
- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
Рис. 6.27 Катер БМК-460 з автомобілем
Річкові
ланки призначені для утворення річкової
частини
наплавних
мостів і поромів. Річкова ланка в
розкритому положенні
являє собою готову дільницю
моста довжиною 7,2 м
і шириною проїжджої
частини
6,83 м.
Річкова ланка (Рис. 13) складається з двох середніх понтонів 16, крайнього понтона 4 типу 1, крайнього понтона 23 типу 2, міжпонтонних механізмів, пристроїв і знімального оснащення.
Середній понтон річкової ланки є основним несучим елементом в мостах і поромах. Понтон - зварний, складається з поперекового і подовжнього наборів, і обшивки.
Крайній понтон 23 (Рис. 13) типу 2 є складовою частиною ланки. Корпус понтона розділений на два рівних відсіки поперековою водонепроникливою перегородкою.
Важка палуба крайнього понтона по конструкції така ж, як палуба середнього понтона. Легка палуба виконана з листової гофрованої сталі товщиною 1,6 мм, днище виготовлене з листової гофрованої сталі товщиною 2 мм і має криволінійну поверхню. У місцях переходу від борту до днища встановлений щелеповий пояс з сталі товщиною 5 мм. По кінцях поясів розміщені вантажні рими. При перевезенні складена ланка спирається щелеповими поясами на ролики платформи автомобіля.
У днищі понтона уварені рим транспортного хомута і ґудзик фіксатора, є шість водовідливних отворів, два з яких розміщені в щелеповому поясі, ключ для якірного каната, чотири гнізда для лиж (на малюнку не показані).
До міжпонтонних механізмів і пристроїв відносяться розкриваючий пристрій, замок днищевої петлі, палубний замок, днищевий замок і вантажний крюк.
До складу знімного оснащення входять буй, ключ водозливної пробки, якір, причальний канат, рукоятка якірної лебідки, гвинтова стяжка, апарель, кран-балка, гідродинамічний щит.
Буй призначений для позначення місцезнаходження якорю у воді.
Ключ водозливної пробки служить для загвинчування і вигвинчування водозливних пробок з понтонів.
Якір призначений для утримання наплавного моста на місці від зносу його течією і вітром, а також для утримання порома від зносу при виході з ладу буксирних засобів і для використання як анкера при причаленні порома до берега.
Причальний канат призначений для підтягування ланок в процесі збирання поромів (напівпоромів). Канат діаметром 35 мм, довжиною 15,5 м, виготовлений з капронових ниток, кінці його закінчуються петлями, одна з яких має карабін для швидкого і надійного з'єднання каната з ланкою.
Рукоятка якірної лебідки призначена для приводу якірної лебідки і відгвинчування водозливних пробок.
Рис. 6.28 Річкова ланка в робочому (розкритому) положенні:
1 - обтекало; 2 - петля; 3 - вісь петлі; 4 - понтон крайній типу 1; 5 - рим складання ланки; 6 - опір транспортний; 7 - замок транцевий обтікала; 8 - люк; 9 - гніздо апарельне; 10 - рим вантажний; 11 - рим вантажного гака; 12 - вилка з приводом; 13 - ролик складання ланки; 14 - петля днищева; 15 - привід днищевий петлі; 16 - понтон середній; 17 - вухо нижнього стикового пристрою; 18 - сектор складання ланки; 19 - гак вантажний; 20 - замок днищевий; 21 - верхній стиковий опір; 22 - кран балка; 23 - понтон крайній типу 2; 24 - замок днищевий обтекла; 25 - гніздо кріплення зачального пристрою; 26 - гніздо кріплення гідродинамічного щита; 27 - замок з'єднання секції обтікала; 28 - лебідка якірна; 29 - кришка ніші якірної лебідки; 30 - пристрій що стягує; 31 - днищеві петлі обтекла; 32 - кронштейн; 33 - рим транцевого замка; 34 - опір транспортний; 35 - пробка водозливна; 36 - середня склянка кран балки; 37 - ніша кронштейна зчаленого пристрою; 38 - пристрій що розкриває; 39 - замок палубний; 40 - стяжка гвинтова; 41 - ніша приводу нижнього стикового пристрою; 42 - рим уварений; 43 - стягуючий пристрій з плоским штирем; 44 - склянка понтонного важеля; 45 - щит гідродинамічний; 46 - якір; 47 - відтяжка кріплення багра; 48 - канат якірний; 49 - канат причальний; 50 - буй з буйримом; 51 - крайня склянка крана-балки; 52 - ніша гвинтової стяжки; 53 - апарель; 54 - гніздо кріплення шпиля зчаленого пристрою; 55 - петлі палубні.
Гвинтова стяжка служить для стягання середніх понтонів в площини палуби і подальшого замикання (розмикання) палубних замків.
Апарель служить для в'їзду техніки на пором і в окремих випадках на міст.
Кран-балка призначена для підйому, опускання і переміщення апарелі в горизонтальній площині, для утримання в піднятому положенні апарелі, навішаної на транець порома, а також для виконання інших вантажних операцій.
Гідродинамічні щити призначені для підвищення сталості мостів і лагових поромів на підвищених швидкостях течії (більше за 2 м/с)
Берегові ланки призначені для обладнання переходів між наплавною частиною моста або порома і берегом. До складу берегової ланки входять два середніх понтони, два крайніх понтони, дві середні східці, дві крайні східці, міжпонтонні механізми і пристрої, а також знімальне обладнання.
Середні понтони берегової ланки на відміну від середніх понтонів річкової ланки не мають поперекової перегородки і мають:
загальний схил палуби від річкового до берегового транця, на якому шарнірно закріплені східці;
нахил річкових транців в протилежну сторону;
потовщену обшивку днища (3 мм).
Потовщена обшивка і посилений набір днища забезпечують можливість безпосереднього опирання ланки береговим транцем на дно.
На транцях середніх понтонів є два люки, два ролики складання ланки, рим вантажного крюка, вантажний крюк, вухо нижнього стикового пристрою, вилка з приводом, конструкція яких уніфікована з аналогічними пристроями середнього понтона річкової ланки На палубі понтона уварені склянка установки крана-балки і уварений рим.
Крім того, на транці середнього понтона є три петлі середньої східці і три петлі перекидного щитка. На транцях середніх понтонів вбудовані чотири коробки з гвинтовими опорами, призначеними для сприйняття стискаючих зусиль, виникаючих в ланці, розташованій в лінії моста або в поромі, і для регулювання зазору (30 мм) між опорами берегової і річкової ланки при різних кутах установки берегової ланки. Для контролю зазорів є комплект щупів.
До берегових транців середніх понтонів приварені два вуха кріплення жорсткого буксира до ланки. Одне вухо має склянку з прорізом під пружинну скобу і штир. Замкнення головки жорсткого буксира проводиться штирем.
На річкових транцях середніх і крайніх понтонів є перекидні щитки, які при стиковці берегової і річкової ланок відкидаються на палубу річкової ланки.
Перекидний щиток виконаний з гнутого листа з поперековими ребрами жорсткості. Для збільшення зчеплення по всій довжині щитка наварені три прутка з круглого дроту.
На перекидних щитках середніх понтонів є чотири вирізи для проходу каната втримання і розвантаження вистілки