2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України

Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України (рис. 2.1) і оказувати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки і життєдіяльність населення у мирний і воєнний час, діля­ться за наступними основними признаками:

у сфері виникнення;

за галузевою ознакою;

за масштабами можливих наслідків.

По першому признаку "у сфері виникнення" надзвичайні ситуації розподіляються за характером виникнення на: техногенні, природні, соціально-політичні і воєнні.

Техногенні надзвичайні ситуації класифікуються за типами аварій (катастроф).

Надзвичайні ситуації техногенного характеру за характеристика­ми явищ, що визначають особливості дії факторів ураження на людей, нав-колишнє природне середовище та суб'єкти господарської діяль­ності, поді-ляються на аварії (катастрофи), які супроводжуються вики­дами (виливами) небезпечних речовин, пожежами, вибухами, затоп­леннями, аваріями на інженерних мережах і системах життєзабезпе­чення, руйнуванням будівель і споруд, аваріями транспортних засобів та інші (рис. 2.2).

Аварії (катастрофи), що пов'язані з викидом небезпечних речовин, додатково поділяються на радіаційні, хімічні, біологічні і, крім цього, поділяються ще за видами розповсюдження речовин в навколишньому природному середовищі.

Рис. 2.2. Класифікація техногенних надзвичайних ситуацій

Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами можливих при-родних явищ, що приводять до їх виникнення (рис. 2.3): небезпечні геоло-гічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, дегра-дація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами і збудниками, зміна стану водних ресурсів і біосфери тощо.

Кожний клас стихійних лих класифікується за характеристиками явища, які визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб'єкти господарської діяль­ності.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, які пов'я­зані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спря­муван-ня (рис. 2.4), діляться на наступні НС: здійснення або реальна заг­роза терористичного акту, викрадення (спроба викрадення) чи зни­щення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських -місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєпри-пасів тощо.

Рис. 2.3. Надзвичайні природні ситуації

Рис. 2.4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру

Надзвичайні ситуації воєнного характеру, які пов'язані з наслід­ками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження насе­лення, внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіо-активних і токсичних речовин та відходів, наф­топродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Надзвичайні ситуації воєнного характеру

По другому основному признаку "за галузевою ознакою" надзви­чайні ситуації поділяються на НС, які можуть бути: в будівництві; в промис-ловості; в житловій, комунальній і побутовій сфері обслугову­вання насе-лення; на транспорті, в сільському господарстві; в лісному господарстві.

Надзвичайні ситуації на транспорті додатково діляться в залежності від виду транспорту на надзвичайні ситуації на повітряному, водному, наземному і на підземному транспорті.

По третьому основному признаку "за масштабом можливих наслід­ків" надзвичайні ситуації поділяються з урахуванням територіального поши-рення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків на:

загальнодержавного рівня - надзвичайна ситуація розвивається на території двох та більше областей (Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої об­ласті (Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

регіонального рівня - надзвичайна ситуація розгортається на тери­торії двох та більше адміністративних районів (міст обласного підпо­рядкуван-ня) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області держави, а також коли у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

місцевого рівня - надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потен-ційно небезпечного об'єкту, загрожує поширенням самої ситуа­ції або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні спо-руди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкту, але не менш одного відсотку обся­гів видатків відповідного бюд-жету. До місцевого рівня також нале­жать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не вхо-дять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;

об'єктового рівня - надзвичайні ситуації, які не, підпадають під заз­на-чені визначення.

Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків та коди сфери, виникнення НС визначаються згідно нормативних документів МНС України.

Розділ 2.2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру