Аналіз поняття «людський капітал»

Категорія Автор

Запас здоров’я

Накопичена запас здоров’я ,знань, вмінь, навичок,освіта

мотивація

Як форма вираження продуктивних сил

Психологічні, світоглядні, культурні атрибути

Все, що є джерелом задоволення потреб в майбутньому

Здатність виготовляти предмети й послуги

Вроджені здібності і таланти

Набута професійна кваліфікація

Практичний досвід

Організація праці

Мобільність

Комунікативні якості

Соколова О.С.

+

+

+

+

Білик О.М.

+

+

+

+

+

+

Риковська О.В.

+

+

+

+

+

Важинська В.В.

+

+

+

+

Антонюк В.П.

+

Голікова Н.В.

+

+

+

Дунаєв І.В.

+

+

Кудлай А.В.

+

+

+

+

+

+

+

Левчук О.В.

+

+

+

+

+

+

Перепелиця Н.В.

+

+

+

Прошак Г.В.

+

+

Р.М. Нуреев

+

+

+

Васильченко В.С., Гриненко А.М.,

+

+

+

Добринін А.

+

Р. Дорнбуш, К. Шмалензі, С. Фішер

+

+

+

+

+

+

Т. Шульц

+

С. Дятлов, Н. Ушенко

+

+

Р.В. Яковенко, Р.О. Козенко,

+

+

+

+

+

Базилевич В. Д

+

+

+

+

Грішнова О. А.

+

+

+

+

+

Отже, аналіз поняття «людський капітал» показав, що з розвитком економіки та суспільства в цілому, поняття розширюється, вдосконалюється та актуалізується відповідно до вимог сучасності. Тому можна говорити, що людський капітал – це категорія, що включає не лише вроджені та набуті здібності, а й знання вміння, фізичні характеристики: здоров’я, фізична сила, зовнішня привабливість, психологічні: особливості характеру, комунікабельність, лідерські якості, творчість, емфатичні здібності, вміння приймати рішення та брати на себе відповідальність, культурні: освіта, релігійні вподобання, світогляд, сімейні цінності, а також підприємницькі здібності та інше.

З урахуванням вищевказаного доцільно буде виділити ряд особливостей людського капіталу як економічної категорії:

є невід’ємним і, відповідно, неліквідним. Якщо людина має в своєму розпорядженні невикористані матеріальні ресурси, вона може здати їх в оренду, взяти позику під заставу цих матеріальних цінностей, врешті-решт – законсервувати до кращих часів, що неможливо по відношенню до здібностей і знань;

не має можливості збереження. Він існує тільки в поточний час, та час, протягом якого він не використовувався, упущено назавжди. Для людини, не працюючого за фахом, вартість освіти відноситься відповідною часткою на неявні витрати його нинішній діяльності;

є не просто сукупність перелічених характеристик, а саме сформований або розвинений в результаті інвестицій і накопичений певний запас здоров'я, знань, навиків, здібностей, мотивацій;

являє собою такий запас здоров'я, знань, навиків, здібностей, мотивацій, який доцільно використовується для отримання корисного результату і сприяє зростанню продуктивності праці;

використання людського капіталу закономірно приводить до зростання доходів його власника, що стимулює нові інвестиції в людський капітал і призводить до подальшого зростання доходів;

формується за рахунок реальних (матеріальних і духовних) витрат;

витрати на збільшення людського капіталу пов’язані зі зменшенням вільного часу;

людський капітал і його зміни поки що не можуть бути точно виміряні;

межа і частка використання контролюється суб’єктом в залежності від його мотивації, світогляду і культури;

результат використання цього капіталу може проявитися в декількох ефектах: економічному (має вартісну, інформаційну і натуральну оцінку); психологічному, соціальному тощо; може бути прямим, опосередкованим, інтегральним тощо; може бути індивідуальним, колективним, суспільним тощо; може бути короткостроковим, довгостроковим, пролонгованим;

його збільшення може сприяти зростанню продуктивності і якісним змінам праці;

схильний до фізичного зносу внаслідок недосконалості пам’яті, старіння людини, смерті тощо.

Відомо, що прогрес не стоїть на місці, і для того щоб бути конкурентоспроможним необхідно розвиватися та вдосконалюватися, тому доцільно говорити і про розвиток людського капіталу, як головного елементу конкурентоспроможності не лише окремої особистості, а й підприємства та країни в цілому.

Отже, досить актуальним є питання розвитку людського капіталу. Беручи до уваги те, що на етапі формування інформаційного суспільства та зародження економіки знань, необхідно виділяти для конкурентоспроможності людського капіталу, як ключового фактору виробничих відносин, досить важливе місце в даному процесі.

Диференційований характер конкурентних відносин визначається окремими рівнями: особи – конкуренція на міжособистісному рівні за ресурси розвитку людського потенціалу, місця реалізації людського капіталу – перетворення людського потенціалу в людський капітал – капіталізації людського потенціалу, соціальний розвиток та соціальну мобільність; суб'єкта господарювання – конкуренція за людський капітал, що виступає чинником переваг на цільових ринках, рушієм організаційно-економічного розвитку, ресурсом отримання економічних та господарських ефектів, досягнення цілей господарської діяльності; держави – конкуренція за здобуття, підвищення та утримання міжнародного статусу національної економіки, соціально-економічної та політичної системи, на основі обсягів, структури, динаміки розвитку, потенціалу та ефективності застосування людського капіталу[].

