
- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
Машинами інженерного озброєння (інженерними машинами) прийнято називати числену групу різноманітних машин, навісного, причіпного і спеціального обладнання, яка використовується військами при виконанні задач інженерного забезпечення бою і військових операцій, і перебуває на озброєнні інженерних військ, а в ряді випадків і в інших родах військ. Інженерні машини є найважливішою частиною сучасної інженерної техніки, входять разом з інженерними боєприпасами та майном до складу засобів інженерного озброєння. До інженерної техніці крім машин інженерного озброєння відносяться рухливі засоби обслуговування та ремонту і електроустановки загальновійськового призначення.
Машини інженерного озброєння знаходять широке застосування при рішенні різних задач інженерного забезпечення, вони використовуються при інженерній розвідці противника і місцевості, улаштуванні і утриманні шляхів руху військ, створенні і утриманні інженерних загороджень і виробництві руйнацій, пророблені проходів у загородженнях і руйнаціях, устрої переходів через перепони, розмінуванні місцевості і об’єктів, фортифікаційному облаштуванні позицій, рубежів, районів, які займаються військами, районів розгортання пунктів управління, видобутку і очищенні води, обладнанні пунктів водопостачання, а також при ліквідації наслідків ядерних ударів противника.
Найважливіший принцип інженерного забезпечення - широке та вміле застосування машин інженерного озброєння. При виконанні задач вони використовуються, як за правило, комплексно. В складі підрозділів, при цьому, кожна машина працює відповідно за її цільовим призначенням і технічними характеристиками.
Бойове призначення машин інженерного озброєння прийнято за основу їхньої класифікації. Відповідно до цього положення вони поділяються на машини для механізації земляних робіт, подолання руйнацій, подолання перешкод, подолання водяних перепон, ведення інженерної розвідки, постанови мінно-вибухових загороджень, подолання мінно-вибухових загороджень, забезпечення військ водою загального призначення.
Машини для механізації земляних робіт застосовуються при фортифікаційному облаштуванні позицій, рубежів, районів, які займаються військами, районів розгортання пунктів управління. Вони перебувають на озброєнні в інженерно-позиційних підрозділах і в підрозділах облаштування пунктів управління До цієї групи відносяться траншейні (БТМ - З, ТМ - 2), котлованні (МДК - 2М, МДК - З), траншейно - котлованні ПЗМ - 2 машини, одноковшеві екскаватори (Є - 305 БВ, ЄОВ -4421), бульдозери (БТК - РК2) і навісне обладнання на танках та тягачах.
Траншейні машини призначені для копання траншей і ходів сполученнь при інженерному улаштуванні позицій військ і пунктів управління. Машини БТМ-3 і ТМК-2 відривають траншеї основною глибиною 1,1 м і повного (глибиною 1,5м) профілю, розробляючи грунт роторними робочими органами, які оснащені елементами, які звуться – зубами. Робочі органи приводяться до руху від двигуна базової машини через механічну трансмісію. Уповільнеі ( робочі ) швидкості в цих машинах досягаються застосуванням ходозменшувателя механічного (БТМ-3) або гідрооб’ємного (ТМК-2) типу. Швидкість копання траншеї змінюється відповідно ступінчасто або безступінчасто у визначених межах в залежності від стану ґрунту.
Траншейна машина ТМК-2 пристосована для розробки траншей в мерзлому грунті відразу на повну глибину, або з відриванням пошарно, коли сили тяги колісного руху недостатньо для розробки ґрунту на повну глибину виїмки.
Котлованні машини призначені для копання котлованів і сховищ для бойової та спеціальної техніки при інженерному облаштуванні позицій військ і пунктів управління.
В
котлованних машинах МДК-2М і МДК-3
застосований один тип робочого органа
- фреза поперекового копання, яка разом
з роторним метальником і плугами формує
необхідний профіль котловану. Базою
котлованних машин служать гусеничні
тягачі типу АТ-Т або МТ-Т, які мають
достатню потужність двигунів, зусилля
по зчепленню з грунтом, необхідні
механізми для подачі фрезерного робочого
органу
на вибій. Продуктивність МДК-3 при копанні
котлованів складає 800 м
на годину, а МДК-2М 300 м
на годину.
