2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрації на них агрегатів і установок великої і надзвичайно великої потужності, використання у виробницт­ві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях, великий знос основних фондів на об'єктах економіки - все це збільшує вірогід­ність виникнення надзвичайних техногенних ситуацій (рис.2.6-2.15).

Раптове виникнення подібних НС приводить до значних соціально-екологіч­них і економічних збитків, необхідності захисту людей від дії шкідли­вих для здоров'я факторів ураження, проведення рятувальних, невід­кладних медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негатив­них наслідків, які склалися внаслідок виникнення надзвичайних тех­ногенних ситуацій.

Рис. 2.6. Класифікація транспортних аварій (катастроф)

Рис. 2.7. Аварії з викидом (загроозою викиду) СДОР і БНД

Рис. 2.8 Класифікація пожеж (вибухів)

Рис. 2.9. Наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин понад гранично допустимі концентрації (ГДК)

Рис. 2.10 Раптове руйнування споруд

Рис. 2.11 Аврії з викидом (загрозою викиду) РР

Рис 2.12 Аварії на електроенергетичних системах

Рис. 2.13 Аварії на очисних спорудах

Рис. 2.14 Аварії на комунальних мережах життєзабезпечення

Рис. 2.15 Гідродинамічні аварії (катастрофи)

2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування

Фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій класи-фікують по генезису і механізму дії. Генезис - виникнення і нас­тупний розвиток факторів ураження.

Фактори ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій за генезисом розділяють на фактори: прямої дії або первинні; побічної дії або вторинні.

Первинні фактори ураження безпосередньо викликаються виник­ненням джерела техногенної надзвичайної ситуації.

Вторинні фактори ураження викликаються змінами об'єктів навко­лишнього природного середовища первинними факторами ураження.

Фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій за механізмом дії розділяють на фактори: фізичної дії; хімічної дії.

До факторів ураження фізичної дії відносять: повітряну ударну хвилю; хвилю тиску в фунті; сейсмічну вибухову хвилю; хвилю про­риву гідротехнічних споруд; уламки або осколки; екстремальний нагрів середовища; теплове випромінювання; іонізуюче випроміню­вання.

До факторів ураження хімічної дії відносять токсичну дію небез­печних хімічних речовин.

Номенклатуру контрольованих і використовуваних для прогнозуван­ня факторів ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій, но­менклатуру, позначення і розмірність цих факторів ураження визна­чають відповідно до нормативних документів.

Активність радіонукліда в джерелі іонізації - радіоактивність, що дорівнює відношенню числа мимовільних ядерних перетворювань в джерелі за малий інтервал часу до цього інтервалу. Щільність радіоак­тивного забруднення місцевості - ступінь радіоактивного забруднення місцевості.

Щільність зараження небезпечними хімічними речовинами - ступінь хімічного зараження місцевості.