Результати аналізу комунікативних та організаторських здібностей

респондент	Комунікативні навички		Організаторські навички
	Кількість балів	Рівень	Кількість балів	Рівень
1	17	Дуже високий	8	Низький
2	10	Нижче середнього	10	Низький
3	14	Високий	15	Високий
4	15	Високий	15	Високий
5	12	Середній	14	Середній
6	13	Середній	17	Дуже високий
7	16	Високий	14	Середній
8	4	Низький	8	Низький

Організаторські здібності педагога виявляються в умінні вчителя згуртувати учнів, залучити їх до праці, розподіляти обов'язки, спланувати роботу, підвести підсумки зробленому, виявляти й організовувати актив класу, керувати ним у різних умовах, організовувати різні види колективної та індивідуальної діяльності учнів, розвивати їхню активність, здійснювати контроль і допомогу щодо розумового розвитку учнів, виконання доручень учнями, здійснювати педагогічне керівництво учнівськими організаціями, організовувати роботу з батьками та громадськістю.

Отже, в середньому комунікативні навички досить розвинені, результат лише одного з респондентів характеризується як низький. Це відображено на рис.2.6.

Рис. 2.6. Аналіз комунікативних навичок персоналу ліцею

В той час як організаторськими здібностями володіє значно менша частина опитаних ( рис 2.7) . При чому деякі з респондентів з високим рівнем комунікативних навичок мають і високий показник організаторських здібностей, що характеризує їх як кваліфікованих спеціалістів.

Але є й такі в яких при добре розвинених одних навичках, інші знаходяться на низькому рівні, або й зовсім не розвиненими ні комунікативними, ні організаторськими навичками. Тому необхідно їх розвивати та вдосконалювати.

Рис. 2.7 Аналіз організаторських навичок персоналу ліцею

Достатньо спірним питанням є визначення необхідності володіння педагогом креативністю та творчім підходом до процесу викладання. Найчастіше відповідь на дане питання є досить однозначною – для педагога головне добре знати свій предмет та володіти ораторським мистецтвом. Але ця точка зору є досить прагматичною і є результатом стереотипності мислення більшості населення країн пострадянського простору.

Педагог в першу чергу – психолог, який повинен вміти знайти спільну мову з будь-яким учнем, і не лише налагодити особистісний контакт, але й донести до нього необхідну інформацію. Для цього він повинен миттєво реагувати на найнестандартнішу ситуацію, прогнозувати наступний крок підопічних та зуміти повернути хід подій в потрібне русло. Тому людині яка не наділена творчім типом мислення досить складно володіти ситуацією, особливо коли це стосується підлітків.

Педагогічна творчість – особистісна якість педагога, яка є невичерпним джерелом його ініціативи, активності, інновацій, постійного натхнення для вдосконалення всього педагогічного процесу. Там, де немає творчості в педагогічній діяльності, там немає живої душі, там педагогіка є бездітною. Обміркування методики і змісту майбутнього навчально-виховного заходу, конкретне їх визначення, планування і проведення – справа індивідуальна. Тому як немає двох однакових педагогів, так і немає двох однакових методик [ягупов].

Творчість кожного окремо взятого фахівця, будь-якої сфери людської діяльності має свої особливості, а тому вона індивідуальна. Поняття «педагогічна творчість» розуміється як діяльність педагога, що спрямована на досягнення максимально можливого пізнавального, виховного і розвивального результату під час викладання. У характеристиці педагога стандартно визначають чотири основні складові його кваліфікації: компетентність, моральність, ініціативність, умілість. Але дивлячись на сучасні тенденції для вищої конкурентоздатності необхідно ввести нову складову – креативність та творчій підхід. При чому ці нові складові рівнозначні загальноприйнятим.

Рувинський Л. розглядав творчість як пошук учителем нових розв'язків у постанові нових завдань, застосування нестандартних прийомів діяльності, як здатність передбачати, емоційно переживати та розв'язувати завдяки творчій уяві проблемні ситуації шкільного життя [].

На думку Н. Кичук, творчість – це найважливіший критерій якісного становлення особистості вчителя сучасної школи, що проявляється, насамперед, у соціальній потребі працювати творчо [].

М. Поташник визначає педагогічну творчість, виходячи з актуальних ідей оптимізації навчально-виховного процесу, бо пошук оптимального педагогічного розв'язку в конкретній педагогічній ситуації завжди пов'язаний із творчістю [].

Творчого вчителя характеризують такі риси, як постійний пошук оптимальних педагогічних рішень, здатність бачити проблеми, виявляти суперечності, творча фантазія, альтернативність і критичність мислення, високий рівень загальної культури.

О. Савченко, розглядаючи особистість педагога, говорить, що слово «вчитель» включає такі поняття: викладач, вихователь, наставник, людина, яка має незаперечний авторитет у підопічних. Окрім того, учитель ще і актор, і режисер, і постановник, і технік свого щоденного навчання і спілкування з учнями. Учителю мають бути притаманні такі якості, як організованість, знання нормативних документів, прагнення перетворити свій клас у справжню творчу майстерню. Важливо, щоб учитель умів працювати як з окремою особистістю, так і з дитячою спільнотою [].

Креативність – одна з ознак готовності педагога до творчості, тобто готовність до нових способів, які б могли максимізувати ефективність процесу пізнання, виховання та розвитку.

Розглядаючи творчість як продуктивну людську діяльність, що здатна сприяти появі та розвитку якісно нових матеріальних та духовних цінностей суспільного значення, за С. Сисоєвою, яка наголошує, що особистісні якості найбільш яскраво виявляються у творчості, яка в свою чергу забезпечує особистості її сутнісну й цілісну самореалізацію, можемо виділити пріоритетні «базові» творчі якості особистості:

позитивне уявлення про себе, бажання пізнати себе, творча зацікавленість, допитливість, бажання пошуку нової інформації, фактів, мотивація досягнення;

сміливість, готовність до ризику, самостійність, ініціативність, упевненість у своїх силах та здібностях, цілеспрямованість, наполегливість, уміння довести почату справу до кінця, працелюбність, емоційна активність;

проблемне бачення, здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей, здатність до дослідницької діяльності, розвинута уява, фантазія, здатність до виявлення протиріч, здатність до подолання інерції мислення, уміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію, здатність до міжособистісного спілкування.

альтернативність мислення, точність мислення, готовність пам'яті, асоціативність пам'яті цілісність синтетичність, свіжість, самостійність сприйняття, пошуково-перетворюючий стиль мислення.

Для того щоб викладачу завжди вдавалося тримати аудиторію, особливо маючи справу з підлітками, необхідно мати не лише лідерські якості, організаторські здібності, комунікативність, великий досвід та багаж знань, а й вміння творчо підійти до справи. Тому розглянемо та проаналізуємо наступний елемент людського капіталу – творчій підхід. Для того щоб зрозуміти як людина поведе себе в різних професійних ситуаціях необхідно проаналізувати стиль її мислення на наявність творчого підходу. Результати аналізу представлені в табл. 2.9.

Таблиця 2.9