амортизатори. На автомобілі є система регулювання тиску повітря в шинах, яка підвищує прохідність автомобіля в різних умовах.
Механізми керування складаються з рульового керування, за допомогою якого змінюють напрямок руху автомобіля, і гальмової системи, яка дозволяє швидко зменшувати швидкість, або зупиняти автомобіль. Рульове керування забезпечене гідравлічним підсилювачем. Гальмова система пневматична, складається з робочої, стояночної і допоміжної гальмових систем.
Автомобіль має електрообладнання, яке використовується для пуску двигуна, освітлення та сигналізації. Кабіна закрита, тримісна, металева. Платформа металева з відкидним заднім бортом.
Автомобіль КрАЗ-260 обладнується лебідкою з тягловим зусиллям 8-15 т.
Автомобіль КрАЗ-255б за загальним пристроєм подібний автомобілю КрАЗ-260, його конструктивні особливості викладені в наступних главах. За своєю технічною характеристикою (див. табл.) він має менш корисне навантаження і потужність двигуна. В даний час відбувається поступова заміна автомобілів КрАЗ-255б на КрАЗ-260, однак автомобіль КрАЗ-255б ще широко використовується в військах і народному господарстві, в тому числі в якості бази дорожніх і інженерних машин. КамАЗ-5320 - вантажний автомобіль загально транспортного призначення, нормальної прохідності, з колісною формулою 6x4. На автомобілі встановлений v-образний, вісьмициліндровий, чотиритактний дизель. Трансмісія механічна, багатоступінчаста. В трансмісії застосована пятиступінчаста коробка передач з двоступінчастим дільником передач, який забезпечує створення десятьох передач для руху вперед і двох передач для руху заднім ходом. В головних, проміжному і задньому, мостах застосована подвійна головна передача, яка складається з пари конічних і пари циліндричних шестерен. В приводі до коліс головних мостів за головними передачами встановлені звичайні конічні міжколісні диференціали. Особливістю приводу до головних мостів є наявність міжосьового конічного диференціала з примусовим блокуванням, який забезпечує можливість отримання максимального тяглового зусилля у важких дорожніх умовах.
Однією з особливостей трансмісії автомобіля КамАЗ-5320 є застосування дистанційних пневматичних і гідравлічних систем з підсилювачами для забезпечення керування зчепленням, дільником передач, коробкою передач і міжосьовим диференціалом.
Велика увага в конструкції КамАЗ-5320 приділяється підвищенню безпеки та полегшенню керування автомобілем. Рульове керування оснащене гідравлічним підсилювачем. Тормозна система забезпечує високу надійність роботи та легкість керування в сполученні з високими гальмовими властивостями. В автомобілі використовується пневматичний привід до гальм і передбачені робочі гальма, стояночне гальмо, гальмова система для причепа, а також допоміжне газодинамічне гальмо компресійного типу і запасне гальмо, які впливають на гальмові механізми коліс заднього візка.
Підвіска - залежна, на напівеліптичних ресорах. Передня підвіска оснащена телескопічними гідравлічними амортизаторами, що підвищує надійність підвіски і повільність ходу, забезпечує рух по нерівних дорогах з підвищеними швидкостями. Задня підвіска - балансирна, з реактивними штангами.
На базі автомобіля КамАЗ-5320 виробниче об’єднання КамАЗ випускає ряд модифікацій. Найбільший інтерес для використання в військах представляє автомобіль-самоскид КамАЗ-5511, який має масу перевозимого вантажу до 10т. Він обладнаний металевим перекидним кузовом ківшоподібного типу без заднього борта.
