- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
Магнітуда землетрусу - міра загальної кількості енергії, що випро-мінюється при сейсмічному поштовху в форму пружних хвиль.
Глибина осередку може коливатися від 0 до 730 км. Осередок, це точка під землею, яка є джерелом землетрусу, називається гіпоцентром. Інтенсивність коливання грунту на поверхні землі вимірюється в балах по модифікованій шкалі Меркалли або інших.
Землетруси кваліфікують за причинами їх виникнення і за інтенсив-ністію коливання грунту на поверхні землі. Класифікація землетрусів за причинами їх виникнення показані на рисунку 2.24.
Землетруси в залежності від інтенсивності коливань грунту на поверхні землі класифікуються за бальною системою: слабкі (1-3 бали), помірні (4 бали), довільно сильні (5 балів), сильні (6 балів), дуже сильні (7 балів), руйнівні (8 балів), спустошливі (9 балів), знищувальні (10 балів), катаст-рофічні (11 балів), сильно катастрофічні (12 балів). Варіант сейсмічної шкали МSК-64 наведено в таблиці 2.21.
Рис.2.24. Класифікація землетрусів за причинами їх виникнення
Таблиця 2.21
Варіант сейсмічної шкали м8к-64
Бал
|
Зміщення маятника сейсмометра, мм |
Магнітуда |
Коротка характеристика
|
|
1
|
-
|
1-2
|
Відмічаються тільки сейсмічними приборами.
|
|
2 |
-
|
2-3
|
Відчуваються окремими людьми, що знаходяться в стані повного покою, особливо на верхніх поверхах будинків. Предмети, що підвішені на тонких шнурах, розгойдуються.
|
|
3
|
-
|
2-3
|
Відчуваються тільки невеликою частиною населення. Невелика вібрація як від вантажного автомобіля.
|
|
4
|
0,5
|
3
|
Відчувається багатьма із тих, хто знаходиться в приміщеннях, і лише незначно тими, що знаходяться на відкритому повітрі. Розпізнається за легким деренькотінням і коливанню предметів, посуди, віконного скла, скрипу дверей, стелі і стін. |
|
5
|
0,5-1
|
4
|
Відчувається майже усіма. Загальне потрясіння будинків, коливання меблів, дерева, розгойдування стовпів і інших високих предметів. Тріщини в віконному склі і штукатурці. Прокидання сплячих. |
|
6
|
1,1-2
|
5
|
Відчувається усіма. Зміщуються важкі меблі, в деяких місцях осипається штукатурка, падають картини з стін, книги з полиць. Сильне коливання рідин, пошкодження будівель не небезпечного характеру.
|
|
7
|
2,1-4
|
5-6
|
Меблі перевертаються. В водоймах появляються сильні коливання. Антисейсмічні і деревинні будівлі залишаються неушкодженими. В кам'яних добре збудованих будівлях пошкодження від легких до помірних, в інших - значні.
|
|
8 |
4,1-8 |
6 |
В будинках, що збудовані за спеціальними проектами, легкі пошкодження, іноді часткові пошкодження. Легкі тріщини на крутих схилах. Частина дерев зламана. Перевертання пічних і фабричних труб, колон. Пам'ятники зсуваються з місця або падають.
|
|
9 |
8,1-16 |
7 |
Великі руйнування і пошкодження камінних будинків. Старі дерев'яні будинки крив'яться. Значні тріщини на земній поверхні. Розриви трубопроводів.
|
|
10 |
16,1-32
|
7 |
Камінні будинки руйнуються разом з фундаментом. Дерев'яні отримують сильні пошкодження. Великі тріщини в грунті, значні зсуви і обвали. Слабке скривлення залізничної і трамвайної колії. Вода виплескується із водоймищ.
|
|
11 |
Більше 32 |
8 |
Руйнуються всі камінні будинки і більшість дерев'яних. Руйнуються мости. Сильне скривлення залізничної і трамвайної колії. Повне руйнування трубопроводів. Широкі тріщини в землі. |
|
Бал
|
Зміщення маятника сейсмометра, мм |
Магнітуда |
Коротка характеристика
|
|
12
|
|
8,5- 8,9
|
Тотальні руйнування. Ні одна будівля не витримує. Поверхня землі покривається значними тріщинами. Змінюється лінія горизонту, відклоняється плинність рік, виникають водоспади, запруди, провали в озерах.
|
|
Лавові потоки складаються з лави - розплаву гірських по-рід, яка розігріта до температури 900-1000° С. В залежності від складу гірських порід може бути рідкою або в'язкою.
Швидкість потоку лави може складати від декілька см до декілька десятків км на годину.
Тефра складається із уламків застиглої лави, більш давніх під поверхневих гірських порід і роздробленого вулканічного матеріалу, що утворює конус вулкану. _
Вулканічні грязьові потоки складаються з вулканічного попелу змішаного з водою.
Вулканічні повені - це потоки води, які утворюються внаслідок бурхливого танення снігу і льодовиків в залежності від викидів вулкана.
Пекуча вулканічна хмара представляє собою суміш розпечених газів і тефри.
Зсуви (обвали) характеризуються за наступними параметрами: типом порід, вологістю цих порід, швидкістю руху зсуву на схилі, об'ємом порід, зміщенням при зсувах, максимальною довжиною зсуву на схилі.
Породи, які складають основу зсуву (обвалу), можуть бути різними за складом, від глинистих мас до скельних. Вони можуть бути: сухими, слабо вологими, вологими або дуже вологими. Швидкість руху зсуву на схилі може бути різною (таблиця 2.22).
Зсуви (обвали) класифікуються за механізмом зсувного процесу на зсувні, в'язко пластичні, гідродинамічного виносу, раптового розрідження, комбінованого механізму.
За потужністю зсувного процесу від кількості порід, які залучаються в процес, зсуви діляться на: малі (до 10 тис. м3), середні (від 11 до 100 тис. м3), великі (від 101 до 1000 тис. м3) та дуже великі (від 1001 тис. м3).
Таблиця 2.22