Траншейно-котлованні машини відривають котловани і траншеї різного профілю. До них відносяться : землерийна машина ПЗМ-2. Вона має ланцюговий робочий орган, метальник і бульдозер. Такий комплект обладнання дозволяє виконати весь комплекс земляних робіт, який робиться при облаштуванні позицій військ.
Ланцюговий робочий орган і метальник має 2 режими роботи, які відповідають копанню траншей або котлованів. При копанні котлованів робочий орган робить крім подовжнього поперекове переміщення з відхиленням на встановлений розмір, а метальник переобладнується на далекий викид ґрунту.
Машиною ПЗМ-2 можуть відриватися траншеї в мерзлому ґрунті. Для збільшення сили тяги в цьому випадку використовується обладнання самобуксирування машини, яке складається з гідромеханічної лебідки і анкеру, який встановлюється в попередньо відритій в ґрунті щілині.
Одноковшеві екскаватори - найбільше поширені землерийні машини. Вони призначені для розробки ґрунту і переміщення його у відвал, або для навантаження в транспортний засіб. Одноковшевими екскаваторами розробляються ґрунти 1-4 категорії, розпушені і мерзлі ґрунти та скельні породи. Для забезпечення роботи в різних умовах екскаватори оснащують ковшами різної місткості та форми ( вузькі, широкі, трапецеподібні), гідромолотами і іншим обладнанням. Основними моделями військових одноковшевих екскаваторів є екскаватори Э-305БВ та ЭОВ-4421. Ці екскаватори змонтовані на базі КрАЗ- 255б. Для приводу робочого органа вони мають автономний двигун, розміщений на поворотній платформі.
Колісний бульдозер БКТ-РК-2 призначений для виконання підготовчих робіт і відривання котлованів. Він може застосовуватися в зчепі до скреперів Д-498.
Машини для подолання руйнацій застосовуються при подоланні завалів і руйнацій, облаштуванні і утриманні шляхів руху військ. До них відносяться інженерні машини розгородження ИМР та ИМР-Д, шляхопрокладники БАТ-М, БАТ-2, ПКТ, які пристосовані до роботи в умовах масових руйнацій, пожеж і на зараженій місцевості.
Інженерні машини розгородження призначені для пророблення проходів, розчищення завалів і руйнацій при інженерному забезпеченні бойових дій на зараженій місцевості.
Шляхопрокладники призначені для прокладання колонних шляхів, прокладання і утримання шляхів руху військ. До них відносяться також авто- грейдери.
Машини для подолання перешкод забезпечують пропуск військ через вузькі перепони шляхом зведення ( встановлення ) військових мостів. За тактичним призначенням або за умовами бойового застосування розрізняють мости, які зводяться безпосередньо на полі бою ( механізовані мости на базі танків ), і мости на військових шляхах для пропуску через перепони військ, які рухаються в похідних побудовах ( механізовані мости на колісній базі, мостобудівні установки та засоби ).
Механізовані мости призначені для зведення мостових переходів через канали, вузькі ріки, яри і інші перепони. Механізовані мости на базі танків МТУ-20 і Т-55 застосовуються в бойових порядках військ і забезпечують пропуск бойової техніки під їхнім прикриттям.
Мостобудівні установки призначені для механізації будівництва низьководних мостів естакад на дерев’яних пальових опорах. До них відносяться установки УСМ і КМС-1Є.
Мостобудівні установки для подолання водяних перепон забезпечують облаштування десантних поромних і мостових переправ. Ними забезпечуються переправно-десантні та понтонні підрозділи. До цієї групи інженерних машин відносяться плаваючі транспортери, самохідні пороми і понтонні парки.
Плаваючі транспортери призначені для переправи через водяні перепони артилерійських систем, колісних і гусеничних тягачів, бронетранспортерів, автомобілів для особового складу і вантажів. До них відносяться ПТС-2 і ПТС-М.
Самохідні пороми призначені для поромної переправи середніх і важких танків, самохідних артилерійських установок і середніх танків з мінними тралами при форсуванні військами водяних перепон.