Технічні характеристики тракторів
Основні параметри |
Т-130МГ-1 |
«Беларусь» ЮМЗ |
Тип трактора |
Гусеничні загального призначення
|
Колісний універсал |
Номінальне тяглове зусилля, т
|
100
|
14
|
Діапазон швидкостей, км/г
|
3-10
|
2-24
|
Маса трактора
|
|
|
Марка двигуна
|
|
|
Номінальна потужність двигуна (л. с. ) При частоті обертання, хв-1
|
160/1250 |
60/1750 |
Місткість паливного бака ,л |
290 |
100 |
Технічні характеристики тягачів
Основні параметри |
МОА3645П |
АТ-Т |
МТ-Т |
Тип тягача |
Колісний одноосьовий |
Гусеничний
|
Гусеничний
|
Номінальне тяглове зусилля, т
|
80
|
160
|
200
|
Маса тягача, кг
|
9600
|
20000
|
25000
|
Діапазон швидкостей, км/г
|
5-40
|
5-35
|
8-65
|
Марка двигуна
|
ЯМЗ-238А
|
А-401
|
А24-4
|
Номінальна потужність двигуна (л.с. ) при частоті обертання, хв-1
|
215/2100 |
415/1600 |
710/2000 |
Середня витрата палива л/100 км |
30 літрів на годину роботи |
200-250 |
275-300 |
Запас ходу, км
|
250
|
500
|
500
|
Місткість паливних баків, л
|
300
|
1320
|
1700
|
Технічні характеристики великовантажних дизельних автомобілів
Основні параметри |
КрАЗ-260 |
КрАЗ-255Б |
КамАЗ-5320 |
Вантажопідйомність, кг |
9000 |
7500 |
8000 |
Повна маса автомобіля, кг |
22000 |
19675 |
15305 |
Максимальна швидкість руху. км/г |
80 |
70 |
80 |
Максимальний підйом, який переборюється автомобілем, град |
30 |
30 |
30 |
Глибина переборюємого броду, м |
1,2 |
1,0 |
|
Витрата палива, л/100 км |
54.0 |
49.5 |
35.0 |
Двигун |
ЯМЗ-238Н |
ЯМЗ-238 |
КамАЗ-740 |
Номінальна потужність двигуна,л.с., при частоті обертання, хв-1 |
300/2100 |
240/2100 |
210/2600 |
Місткість паливних баків, л
|
2·165+50 |
2·165
|
170
|
|
|||
Дуже велике значення має механізація робіт інженерного забезпечення бою, тому що без механізації неможливо забезпечити високі темпи облаштування інженерних споруд. Інженерні війська на своєму постачанні мають різні види інженерного озброєння та засобів механізації. Всі вони розподілені по спеціалізованих за видами робіт підрозділах. В лекції було розглянуто призначення, класифікація інженерної техніки, тактико-технічні характеристики різних видів техніки.
Студенти готуються стати офіцерами запасу інженерних військ, тому повинні бути підготовлені до організації технічного забезпечення, для чого необхідно вивчити засоби механізації, які знаходяться на забезпеченні інженерних частин, та навчитися правильно організовувати їх експлуатацію.
Розділ
6.2. Машини для механізації земляних
робіт.
Інженерні війська при облаштуванні позицій військ в обороні, тобто при виконанні фортифікаційних робіт, при прокладанні колонних шляхів, при розгрібанні завалів, при усуненні руйнацій та при рішенні інших інженерних задач виконують великий обсяг земляних робіт. Об’єми цих робіт складають сотні,тисячі кубічних метрів грунту. За обмежений час такі об’єми робіт особовим складом виконати неможливо.Потрібна механізація, потрібна спеціалізована,високопродуктивна техніка, техніка,якою міг би керувати простий солдат. На озброєнні інженерних військ така техніка є . Вона мобільна,продуктивна, проста в керуванні, в обслуговуванні і ремонті.
В лекції буде розглянуто призначення, тактико-технічні характеристики траншейних машин,їх конструктивні особливості, а також за аналогічною схемою будуть розглянуті котлованні універсальні землерийні машини. Буде звернута увага студентів на питання організації експлуатації цієї техніки в умовах ведення військових операцій.
