- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
Для застосування ядерної зброї можуть бути використані балістичні (керовані і некеровані) і крилаті ракети (літаки-снаряди), керовані ракети класу «земля-повітря» (для поразки повітряних цілей), літаки різних типів, ствольна артилерія, морські торпеди. В окремих випадках ядерні заряди можуть бути застосовані у виді фугасів, заздалегідь встановлюваних у якому-небудь місці.
Використання тих чи інших засобів доставки ядерної зброї визначається місцем розташування і характером цілей, потужністю застосовуваних боєприпасів і поруч інших факторів. Ядерні заряди великої потужності, що мають порівняно велику вагу і габарити, можуть застосовуватися за допомогою могутніх балістичних і крилатих ракет, важких бомбардувальників, а середньої і малої - за допомогою легких військових ракет, легких бомбардувальників, винищувачів-бомбардувальників і артилерії. Однак варто особливо підкреслити, що основним засобом нанесення ядерних ударів у сучасних умовах є ракети різного призначення.
Стратегічні засоби доставки - стратегічні ядерні боєприпаси.
Визначимо основні типи стратегічних ядерних боєприпасів:
стратегічні (міжконтинентальні балістичні) ракети наземного базування;
стратегічні (міжконтинентальні балістичні) ракети морського базування;
ракети, авіаційні бомби та крилаті ракети, які доставляються на стратегічних бомбардувальниках.
Балістичні ракети дозволяють наносити удари по об'єктах, що знаходиться на видаленні від декількох десятків до декількох сотень і тисяч кілометрів.
Керовані балістичні ракети звичайно запускаються зі спеціальних установок, розташованих на землі чи на кораблі; старт ракет, як правило, вертикальний. Ці ракети відрізняються високою точністю влучення в ціль; вони є найменш уразливим засобом застосування ядерної зброї, що забезпечує раптовість і велику надійність ядерних ударів.
Керовані балістичні ракети типу міжконтинентальних розвивають швидкість до декількох тисяч кілометрів у годину, і велика частина траєкторії їх польоту проходить на дуже великих висотах (до декількох сотень кілометрів).
Некеровані балістичні ракети, призначені для безпосередньої підтримки дій сухопутних військ і мають невелику (до декількох десятків кілометрів) дальність стрілянини, запускаються з рухливих пускових установок, змонтованих на колісних чи гусеничних шасі. Націлювання некерованої ракети здійснюється за допомогою пускової установки; двигун її працює до повної витрати палива.
Некеровані балістичні ракети майже зовсім несприйнятливі до перешкод, створюваним радіотехнічними засобами супротивника, виключають необхідність у складних станціях керування (наведення) при запуску і мають достатню маневреність.
Стратегічні ядерні засоби ураження мають “необмежений” радіус дії, тобто здатні уражати ціль у будь-якому місці земної кулі.
Прикладом стратегічних ракет наземного базування можуть бути міжконтинентальні балістичні ракети типу “Титан-2”, “Мінітмен-2”, “Мінітмен-3”, Мінітмен-3В”, “МХ” та інші.
Ракети “Титан-2” та “Мінітмен-2” мають моноблочну бойову частину з одним зарядом, в ракеті “Мінітмен-3” бойова частина складається з трьох боєголовок, які мають індивідуальні системи наведенні та керування. Остання модифікація ракети “Мінітмен-3В” має бойову частину з 9-12 розділяючимися боєголовками. Міжконтинентальна ракета “МХ” являє собою триступінну ракету з бойовою частиною, яка містить в собі 10 ядерних боєголовок.
Стратегічні ракети наземного базування розташовуються у шахтах - шахтових фортифікаційних спорудах, точність їх влучання у ціль - 400 метрів.
До стратегічних ракет морського базування (у якості прикладу) можна віднести ракети типу “Поларіс-3”, “Трайдент-2”. Радіус їх дії складає біля 8000 кілометрів. В ракеті “Поларіс А-3” бойова частина складається з трьох боєголовок, в ракеті “Трайдент-2” - з 8 боєголовок.
