
- •Цивільна оборона
- •Перелік скорочень
- •Глава 1. Загальні відомості про навчальну дисципліну «Цивільна оборона» та про Цивільну оборону безпосередньо Розділ 1.1. Загальні положення про Цивільну оборону України
- •Розділ 1.2. Цивільна оборона закордонних держав
- •Розділ 1.3. Головні задачі та організація Цивільної оборони України
- •Контрольні запитання до глави 1:
- •Глава 2. Надзвичайні ситуації техногенного, природного та екологічного характеру.
- •Основні терміни і визначення
- •2.1.2. Класифікація надзвичайних ситуацій на території України
- •2.2.1. Основні терміни і визначення
- •2.2.2. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру
- •2.2.3. Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій. Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних нс, що використовуються для контролю і прогнозування
- •2.2.4. Основні характеристики сильнодіючих отруйних речовин (сдор), радіоактивних речовин (рр) та біологічно небезпечних речовин (бнр)
- •Основні групи сдор і речовини, які виникають при аваріях
- •2.2.5. Основні характеристики факторів ураження аварій на вибухових і пожежонебезпечних об'єктах
- •Категорії виробництв по пожежній небезпеці
- •2.2.6. Основні характеристики гідродинамічних аварій
- •Клас основних постійних гідротехнічних споруд напірного фронту в залежності від наслідків порушення їх експлуатації
- •2.3.1. Основні терміни і визначення
- •2.3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій природного характеру
- •2.3.3. Перелік факторів ураження джерел природних надзвичайних ситуацій та характер їх дії
- •2.3.4. 0Сновні характеристики природних надзвичайних ситуацій.
- •Варіант сейсмічної шкали м8к-64
- •Шкала швидкості руху зсуву
- •Шкала Бофорта
- •2.3.5. Основні характеристики особливо небезпечних інфекційних захворювань людей, тварин і рослин
- •2.3.6. Надзвичайні ситуації, які пов'язані з змінами стану суші, атмосфери, гідросфери, біосфери та соціально-політичних обставин
- •2.5.1. Поширення нс техногенного, природного, соціально-політичного і воєнного характеру
- •2.5.2. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій
- •Контрольні запитання до глави 2
- •Глава 3. Характеристики військових засобів ураження
- •3.1.1. Фугасні авіаційні бомби
- •3.1.2. Кумулятивний ефект і кумулятивні заряди
- •3.1.3. Боєприпаси об'ємного вибуху
- •Характеристика бойової ефективності перспективних бов
- •3.1.4. Фактори, що визначають вражаючу дію звичайних боєприпасів.
- •3.1.5. Місцева дія удару боєприпасу на перешкоду.
- •3.1.6.. Проникнення боєприпасу у матеріал перешкоди.
- •3.1.7. Пробивання перешкод.
- •3.1.8. Рикошет.
- •3.2.1. Загальні відомості про сучасні авіаційні боєприпаси
- •3.2.2. Окремі різновиди сучасних авіаційних боєприпасів, що використовуються для враження довгочасових споруд
- •3.2.3. Перспективні бетонобійні авіаційні боєприпаси країн нато
- •Основні характеристики перспективних бетонобійних бойових частин
- •3.3. Коротка характеристика сучасних ядерних засобів ураження.
- •3.3.1.. Засоби застосування ядерної зброї
- •3.3.2. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху.
- •3.3.3. Параметри повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.
