Результати тесту «Велика п’ятірка » особистісних якостей

Респондент особистісні якості		1	2	3	4	5	6	7	8	Всього респондентів
І	Екстраверсія	+	+		+	+	+	+		6
	Інтроверсія			+					+	2
ІІ	Нейротизм		+		+	+			+	4
	Емоційна стійкість	+		+			+	+		4
ІІІ	Відкритість	+	+		+	+	+	+		6
	Закритість			+					+	2
ІV	Свідомість	+		+	+	+	+	+	+	7
	Незібраність		+							1
V	Доброзичливість	+				+	+	+	+	5
	Ворожість		+	+	+					3

Таким чином, більша частина респондентів виявилася екстравертами, що говорить про направленість на оточуючих, тобто в такому колективі нормою являється активний спосіб життя, жвавість, рухливість, емоційність соціальна направленість. Щодо другої групи особистісних якостей, то 50% опитаних емоційно стійкі, а в іншої половини спостерігається нейротизм. 75% респондентів виявились відкритими людьми, що досить позитивно відображається на взаємозв’язках в даному колективі. В четвертій групі якостей свідомість переважила незібраність. Також більшість опитаних віддали перевагу доброзичливості, графічно результати тестування відображено на рис. 2.5.

Отже якщо підсумувати результати, то в даному колективі спостерігається досить сприятливим морально-психологічний клімат. Для викладацького колективу це є досить непогані показники. В цій частині дослідження людського капіталу можна говорити про досить високий рівень розвитку та відповідність до специфіки роботи викладачів їх особистісних характеристик.

Рис. 2.5. Аналіз особистісних якостей «Велика п’ятірка» викладачів ліцею

Але для більш сприятливого клімату в колективі деяким його членам необхідно звернути увагу на підвищення емоційної стійкості, займатися саморозвитком, визначитися з типом поведінки в екстрених ситуаціях, налагодити взаємовідносини з деякими колегами, більше звертати увагу на позитивні моменти в своїй трудовій та повсякденній діяльності.

Наступним етапом оцінки людського капіталу викладацького складу Ізюмського професійного ліцею є аналіз комунікативних та організаторських здібностей котрі, як вже зазначалося, є невід’ємною характеристикою висококваліфікованого викладача.

Серед професійних здібностей вчителя значна роль належить саме комунікативним, оскільки комунікація – не лише вміння спілкуватися рідною й іноземними мовами, а ще і вміння співпрацювати з людьми, володіти різними соціальними ролями у колективі. Комунікативні здібності характеризуються низкою інших здібностей людини, що виявляються у швидкості, глибині та міцності опанування засобів і прийомів діяльності, а саме: умінням слухати, сприймати та відтворювати інформацію, вести діалог, брати участь у дискусіях, вести перемовини, переконувати і відстоювати свою точку зору. Відтак, розвиток комунікативних здібностей є одним з основних чинників становлення особистості.

Комунікативні здібності – це загальні здібності, які пов’язані з багатьма підструктурами особистості і виявляються в уміннях суб’єкта вступати у мовленнєвий контакт з іншими членами суспільства.

Під комунікативними здібностями педагога слід розуміти: встановлювати педагогічно доцільні стосунки з учнями, батьками, учителями, регулювати внутрішньоколективні і міжколективні відносини, знаходити потрібні форми спілкування з учнями та батьками, передбачати результат педагогічної дії у стосунках з учнями.

Досить важливим фактором для розвитку та ефективного використання людського капіталу є аналіз фактичного рівня організаторських та комунікативних здібностей працівників. Тому для аналізу загального рівня людського капіталу проаналізуємо наскільки викладачі ліцею володіють даними здібностями. Для цього було проведено анкетування, результати якого представлені в табл. 2.8.

Таблиця 2.8