В економічній літературі широко обговорюються питання, пов'язані зі створенням умов стійкого економічного розвитку й пріоритету людського капіталу в економіці знань. Актуальність цих питань обумовлена зрослим інтересом до творчих здатностей людини, їх активізації, інтелектуальної діяльності, що відповідає загальній закономірності розвитку сучасної науки. Тому гостро постає питання ефективного інвестування в людський розвиток, формування якісного людського капіталу.

Слід зазначити, що людський капітал є єдиним активним капіталом, тоді як всі інші капітали є пасивними, оскільки вони всі без винятку підпорядковуються людині й діють відповідно до її волі.

Розвиток людського капіталу, як і будь-якого іншого різновиду капіталу, розглядаються як процес, який базується на початковому етапі розвитку в матеріально-речовій формі і поступово перетворюється в форму фінансову та інтелектуальну. Така форма перетворення капіталу актуальна для всіх його різновидностей, людський капітал не є винятком. Матеріально-речовою формою при цьому виступає задоволення першочергових людських потреб (житло, їжа,одяг), фінансовою формою є витрати на навчання та розвиток своїх знань,вмінь, навичок, інтелектуальною формою удосконалення набутих знань, самонавчання та вміння розпоряджатися набутими знаннями[].

Треба зауважити, що процес розвитку людського капіталу циклічний та спіралеподібний. Тобто проходить той же шлях від матеріально-речової форми до інтелектуальної але на вищому рівні у зв’язку з підвищенням потреб та вимог особистості. Аналіз літературних джерел (а саме таких авторів як: Кавецький В.В., Васильченко В.С., Гриненко А.М., Грішнова О.А., Калина А.В., Мазіна О.І. та інших) дозволив весь процес формування людського капіталу представити наступним чином (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Етапи перетворення людського потенціалу в людський капітал

Згідно з тлумачним словником розвиток – це процес, в результаті якого відбувається зміна якості чого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого[].

А отже, розвиток людського капіталу – це процес вдосконалення знань, вмінь, навичок, фізичних , психологічних, особистісних характеристик, в результаті якого підвищується конкурентоздатність для задоволення в майбутньому своїх матеріальних і нематеріальних потреб.

Зважаючи на те що, розвиток людського капіталу – процес досить важливий, і його результати мають значення не лише для власника капіталу, а й для його «покупця», тобто для підприємства, то доцільно буде говорити й про управління ним.

Термін «управління» має досить широкий спектр застосування, і в кожній галузі має свої особливості та аспекти. З точки зору управління персоналом, термін «управління» слід розглядати як процес. Отже, термін «процес управління» характеризується як перебіг якогось явища, послідовної зміни станів, етапів, стадій розвитку й сукупності послідовних дій для досягнення результату[].

Під процесом управління розуміється упорядкована сукупність міцно взаємопов’язаних елементів, що забезпечують функціонування і розвиток організації як єдиного цілого. Ключовими поняттями процесу управління є елементи, зв'язки (відношення), рівні і повноваження. Елементами процесу управління можуть бути як окремі робітники (керівники, фахівці), так і служби або органи апарату управління, в яких певна кількість фахівців виконають певні функціональні обов'язки [].

Якщо розглядати термін управління з сторони суб’єкта управління, то йому можна дати наступне визначення: управління – це діяльність об’єднаних у певну структуру суб’єктів та об’єктів управління, спрямована на досягнення поставлених цілей управління шляхом реалізації певних функцій та застосування відповідних методів та принципів управління.

Розвиток людського капіталу, як процес потребує постійного вдосконалення, доповнення, оновлення, актуалізації. Якщо говорити про людський капітал окремо взятої людини, то процесом його розвитку займається безпосередньо сама особа, але коли йдеться про розвиток людського капіталу підприємства, то заходи матимуть набагато більший масштаб та набагато більше відповідальності, адже від якості проведеної роботи щодо розвитку людського капіталу залежить конкурентоспроможність підприємства на ринку.

Отже, першочерговим завданням є правильність розуміння сутності поняття управління розвитком людського капіталу. Оскільки це поняття включає в себе визначення декількох понять необхідно визначити сукупне поняття «управління розвитком людського капіталу». Визначення поняття «управління розвитком людського капіталу» представлене на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Виведення поняття «управління розвитком людського капіталу».

Проблема розвитку людського капіталу має глибоке коріння в історії економічної думки. Першу спробу оцінити грошову вартість продуктивних якостей людини зробив В. Петті, – родоначальник англійської класичної політекономії. Він зазначав, що багатство суспільства залежить від характеру занять людей, розрізняючи даремні заняття та заняття, які «підвищують кваліфікацію людей і розташовують їх до того чи іншого виду діяльності, яка сама по собі має величезне значення» [5, с.82].

Управляння розвитком людського капіталу це процес багатогранний та складний. Адже перш ніж приступати до безпосереднього процесу розвитку необхідно перш за все проаналізувати фактичний рівень його розвитку, і виходячи з отриманих результатів вже планувати заходи та розробляти програму розвитку людського капіталу.

Після чого необхідно організувати процес таким чином, щоб власник капіталу не відчував дискомфорту та мав бажання розвиватися та вдосконалюватися, таким чином підвищувати сою конкурентоспроможність, а це значить і підвищувати не лише матеріальне становище а й професійний та соціальний статус, що є не мало важливим в процесі трудової діяльності та професійному становленні.

Ще одним з важливих етапів управління розвитком людського капіталу є контроль за процесом його проходження, аналіз та висновки про ефективність проведеної роботи і доцільність використання розробок в майбутньому.