- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
Шкала Бофорта
Бали |
Швидкість вітру (миль за годину) |
Назва вітрового режиму |
Признаки |
0
|
0-1
|
Затишок
|
Дим йде прямо
|
1
|
2-3
|
Легкий вітерець
|
Дим вигинається
|
2
|
4-7
|
Легкий бриз
|
Листя ворушаться
|
3
|
8-12
|
Слабий бриз
|
Листя двигаються
|
4
|
13-18
|
Помірний бриз
|
Листя і пил летять
|
5
|
19-24
|
Свіжий бриз
|
Тонкі дерева качаються
|
6
|
25-31
|
Свіжий бриз
|
Качаються товсті дерева
|
7
|
32-38
|
Сильний вітер
|
Стволи дерев вигинаються
|
8
|
39-46
|
Буря
|
Гілки ламаються
|
9
|
47-54
|
Сильна буря
|
Черепиця і труби зриваються
|
10
|
55-63
|
Повна буря
|
Дерева вирвані з коренями
|
11
|
64-75
|
Шторм
|
Всюди пошкодження
|
12
|
> 75
|
Ураган
|
Великі руйнування
|
Смерч рахується стихійним явищем, якщо максимальна швидкість вітру в ньому складає 25 м/с і більше; а для акваторій З0 м/с. Розміри смерчу складають: в попереку 5-10 км, ріже до 15 км; в висоту 4-5 км, іноді до 15 км.
Воронка - основна складова смерчу. Представляє собою спіральний вихор, який складається з надзвичайно швидкого обертання повітря з домішками води, пилу і т. д. Швидкість обертання повітря у воронці досягає 600-1000 км/г, а інколи і 1300 км/г.
Час виникнення смерчу складає від декілька хвилин до декілька десятків хвилин, а час діє від декілька хвилин до декілька годин. Загальна довжина смерчу визнається від декілька сотень метрів до декілька десятків кілометрів. Середня швидкість переміщення смерчу складає 50-60 км/г, іноді може досягати до 240 км/г.
Смерч, при зіткненні з землею, викликає великі руйнування, особливо, в сільському і лісному господарстві та соціально-побутовій сфері.
Смерчі, як правило, діляться на 4 групи: пильні вихри; малі смерчі короткої дії; малі смерчі тривалої дії; смерчі - ураганні вихри. Іноді виділяють водяні смерчі, що розвиваються над водною поверхнею.
Лісові пожежі - це неконтрольоване горіння лісної рослинності, що стихійно розповсюджується на лісній території.
Основною причиною виникнення лісових пожеж є спека, грозові розряди і необережна поведінка людини з вогнем. Можливість виникнення лісових пожеж визначається ступенем пожежної небезпеки, що визначається на основі шкали оцінки лісних ділянок за ступенем небезпеки виникнення в них пожеж, яка наведена в таблиці 2.30.
Таблиця 2.30
Шкала оцінки лісних ділянок за ступеню небезпеки виникнення в них пожеж
Клас пожежної небезпеки
|
Об'єкт горіння (характеристика типу лісу) |
Найбільш вірогідні види пожеж, умови і тривалість періоду їх можливого виникнення і розповсюдження
|
Ступінь пожежної небезпеки |
У
|
Хвойні молодняки, сосняки, захаращені вирубки.
|
На протязі всього пожежного небезпечного сезону можливі низові пожежі, а на окремих ділянках з наявністю деревостою - верхові.
|
Висока
|
1У
|
Сосняки з наявністю соснового підросту або підліску.
|
Низові пожежі можливі на протязі всього пожежного небезпечного сезону. Верхові - в періоди пожежних максимів.
|
Вище середньої
|
111
|
Сосняки -чорничники, ялинники -брусничники.
|
Низові і верхові пожежі, які можливі в період літнього пожежного максимуму.
|
Середня
|
11
|
Сосняки і ялинники з листяними породами.
|
Виникнення пожеж можливо в період пожежних максимумів.
|
Нижче середньої
|
1
|
Ялинники, березняки, осиковики, вільховики.
|
Виникнення пожежі можливо тільки при особливо несприятливих умовах (тривала засуха).
|
Низька
|
Лісові пожежі, в залежності від характеру загорання і складу лісу, розділяються на низові, верхові і ґрунтові. Майже всі лісні пожежі спочатку свого розвитку мають вид низового, і якщо створюються відповідні умови, переходять в ґрунтові або верхові.