Самохідний пором ГСП складається з 2 напівпаромов, які стикуються між собою розкриваючі свої понтони і апарелі на воді. Поромно-мостова машина ПММ-2 має 2 понтона, розташованих в транспортному положенні один над іншим. Перед входом у воду вони розгортаються. Декілька машин можуть утворювати пороми великої вантажопідйомності, або наплавний міст. Берегова бруківна машина БММ дозволяє стикувати наплавні частини мостів, які зводяться з парку ПМП і ПММ-2.
Понтонні парки призначені для облаштування мостових і поромних переправ. До основних понтонних парків відносяться понтонно-мостовий парк ПМП і самохідний парк СПП.
До комплекту ПМП входять річкові і берегові ланки, вистілки, буксирно-моторні катери БМК-Т, БМК-130 або БМК-150, які перевозяться на автомобілях КрАЗ- 255 з спеціальними платформами і оснащенням.
Понтонний міст з парку СПП збирається з поромно-мостових машин ПММ з використанням берегових ланок парку ПМП.
Машини для ведення інженерної розвідки застосовуються в підрозділах інженерної розвідки. Вони призначені для збору розвідувальної інформації про місцевість, її інженерне облаштування і прохідність. До цієї групи машин відносяться інженерна розвідувальна машина ИРМ, дорожній міношукач ДИМ та інші технічні засоби.
На ИРМ змонтований міношукач, інженерно-розвідувальний ехолот, авіагоризонт, навігаційна апаратура, дозиметр, перископ, прилади спостереження, а також є саперний далекомір, переносні міношукачі, ручний пенетрометр, комплект розвідки мостів і комплект розмінування, ледоруб і інше оснащення.
Дорожній міношукач являє собою автомобіль, на якому змонтоване спеціальне обладнання , яке забезпечує пошук мін і позначення розвіданої смуги.
Машини для улаштування мінно-вибухових загороджень призначені для механізованої установки в грунт, сніг або на їхню поверхню остаточно споряджених протитанкових, протидесантних і протипіхотних мін і приведення їх до бойової готовності. До них відносяться мінні розкладники, мінні загороджувачі та машини для мінування місцевості з повітря.
Машини для подолання мінно-вибухових загороджень застосовуються в ході бою з метою пророблення проходу в мінних полях. Ця група машин включає колійні трали, мінні тральщики, установки розмінування і інші засоби.
Найбільше широко застосовуються катково-ножеві трали КМТ-5М, КМТ-7 і ножеві трали КМТ-6, КМТ-8, КМТ-10. Вони монтуються на танках і БМП для розвідки і подолання мінних полів.
Мінні тральщики застосовуються для пророблення проходів в мінних полях, розмінування шляхів руху військ і ділянок місцевості. Установки розмінування застосовуються для пророблення проходів в мінних полях. В них використовуються гнучкі подовжені заряди, які подаються на мінне поле, а потім підриваються. Забезпечують укладання гнучких подовжених зарядів, подачу їх на мінне поле і підриви спеціальні механізми. Розміщаються вони або на спеціальному шасі, або є переносними , які збираються безпосередньо на пусковій позиції..
Машини для забезпечення військ водою застосовуються при видобутку і очищенні води, облаштуванні пунктів водопостачання. Вони складаються з різних за конструкцією та технологією застосування засобів.
Рухливі бурові установки (МШК-15, УДВ-15, ПБУ-50, ПБУ-200), авто- фільтрувальні станції ( МАФС-3, ВФС-2. 5, ВФС-10 ) і опріснювальні станції (ОПС), які знаходяться в підрозділах польового водопостачання.
Рухливі бурові установки використовуються для видобутку підземних вод у польових умовах шляхом буріння водозабірних шпар або будівництва шахтних колодязів. Привід робочого обладнання здійснюється від двигуна базової машини. Причіпні та перевізні бурові установки неглибокого буріння (МШК-15 і УДВ-15) мають автономний двигун.
Авто-фільтрувальні станції призначені для очищення і знезаражування води в польових умовах. Для контролю якості води до складу обладнання фільтрувальних станцій введені польова хімічна лабораторія і рентгенометр.
Опріснювальні станції призначені для опріснювання морської солоної води шляхом її перегонки в польових умовах. Вони можуть застосовуватися і для дезактивації води.
Машини загального призначення ( військові автомобільні крани, лісопильні рами, компресори, інженерні електростанції, фарбувальні станції) застосовуються при виконанні інженерних задач забезпечення.