2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій

Гідротехнічна споруда - це господарський об'єкт, що знаходиться на або близько водної поверхні, який призначається для:

• використання кінетичної енергії руху води з метою перетворю­вання її в інші види енергії;

• охолодження відпрацьованого пару на АЕС і ТЕЦ;

• меліорації, забору води для зрошення, осушення і рибного захисту,

• водозабезпечення, захисту побережної території, регулювання рівня води;

• забезпечення діяльності річних і морських портів, суднобудів­них і судноремонтних підприємств, судноплавства;

• підводного добутку, зберігання і транспортування корисних ко­палень.

Гідровузол - це система гідротехнічних споруд і водосховищ, які пов'язані єдиним режимом перетікання води.

Основними гідротехнічними спорудами напірного фронту води є:

• греблі, устої і підпірні стінки, які входять в склад напірного фрон­ту, дамби;

• водоприймальні і водозабірні споруди;

• напірні басейни і зрівняльні резервуари;

• гідравлічні, акумулюючі гідравлічні і малі гідроелектростанції;

• споруди, що входять в склад інженерного захисту населених пунктів і об'єктів господарської діяльності.

Класи гідротехнічних споруд і їх характеристики наведені в табли­цях 2.16-2.18.

Таблиця 2.16

Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації

Гідротехнічні споруди	Клас
Гідротехнічні споруди гідравлічних, гідроакумулюючих і теплових електростанцій потужністю (млн.кВт): >1,5 <1,5	1 11-1У
Гідротехнічні споруди меліоративних систем при площі зрошення і осушення (тис. га): >300 100-300 50-100 <50	1 11 111 1У

Таблиця 2.17

Клас захисних споруд в залежності від важливості обьєктів захисту і максимального розрахункового напору

Таблиця 2.18

Класи основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від їх висоти і типу грунтів основи

Підпірні стінки	А Б В	> 40 > 30 > 25	25 - 40 20 - 30 18 - 25	15 - 25 12 - 20 10 - 18	< 15 < 12 < 10
Загороджувальні споруди	А, Б, В	> 25	> 5	< 5	-

Зруйнування гребель та інших гідродинамічних небезпечних об'єк­тів може статися як від дії природних сил (землетруси, лавини, урагани, обвали, зсуви), так і від переливання води через гребінь греб­лі внаслідок великих повеней, або втрати ними стійкості, конструк­тивних дефектах, порушенні правил техніки безпеки при експлуатації та інше.

При прориві греблі у ній виникає проран від розмірів якого зале­жить об'єм і швидкість падіння води від верхнього б'єфу в нижній б'єф і параметри хвилі прориву - головного фактору ураження гідро­динамічної аварії.

Головними характеристиками хвилі прориву, що визначають її руй­нівну дію, є глибина і швидкість потоку у даному створі, які залежать від висоти греблі і розмірів прорану, гідродинамічних і топографічних умов русла і заплавини ріки.

Руйнівна дія хвилі прориву є наслідком:

• різкої зміни рівня води в нижньому і верхньому б'єфах при зруй­нуванню напірного фронту;

• безпосередньої дії маси води, що пересувається з великою швид­кістю;

• змін характеристик міцності фунту в підвалинах споруд внас­лідок фільтрації і насичення його водою;

• розмиву і переміщення великих мас фунту;

• переміщення з великою швидкістю уламків зруйнованих будин­ків і споруд і їх таранної дії.

Швидкість розповсюдження хвилі прориву міняється від 3 до 25 км/ год і більше. Крім того, дію ураження представляє собою і катастрофіч­не затоплення місцевості.

Майже через 10-30 хвилин після зруйнування греблі значні ділянки місцевості можуть бути затоплені шаром води товщиною від 0,5 до 10 м і більше.

Час, в продовженні якого затоплені території можуть бути покриті водою, може коливатися від декілька годин до декілька діб і більше, створюючи значні руйнування і шкоду.

Розділ 2.3. Надзвичайні ситуації природного характеру