Медична біологія-2011-2012

Методичні посібники з дисципліни “Медична біологія”

для студентівстоматологічного факультету за спеціальностю

7.110106 “Стоматологія”, кваліфікація – лікар

Модуль 3. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя

Змістовий модуль 4. Медико-біологічні основи паразитизму. Медична протозоологія

ЗАНЯТТЯ № 22

ТЕМА: МЕДИЧНА ПРОТОЗООЛОГІЯ

ПІДЦАРСТВО Найпростіші - Protozoa.

ТИП Sarcomastigophora, КЛАС Саркодові - Lobozea.

ТИП Ciliophora, КЛАС Citostomatea

YIII. Матеріали методичного забезпечення основного етапу роботи.

Таблиця №1.

ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИЗЕНТЕРІЙНОЇ ТА КИШКОВОЇ АМЕБ

	Дизентерійна		Кишкова
	forma magna -велика вегетативна (тканинна)	forma minuta -мала вегетативна (просвітна)
Назва амеби (латинська)
Розміри, мкм
Цитоплазма
Псевдоподії
Рух
Наявність заглочених еритроцитів
Цисти (розмір, кількість ядер, оболонки)
Місце знаходження в хазяїні, патогенність
Методи діагностики
Захворювання, що викликається

Таблиця №2.

ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ ЦИСТ ДИЗЕНТЕРІЙНОЇ ТА КИШКОВОЇ АМЕБ (в нативному препараті)

Ознаки	Дизентерійна амеба	Кишкова амеба
Розміри, мкм
Форма, оболонки
Хроматоїдні тіла
Ядро

ДОДАТОК 3

Ситуаційні задачі

1. У лабораторії досліджували фекалії двох хворих з хронічним запаленням товстої кишки. У першого виявили цисти амеби розміром до 18 мкм з 8 ядрами, а у другого цисти розміром близько 10 мкм з 4 ядрами.

Які види амеб паразитують у першего і другого хворого?

2. До інфекційної лікарні поступив хворий із скаргами на часте рідке випорожнення, біль у шлунку, блювання. При протозоологичному дослідженні фекалій виявлені вегетативні форми амеб розміром у середньому 15 мкм, без еритроцитів у середині. На забарвлених препаратах видно ядро у вигляді зубчастого колеса з каріосомою в центрі. