- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
Контрольні запитання до глави 5
Що таке захисна споруда Цивільної оборони?
На підставі якого нормативного документу здійснюється проектування захисних споруд ЦО?
Згідно якого нормативного документу відтворюється приймання в експлуатацію та утримання захисних споруд ЦО?
Що таке сховище ЦО?
З яких основних приміщень складаються сховища ЦО?
Наведіть основну класифікацію сховищ ЦО.
Як улаштовуються входи у сховища ЦО?
Наведіть основні різновиди входів у сховища ЦО?
Яким чином здійснюється захист входів у сховища ЦО?
На який час перебування розраховані сховища ЦО?
Що таке сховища, які швидко зводяться?
Що таке протирадіаційні укриття?
Які ви знаєте укриття простішого типу?
Якими бувають захисні споруди у гірських виробітках?
Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
Для розробки нових інженерних засобів в листопаді 1920 р. в Росії був створений військово-інженерний полігон. Очолити Управління створення нових інженерних засобів доручили інженерному комітету під керівництвом доктора військових наук, професора, генерал-лейтенанта інженерних військ Д.М.Карбишева. Основним способом удосконалення військової техніки в перші післявоєнні роки стала її модернізація. Одночасно велися роботи з конструювання нових технічних засобів: дорожніх машин, переправних, електротехнічних та інших засобів.
У наступні роки розвивалася і удосконалювалася теорія інженерного забезпечення бою та військових операцій і, внаслідок чого, особливо інтенсивний розвиток отримали переправно-мостові, мінно-вибухові засоби, дорожні і землерийні машини, обладнання для видобутку і очищення води. Технічною основою розвитку цих засобів стали успіхи вітчизняного двигуно- і автомобілебудування. На озброєння надходять скрепери, середні грейдери, одноковшеві та багатоковшеві екскаватори, лісопильні рами та інша інженерна техніка. Основними базовими машинами цих засобів були трактор типу С-60, автомобіль ЗИС-6, тягач "Комінтерн", танк Т-26, пізніше Т-28.
В роки Великої Вітчизняної війни пройшли перевірку багато засобів інженерного озброєння, були уточнені напрямки їхнього подальшого розвитку. Величезний розмах операцій в роки війни вимагав і високі вимоги до інженерного забезпечення бойових дій, а отже і розвитку інженерних засобів. Були розроблені та здійснені на практиці нові рішення з пристрою інженерних загороджень на велику глибину, способи підготування в короткі терміни на широкому фронті та на значну глибину системи оборонних рубежів, інженерне забезпечення форсування великих водяних перепон сходу, складні комплекси інженерних заходів щодо оперативного маскування, з бойового застосування бригад інженерних військ при виконанні найважливіших задач інженерного забезпечення бою та військових операцій. В ході війни безупинно удосконалювалися основні засоби інженерного озброєння.
В останні роки на озброєння інженерних військ (а відповідно і формувань цивільної оборони) надійшли: траншейна машина БТМ, плужний траншеєкопатель ПЛТ, універсальні одноковшеві екскаватори Є-305 та Є-302, шляхопрокладник БАТ- 1,бульдозер Д-271, автогрейдер Д-144, танковий бульдозер БТУ, малий і великий плаваючі автомобілі МАВ і БАВ, гусеничні плаваючі транспортери К-61 і ПТС, важкий понтонно-мостовий парк ТПП, понтонно-мостовий парк ПМП, переправний парк ПВД-20, механізований міст КММ, важкий механізований міст ТММ, танковий мостоукладник МТУ, дизель-молот ДМ-150, безкопровий дизель-молот ДБ-45, електростанції ЄСБ-1-ВО, ЄСБ-2-ВО, ЄСБ-4-ИД, ЄСД-10-ВС,ЄСД-50-ВС, ЄСД-75-ВС, бурові станції, мотопомпи, автомобільні фільтрувальні станції, опріснювальні установки, бензомоторна пилка "Дружба", пересувні лісопильні рами РП-65 і ЛРВ, автокрани К-32 і К-51 та інша техніка. В цих інженерних машинах і агрегатах стали застосовувати більш потужні дизельні двигуни, почали використовувати якісні леговані сталі. Якість інженерних машин помітно поліпшилася і підвищився їх КПД. Сучасний етап розвитку інженерної техніки характеризується більш високою ефективністю її застосування при виконанні задач інженерного забезпечення бою. Інженерна техніка, яка створена на базі танків і на спеціалізованій гусеничній базі, здатна виконувати задачі під вогнем противника, на зараженій місцевості, вдень і вночі, в різних кліматичних умовах.
