Контрольні запитання до глави 2
Наведіть основну класифікацію надзвичайних ситуацій.
Як класифікуються надзвичайні ситуації техногенного характеру?
Наведіть класифікацію природних надзвичайних ситуацій.
Які надзвичайні ситуації відносяться до ситуацій соціально-політичного та військового характеру?
Наведіть та охарактеризуйте основні рівні надзвичайних ситуацій.
Наведіть основну класифікацію транспортних аварій.
Наведіть основну класифікацію пожеж
Наведіть основну класифікацію аварій із загрозою викиду СДОР.
Наведіть основну класифікацію аварій із загрозою викиду радіоактивних речовин.
Дайте характеристику аваріям у електроенергетичних мережах.
Охарактеризуйте аварії на комунальних мережах.
Які аварії відносяться до гідродинамічних?
Наведіть основні уражаючі фактори техногенних НС.
Наведіть основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин.
Наведіть основні характеристики радіоактивних речовин.
Дайте визначення поняттю «еквівалентна доза».
Наведіть класифікацію зон радіоактивного забруднення.
Який документ регламентує умови проживання і трудової діяльності населення у зонах радіоактивного забруднення?
Наведіть основні характеристики біологічно небезпечних речовин.
Що є основними характеристиками факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах?
Які речовини відносяться до вибухових?
Дайте основну характеристику природним надзвичайним ситуаціям.
Перелічте фактори ураження джерел природних надзвичайних ситуацій
Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
Розділ 3.1. Загальні відомості про звичайні вражаючі засоби та їх характеристики
Під звичайними вражаючими засобами ми будемо розуміти різні виді та типи боєприпасів, бойові частини яких споряджені звичайними вибуховими речовинами, наприклад, тротилом, гексогеном та ін.
До основних звичайних вражаючих засобів, які використовуються для ураження котловинних фортифікаційних споруд, відносяться:
- керовані та некеровані авіаційні бомби;
- керовані та некеровані авіаційні ракети класу “повітря-поверхня”;
- керовані та некеровані ракети класу “земля-земля”;
- крилаті ракети;
- авіаційні бомбові касети.
Поряд із сучасними засобами масової поразки— ядерною, хімічною і бактеріологічною зброєю — на озброєнні армій іноземних держав у даний час складаються звичайні авіаційні бомби, що розглядаються. нижче.
Авіаційні бомби являють собою оперені снаряди, призначені для скидання з літаків по наземним, надводним і підвідним цілям. Авіабомби бувають різних типів і калібрів. Тип авіабомб визначається основним бойовим впливом їх на ціль: фугасна, осколкова, запалювальна і т.д.
По призначенню авіабомби підрозділяють на три групи: основного, допоміжного і спеціального призначення.
Авіабомби основного призначення призначаються для безпосереднього руйнування споруд чи знищення цілей. До цієї групи відносяться фугасні, осколкові, запалювальні й інші бомби.
Калібр авіабомб виміряється їх повною вагою в кілограмах, наприклад ФАБ-50, ФАБ-250, ФАБ-1000. У залежності від ваги авіабомби розділяються по калібрах: авіабомби малого калібру — вагою до 50 кг, середнього - від. 50 до 500 кг, великого калібру — понад 500 кг.
Авіабомба складається з корпуса, стабілізатора, спорядження (наповнення), зривника і підвісного пристосування. Корпус авіабомби призначений для розташування в ньому спорядження і для з'єднання всіх частин бомби. Стабілізатор служить для забезпечення стійкості авіабомби при її падінні, що є необхідною умовою точності бомбометання.
Спорядження авіабомб залежить від їх призначення. Воно складається з вибухової, отруйної, запальної речовини чи заряду спеціального призначення. Авіаційна бомба характеризується коефіцієнтом наповнення. Коефіцієнт наповнення є відношення ваги спорядження до загальної ваги авіабомби.
Зривником називається спеціальний пристрій, призначене для приведення авіаційної бомби в дію в заданий момент. У залежності від місця розташування зривники бувають головні, донні, бічні та універсальні. За принципом дії зривники підрозділяються на зривники дистанційної й ударної дії. Зривники дистанційної дії викликають спрацьовування авіабомб у повітрі на установленій висоті. Зривники ударної дії викликають вибух бомб у момент удару об перешкоду чи через деякий час після удару. Зривники уповільненої дії викликають вибух авіабомб через деякий час після падіння. Уповільнення може бути різним: від часток секунди до декількох годин і навіть доби. Зривники-пастки спрацьовують при тих чи інших зовнішніх впливах на упалу бомбу, наприклад при струсі чи зміні первісного положення, при витягуванні зривника і т.д.
Рис. 3.1.. Схема устрою фугасної авіабомби: 1 – корпус; 2 – зривники; 3 – вибухова речовина; 4 - стабілізатор