- •Контрольні запитання до глави 3
- •Глава 4. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи в осередках ураження
- •Розділ 4.1. Обладнання шляхів руху
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з ремонту і обладнання шляхів руху
- •Максимальні глибини переборювання броду (м)
- •Тактико-технічні дані табельних переправних засобів
- •Тактико-технічні дані самохідних переправних засобів
- •Необхідні сили і час для обладнання мостових і паромних переправ
- •Тактико-технічні дані мостоукладачів
- •Характеристика деяких народногосподарських засобів переправи
- •Розділ 4.2. Інженерні роботи в осередках ураження і зонах стихійного лиха
- •Розміри можливих завалів в залежності від щільності забудови, типів споруд і величини надмірного тиску ударної хвилі
- •Середня відстань між будинками в залежності від щільності забудови
- •Склад і структура завалів при руйнуванні різних типів будинків
- •Діаметр стропів в залежності від вантажопідіймальності деяких видів екскаваторів
- •Норми для розбору завалів обвалених будинків (на 100 м3 об'єму будинку за зовнішнім периметром)
- •Продуктивність машин і механізмів, що використовуються для розробки мерзлих ґрунтів
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з прокладки проїздів на заваленій території
- •Максимальні радіуси копання для деяких типів екскаваторів
- •Об'ємі розміри котлованів в залежності вад висоти завалу
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування і відкривання завалених сховищ (укриттів, підвалів)
- •Необхідні діаметри повітроводів в залежності від об'єму і швидкості повітря, що подається
- •Орієнтовні нормативи на виконання робіт з відкопування людей з від завалів
- •Укрупнені нормативи на виконання робіт в осередках ураження
- •Мінімальні добові норми споживання води для необхідних потреб
- •Зауваження:
- •Розділ 4.3. Засоби механізації робіт в осередках ураження
- •Екскаватори
- •Автофільтрувальні станції
- •Пересувні компресорні станції
- •Поливальні і мийні машини
- •Машини з шнековими бурами
- •Основний мотоінструмент
- •Основний електроінструмент
- •Простіші вантажопідйомні механізми а. Ручні лебідки
- •Б. Ручні домкрати
- •Примірний склад сучасного інструменту а. Інструмент з електроприводом
- •Г. Інструмент з гідроприводом
- •Норми стійкості інструмента і обладнання до небезпечних і хімічно активним речовинам
- •Розділ 4.4. Способи боротьби з пожежами
- •Показники токсичності продуктів, які виникають при горінні деяких матеріалів
- •Орієнтовна продуктивність засобів гасіння лісних, торф'яних і степових пожеж
- •Швидкість вигорання горючих рідин
- •Інтенсивність подання речовин, що гасять вогонь (в л/с'м2)
- •Витрати води на охолодження підземних резервуарів
- •Інтенсивність подання речовин, для гасіння вогню на складах лісоматеріалів
- •Розділ 4.5. Пожежна техніка і речовини, що використовуються для гасіння пожеж
- •Технічні характеристики пожежних машин основного призначення
- •Технічні характеристики пожежних машин спеціального призначення
- •Технічні характеристики техніки народного господарства, яка пристосовується для гасіння пожеж
- •Порошкові суміші для гасіння вогню
- •Суміші, які створюють піну
- •Газові і аерозольні рідкі суміші
- •Поверхневі активні речовини
- •Розділ 4.6. Способи і засоби санітарної обробки
- •Розділ 4.7. Способи і засоби обеззаражування техніки і транспорту
- •Можливості арс-12у (арс-14) з спеціальної обробки техніки і транспорту одною зарядкою
- •Примірне планування станції обеззаражування транспорту
- •Експлікація:
- •Орієнтовні норми витрат матеріалів для повної дегазації (дезинфекції) транспорту водяною кашкою хлорним вапном (дтс гк) і розчинником
- •Розділ 4.8.. Способи і засоби обеззаражування території і споруд
- •Можливості спеціальних машин і приборів, які використовуються для дегазації територій і споруд
- •Розділ 4.9. Способи і засоби обеззаражування засобів захисту, одягу і взуття
- •Розділ 4.9. Обеззаражуючі речовини і розчини
- •Розділ 4.10. Захист сільськогосподарських тварин від радіоактивних, отруйних і бактеріальних засобів
- •Режим утримання тварин в герметичних приміщеннях без примусової вентиляції
- •Засоби ветеринарної обробки тварин, що заражені рр, хр і бз
- •Примітки :
- •Способи і засоби для обеззаражування місць розміщення тварин, предметів догляду і інвентарю
- •Розділ 4.11. Захист сільськогосподарських рослин від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів
- •Перелік основних заходів щодо захисту сільськогосподарських рослин від радіоактивних речовин
- •Обробка посівів сільськогосподарських культур, які заражені біологічними засобами
- •Розділ 4.12. Захист сільськогосподарської продукції
- •4.13.1. Засоби захисту органів дихання
- •Індивідуальні засоби захисту шкіри
- •4.13.3. Медичні індивідуальні засоби
- •Контрольні запитання до глави 4.
- •Глава 5. Захисні споруди цивільної оборони.
