Ширина проїзної частини порома (моста), мм ____________________________ 4200

Осідання одиничного порома, мм:

порожнього _______________________________________________________ 1400

з вантажем 42,5 т ___________________________________________________ 1795

Висота надводного борту одиничного порома, мм:

порожнього ________________________________________________________ 635

з вантажем 42,5 т ____________________________________________________ 245

Запас плавучості одиничного порома з вантажем 42,5 т, % ____________________ 28,4

Час розгортання порома, хв.:

з однієї машини _______________________________________________________ 6

з двох машин _________________________________________________________ 8

з трьох машин _______________________________________________________ 10

Максимальні кути входу і виходу з води, град ________________________________ 15

Кути прохідності, град:

передній ____________________________________________________________ 21

задній ______________________________________________________________ 18

Межі застосування на перешкодах:

по хвилюванні водної поверхні, бал ______________________________________ 2

по швидкості течії, м/с _______________________________________________ 2 - 3

по мінімальній глибині (з вантажем 42,5 т), м ______________________________ 1,3

У поромах на окремих опорах кожна поромно-мостова машина несе на собі дільницю пролітної будови, яка в транспортному положенні укладається на палубі вздовж машини.

Для завантаження і розвантаження техніки на додаткові понтони або пролітну будову шарнірно навішуються апарелі, як за правило, колійного типу.

Поперекове розташування проїжджої частини і апарелів поромів забезпечує крізний проїзд техніки, що переправляється і, отже, виключає необхідність розвантаження її заднім ходом. При цьому полегшується швартування порома до берега, а також забезпечується можливість найбільш ефективно використати для утримання на течії силу опору гідравлічних двигунів.

Невтоплюємість поромів з металевими понтонами досягається заповненням їх внутрішнього простору легкими негігроскопічними матеріалами, що мають об'ємну масу 15 - 60 кг/м³. Невтоплюємість поромів з надувними понтонами досягається розділенням їх внутрішнього простору на декілька водонепроникливих відсіків, які приєднуються до лінії повітророздачі базових машин за допомогою зворотних клапанів.

Всі пороми мають водовідкачуючий насос і систему трубопроводів, що дозволяють відкачувати воду як з корпусів машин, так і з жорстких понтонів.

Застосування жорстких металевих додаткових понтонів збільшує масу і транспортні габаритні розміри поромних машин, що ускладнює перевезення їх на трейлерах, а при перевезенні залізничним транспортом приводить до необхідності перевантаження додаткових понтонів з ведучої машини на іншу залізничну платформу В поромно-мостових машин на колісній базі габаритні розміри по висоті можуть зменшуватися за рахунок випуску повітря з коліс ходової частини після завантаження на залізничну платформу, що забезпечує вписування їх в залізничний габарит.

Застосування надувних понтонів дозволяє істотно зменшити масу і транспортні габаритні розміри поромних машин. Крім того, вони менш чутливі до ударів о тверді предмети, більш стійкі до впливу ударної хвилі вибуху боєприпасів, в тому числі ядерного, залишаються працездатними навіть при наявності пробоїн при постійній подачі в них повітря, легко піддаються ремонту в польових (і навіть бойових) умовах. Наповнення понтонів повітрям робиться в межах 5 хв.

З'єднання напівпоромів або поромно-мостових машин між собою проводиться, як за правило, на плаву. В поромах з металевими понтонами з'єднання понтонів з корпусами машин, а також корпусів машин між собою здійснюється за допомогою шарнірних стикових пристроїв. Привід стикових пристроїв частіше за все механічний.

Пороми на окремих опорах сполучаються між собою за допомогою стикових пристроїв, розташованих в прольотній будові.

Завантаження бойової техніки на самохідні пороми - проводиться тільки на плаву і на глибині, що виключає стикання днища порома з дном ріки при прийомі вантажу. Ходова частина поромних машин не розрахована на прийом повної маси, яка перевозиться по воді. Це є однією з основних причин, що обмежують можливості руху самохідних поромів по мілинах.

Потужності силових установок на сучасних самохідних поромах досягають 300 - 600 кВт, а швидкості руху 8 - 12 км/год. Найкращими ходовими якостями на воді володіють пороми на колісній базі,колеса яких забираються в ніші корпусу порома.