Основними носіями стратегічних ракет морського базування є атомні підводні човни. Сучасні атомні підводні човни несуть на борту від 16 до 24 стратегічних ракет.
Крилаті ракети (літаки-снаряди) являють собою безпілотні реактивні літаки, що складаються з планера, рухової установки і системи керування. Крім основного двигуна, що працює протягом усього часу польоту ракети до цілі, деякі крилаті ракети забезпечуються додатковими стартовими ракетними двигунами, що забезпечують розгін ракети на початковій ділянці польоту чи підйом її на задану висоту.
Керування крилатою ракетою здійснюється на всьому шляху польоту. При цьому, як правило, використовуються комбіновані системи керування: по промені радіолокаційної станції на початковій ділянці польоту, командами, подаваними по радіо при радіолокаційному спостереженні за ракетою, і різними автономними системами керування. Унаслідок цього система керування і наведення крилатих ракет на деяких ділянках їх польоту може піддаватися впливу радіотехнічних засобів супротивника Разом з тим наявність такої системи керування ракетою забезпечує досить високу точність наведення її на ціль.
Крилаті ракети можуть застосовуватися як з наземних пускових установок (ракети класу «земля-земля»), так і з літаків-носіїв (ракети класу «повітря-земля»). Крилаті ракети класу «земля - земля» дозволяють вести стрілянину по об'єктах, що знаходиться на видаленні від декількох десятків до декількох сотень і тисяч кілометрів.
Крилаті ракети мають порівняно невелику швидкість і висоту польоту, порівнянної з висотами і швидкостями польоту сучасних реактивних винищувачів, і тому в більшості випадок можуть вчасно виявлятися, перехоплюватися і знищуватися засобами протиповітряної оборони
До основних авіаційних ядерних боєприпасів можна віднести керовані ракети серії “SLAM” (США), “S-3” (Франція), “Блю Стіл” (Велікобританія), крилаті ракети “Томагавк”, “Посейдон” та інші. Основними носіями таких ракет є стратегічні бомбардувальники. Наприклад, В-53 та FB-IIIA (США), “Міраж-2000” (Франція), “Вулкан-В2” (Велікобританія) та інші. Дальність польоту стратегічних бомбардувальників складає 12-16 тисяч кілометрів.
Ракетно-ядерна зброя тактичного призначення.
Радіус (дальність) дії тактичної ядерної зброї складає 1000-1200 км.
Основними типами тактичної ядерної зброї є:
- авіаційні керовані ракети та бомби;
- керовані ракети наземного та морського базування;
- боєприпаси ствольної та реактивної артилерії;
- ядерні фугаси (ядерні міни).
Дещо докладніше зупинимося на ствольній артилерії. Ствольна артилерія, що застосовує ядерні боєприпаси (атомна артилерія), призначається для безпосередньої підтримки бойових дій сухопутних військ. Вона може застосовуватися для поразки військ і бойової техніки, руйнування міцних польових оборонних споруд, знищення засобів ядерного нападу й інших важливих цілей, розташованих у тактичній глибині оборони супротивника.
Ствольна артилерія забезпечує раптовість ядерних ударів на полі бою. Її вогонь більш точний, чим бомбометання чи стрілянина некерованими ракетами, і не залежить від часу доби і метеорологічних умов.
Разом з тим у ствольної артилерії є й істотні недоліки. По дальності стрілянини вона уступає іншим засобам застосування ядерної зброї. Через це вогневі позиції ствольної артилерії, як правило, будуть знаходитися в сфері досяжності артилерійського вогню супротивника. Малі габарити ядерного снаряда і його велике прискорення в момент пострілу приводять до значного ускладнення його конструкції і неминуче зменшують коефіцієнт використання ядерного заряду, що знаходиться в ньому.
Рис. 3.34. Випробування американського 280-мм ядерного снаряду ствольної артилерії
Наводити більш конкретні види тактичних ядерних боєприпасів в даному посібнику немає сенсу, оскільки ці питання вивчаються на дисциплінах “РХБЗ” та “Тактика”. Зазначимо лише, що у тактичних ядерних боєприпасів зазвичай бойові частини моноблочні, тобто оснащені тільки одним ядерним зарядом.