- •Розділ 5.1. Сховища цивільної оборони
- •Класифікація сховищ на класи за ступенем дії хвилі удару від ядерного вибуху
- •Нормативний клас сховищ
- •Об’ємно-планувальне рішення окремо розташованого сховища (варіант)
- •Товщина термоізоляційного шару (в см)
- •Кількість чоловік, що приходяться на один вхід
- •Мінімальні розміри дверних отворів (в см)
- •Прямий тупиковий
- •Вхідні приміщення (шлюзи) у сховища (варіант)
- •Гранично допустимі параметри повітря в сховищах
- •Норми подачі повітря в сховище
- •Розрахункові значення тепло-, волого- і газовиділення одною людиною в сховищі (стан покою)
- •Основні характеристики фільтрів-поглиначів
- •Характеристика масляного фільтра типу “рекк”
- •Основні характеристики регенеративної установки
- •Основні характеристики устроїв проти вибухів
- •Норми водозабезпечення сховища
- •Принципова схема водозабезпечення сховища
- •Експлікація:
- •Принципова схема каналізації сховища (варіант)
- •Експлікація:
- •Норми освітлення приміщень захисних споруд
- •Орієнтовні показники на одну людину при будівництві сховищ, які швидко зводяться
- •Розділ 5.2. Протирадіаційні укриття
- •Протирадіаційне укриття вбудоване (варіант)
- •Експлікація:
- •Протирадіаційне укриття із лісоматеріалів (варіант)
- •Експлікація:
- •Розділ 5.3. Укриття простішого типу
- •Розміри елементів настилу перекриття щілини з різних матеріалів
- •Розміри елементів стояків і розпірок для одягу крутизни щілин
- •Розділ 5.4. Захисні споруди у гірських виробітках
- •Основні показники захисних споруд в підземних виробітках
- •Розділ 5.5. Експлуатація і утримання захисних споруд у мирний час
- •Режим провітрювання захисних споруд, який рекомендується
- •Терміни контролю за станом захисних споруд та проведення профілактичних і ремонтних
- •Контрольні запитання до глави 5
- •Глава 6. Спеціальна інженерна техніка Розділ 6.1. Гусеничні та колісні бази інженерних машин
- •6.1.1.Експлуатаційні і технічні властивості інженерних машин.
- •6.1.2.Гусенична техніка, колісні тягачі, автомобілі підвищеної прохідності, їх класифікація та характеристики
- •6.1.3 Класифікація інженерних машин.
- •6.2.1.Призначення, ттх та загальна будова траншейних машин бтм-3, тмк-2, пзм-2.
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •Тактико-технічна характеристика
- •6.2.2.Призначення, ттх та загальна будова котлованних машин мдк-2, мдк-3.
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Тактико-технічна характеристика котлованних машин
- •Розділ 6.3 Мостобудівельні засоби.
- •6.3.1.Мостобудівельна установка усм.
- •Р ис. 6.14. Мостобудівельна установка усм
- •6.3.2.Комплект мостобудівельних засобів кмс-е
- •Р ис. 6.15. Сваєбійно обвлаштувальний паром, зібраний по схемі № 2:
- •Розділ 6.4 Машини для подолання водних перешкод.
- •6.4.1.Плаваючі транспортери.
- •Технічна характеристика птс-2
- •Р ис. 6.18 Корпус транспортера:
- •6.4. 2.Самохідні пороми.
- •Р ис. 6.19 Самохідний паром пмм-2м в похідному положенні.
- •Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200
- •Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4
- •6.4.3.Понтонні парки.
- •Технічна характеристика парку пмп-м
- •2000 Гусеничних машин
- •Технічна характеристика річкової ланки
- •Технічна характеристика берегової ланки
- •Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Р ис. 6.26 Вистілка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
- •Контрольні запитання до глави 6:
Р ис. 6.21 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду
Берегова ланка (Рис. 6) складається з двох середніх понтонів 7, двох крайніх понтонів 1, двох середніх східець 14, двох крайніх східець 5, понтонних і міжпонтонних механізмів і пристроїв і знімального оснащення.
Для стикування берегової ланки з річковими служать нижній стиковий пристрій 10, гвинтові упори 15 і гвинтові підйомники 35, розташовані в колесовідбиях крайніх понтонів.
Середній понтон 7 являє собою зварну конструкцію коробчастого виду, палуба якого має скіс до берегового транця, на якому шарнірно закріплені східці 14. На береговому транці розміщені транцеві замки 14 і кріплення жорсткого буксира 15. Між собою середні понтони шарнірно сполучені в площині днища двома днищевими петлями 6 з приводами, а в площині палуби замикаються двома палубними замками. Приводи днищевих петель і палубні замки уніфіковані з відповідними механізмами річкових ланок.
Крайній 1 і середній 7 понтони шарнірно сполучаються між собою в площині палуби двома палубними петлями з осями 41, а в площині днища замикаються днищевим замком 23 (з річкового транця) і транцевим замком 14 (з берегового транця).
Більшість понтонних механізмів і пристроїв берегової ланки уніфіковані з механізмами і вузлами річкової ланки, тому далі приводиться опис тих механізмів, які мають відмітні особливості.
Торсіон 37 берегової ланки розташований на палубі кожного з середніх понтонів 7. Він призначений для розкриття берегової ланки на воді і складається з торсіонного валу, кулачка, шлицевої петлі і двох петель з втулками. Взаємодія частин торсіона в роботі аналогічна взаємодії частин торсіона річкової ланки.
Гвинтовий упор призначений для регулювання розрахункового зазору (71 - 253 мм) між транцем (гвинтовим упором) берегової ланки і упором річкової ланки. Він являє собою звичайну гвинтову пару. На транці берегової ланки є чотири гвинтових упори.