Бурхливий розвиток науки та виробництва, привів до створення нових систем озброєння та техніки. Досвід військ показує, що досконально володіти новою технікою, використовувати в повному обсязі її можливості можуть люди з широким технічним кругозором, глибокими військовими знаннями. У зв'язку з цим Міністр Оборони зазначив на важливість всілякого подальшого удосконалення навчання студентів військових кафедр, поглиблення їхньої спеціальної підготовки.
Інженерні війська одержують нові складні за конструкцією машини. Значно зросли продуктивність і маневреність машин, підвищилася їх надійність і живучість.
Для сучасної техніки характерно:
- застосування двигунів великої потужності,
-уніфікація вузлів і деталей робочих органів, гідроприводів і електрообладнання,
- підвищення універсальності здійснюємих машинами робіт,
- збільшення максимальної швидкості руху до 60 км/год і більше,
- підвищення прохідності автомобільних тягачів,
- застосування гідравлічного, пневматичного або гідропневматичного керування вузлами трансмісій,
- впровадження планетарних редукторів з використанням гідростиснення при вмиканні або розриві силових потоків, які передаються редуктором.
Розвиток засобів збройної боротьби, маневрений характер бойових дій, значний зріст рухливості оперативного тилу підвищують роль і значення інженерних військ.
Основна мета інженерного забезпечення сучасного загальновійськового бою - створення сприятливих умов для бойового розгортання частин і підрозділів , переходу їх у стрімкий наступ, здійснення маневру, успішного форсування водяних перепон у високих темпах, підвищення неураженості підрозділів в обороні та захисту їх від сучасних засобів поразки.
Ця мета досягається проведенням різноманітного комплексу інженерних задач і заходів щодо облаштування районів, які займаються підрозділами, і які спрямовані на забезпечення раптовості дій і широкого маневру військ на полі бою, протитанкову оборону, захист особового складу, бойової техніки, транспортних і спеціальних машин від засобів нападу і , в першу чергу, від сучасних засобів поразки противника.
До задач інженерного забезпечення, , які виконуються у всіх видах бойової діяльності військ, відносяться:
- інженерна розвідка противника і місцевості( здійснюється без зупинок, в тісному контакті з іншими видами розвідки),
- облаштування і утримання шляхів для руху та маневру підрозділів,
- подолання загороджень, завалів, руйнацій і природніх перепон,
- створення загороджень і виробництво руйнацій,
- інженерне облаштування і маскування районів і позицій, які займаються підрозділами, пунктів управління і об'єктів тилу,
- видобуток, очищення води і облаштування пунктів водопостачання,
- проведення заходів щодо маскування бойових дій військ,
-виконання інженерних заходів щодо ліквідації наслідків ядерного нападу противника.
В сучасній війні обсяги інженерних робіт і темпи їх виконання значно зростають. Виконати великий обсяг робіт з інженерного облаштування військових позицій в короткі терміни можна лише при широкій механізації цих робіт. Сучасний рівень розвитку машинобудування дозволяє здійснювати комплексну механізацію інженерних робіт. Впровадження комплексної механізації інженерних робіт майже повністю виключає ручну працю. Особовий склад інженерних частин переважно займається керуванням машинами.