Основними характеристиками, які мають велике значення для практики боротьби з пожежами, є швидкість розповсюдження низових і верхових та глибина' прогорання підземних. По цим характеристикам лісні пожежі розділяються на слабкі, середні і сильні, а по швидкості розповсюдження вогню на низові і верхові, які розділяються на стійкі і швидкі.
Орієнтовні показники розвитку і розповсюдження лісних пожеж в залежності від типу лісу приведено в таблиці 2.31.
Таблиця 2.31
Основні признаки визначення виду лісної пожежі і його інтенсивності
Основні признаки |
Класи пожежної небезпеки
|
Інтенсивність пожежі |
Низова швидка пожежа |
||
Згорає суха трава, лишайник або листя. Швидкість розповсюдження до 1 м/хв., висота полум'я до 0,5 м.
|
1-11
|
Слабка
|
Згорає трава, обпалі листя (Підстилка). Швидкість розповсюдження до 1-3 м/хв., висота полум'я - 0,5-1,5 м.
|
111
|
Середня
|
Згорає підстилка. Швидкість розповсюдження -більше 3 м/хв., висота полум'я - більше 1,5 м.
|
1У
|
Сильна
|
Низова стійка пожежа
|
||
Згорає надґрунтовий покрив і верхній шар підстилки.
|
11
|
Слабка
|
Згорає шар підстилки навколо стволів дерев, шар підстилки прогорає місцями до мінеральної частини ґрунту.
|
111
|
Середня
|
Підстилка всюди прогорає до мінеральних горизонтів. Спостерігається вивал окремих дерев.
|
1У-У
|
Сильна
|
Підземна пожежа
|
||
Сфагнум згорає на глибину до 25 см. Залишаються окремі місця не горілого сфагнуму.
|
111
|
Слабка
|
Крім сфагнуму згорає торф на глибину 25 –З0 см. У більшості стволів навколо них торф вигорає до мінеральних шарів грунту. Окрім дерева вивалюються. Пожежа має багато осередковий характер.
|
1У
|
Середня
|
Торф'яний шар згорає всюди до мінеральної частини ґрунту. Спостерігається масовий вивал дерев. Глибина прогорання - більше 50 см.
|
1У-У
|
Сильна
|
Верхова пожежа
|
||
Виникає у хвойних посадках з слабкою зімкнутістю крон або в склад яких входять листяні породи. Пожежею пошкоджуються ділянки з груповим розташуванням хвойних порід. Вогонь по кронам розповсюджується знизу вверх і за рахунок підтримки низової пожежі. Швидкість розповсюдження до 3 м/хв.
|
111
|
Слабка
|
Верховий вогонь по кронам дерев розповсюджується також і горизонтально і часто випереджає кромку низової пожежі. Більша частина деревостою поражається верховим вогнем. Швидкість розповсюдження до 100 м/хв.
|
1У
|
Середня
|
Полог деревостою згорає всюди або залишаються окремі пл'ями на окремих ділянках. Швидкість розповсюдження більше 100 м/хв.
|
1У-У
|
Сильна
|
Особливо великий ущерб лісам наносять верхові пожежі. При швидкій вершинній пожежі полум'я по пологу посадок розповсюджується нерівномірно.
Підземні пожежі є наслідком низових або верхових пожеж. Після згорання верхнього надґрунтового покрову вогонь заглиблюється в торф'янистий горизонт фунту. Такі пожежі в практиці прийнято називати торф'яними.
За площею, яка охоплена пожежею, лісні пожежі діляться на класи, класифікація яких наведена в таблиці 2.32.
Таблиця 2.32
Класифікація лісних пожеж
№ пп.
|
Клас лісної пожежі |
Площа, яка охоплена вогнем, га |
1.
|
Загорання
|
0,1-0,2
|
2.
|
Мала пожежа
|
0,3-2,0
|
3.
|
Невелика пожежа
|
2,1-20
|
4.
|
Середня пожежа
|
21-200
|
5.
|
Велика пожежа
|
201-2000
|
6.
|
Катастрофічна пожежа
|
Більше 2000
|