Г
винтовий
підйомник
призначений для підйому річкового
транця
берегової ланки до поєднання
його стикових
пристроїв
з
стиковими
пристроями
річкової ланки. Два гвинтових підйомники
встановлені
в нішах колесовідбійників
крайніх понтонів. Підйомник
являє собою гвинтову пару 13 і 17 з тягловим
пластинчастим
ланцюгом 2. Привід гайки гвинтової пари
здійснюється
водилом
12 з храповим
пристроєм,
який складається з собачки 26 і храповика
гайки 27. Храповий
пристрій
дозволяє перетворювати змінне гойдання
водила 12 в
обертальний рух гайки 13. При
роботі
механізму без навантаження ступиця
гайки загальмовується гальмовою колодкою
46 за допомогою гальмового важеля 45.
Рис. 6.22 Берегова ланка в робочому положенні:
1 - крайній понтон; 2 - перекидний щиток крайнього понтона; 3 - рим під петлю каната при складанні ланки; 4 - гофр; 5 - крайня схода; 6 - рим-фіксатор; 7 - середній понтон; 8 - рим вантажного гачка; 9 - вал приводу нижнього стикового пристрою; 10 - нижній стиковий пристрій; 11 - вилка нижнього стикового пристрою; 12 – люк; 13 – ролик складання ланки; 14 - середня схода; 15 - гвинтовий опір; 16 - днищева петля, 17 - привід днищевої петлі; 18 - кріплення жорсткого буксира; 19 - перекидний щиток середнього понтона; 20 - вухо нижнього стикового пристрою; 21 - вантажний гак; 22 - привід днищевого замка; 23- днищевий замок; 24 - вантажний рим; 25 - транцевий замок; 26 - петля сходи; 27 - склянка для установки понтонного важеля, 28 - пробка римної склянки для установки рима при підвісці ланки до вертольота; 29 - водозливна пробка; 30 - буксирний рим; 31 - палубний замок; 32 - бортовий опір; 33 - петля перекидного щитка; 34 - привід нижнього стикового пристрою; 35 - гвинтовий підйомник; 36 - кришка ніші гвинтового підйомника; 37 – торсіон; 38 - ніша під торсіонний кулачок; 39 - задрайка; 40 - кришка ніші колесовідбию, 41 - вісь палубної петлі; 42 - колесовідбий; 43 і 44 - анкерні рими; 45 - кріплення вистілки
Вистілка (Рис. 7) призначена для зміцнення в'їздів на міст при слабих ґрунтах. Вистілка розрахована на 1000 проходів гусеничних машин.
Вистілка
(Рис. 8) являє собою металеву (пластинчасту)
стрічку (що складається з малих і великих
пластин, шарнірно сполучених між собою)
довжиною 11,7 м
і шириною 2,9 м
Маса вистілки 3240 кг
На кожній пластині є по два штампованих
гофри
для поліпшення зчеплення з колісним
або гусеничним навантаженням Посередині
стрічки, в її крайніх подовжніх
рядах, встановлені
фасоні вантажні з'єднувальні
ланки з отворами. В
истілка
перевозиться на вистілочному
автомобілі.
Рис.
6.22 Вистілка з автомобілем: а - вигляд
збоку; б - вигляд
ззаду
Рис. 6.23 Вистілка
1 – мала пластина; 2 – скоба; 3 – велика пластина; 4 – стакан; 5 – палець; 6 – римне кільце; 7 – з’єднувальна ланка; 8 – вісь; 9 – провушина; 10 – вантажна з’єднувальна ланка
Понтонний парк спеціальний ППС-84 призначений для збирання мостових і поромних переправ через водні перешкоди з швидкістю течії до 4 м/с і хвилюванням до трьох балів.
Парк може ділитися на 12 частин, кожна з яких забезпечує самостійне збирання мостових і поромних переправ.
У комплект парку входять:
192 річкові ланки з понтонними автомобілями (Рис. 9);
24 берегових ланок з понтонними автомобілями (Рис. 10);
12 комплектів вистілок з вистілочними автомобілями (Рис. 11);
72 буксирно-моторних катери БМК.-460 з катерними автомобілями (Рис. 12.);
12 комплектів допоміжного майна;
12 комплектів такелаженого обладнання;
12 комплектів технічних засобів для зведення переправ взимку;
12 комплектів технічних засобів регулювання руху;
12 комплектів засобів розвідки водних перешкод;
12 комплектів пожежних, водозливних засобів і іншого майна;
24 транспортних автомобіля КрАЗ-260;
1
2
комплектів одиничного ЗІП.
Рис. 6.24 Річкова ланка з автомобілем:
а - вигляд збоку на гідродинамічні щити; б – вид збоку на обтікач; в - вигляд ззаду.
Рис. 6.25 Берегова ланка з автомобілем: а - вигляд збоку; б - вигляд ззаду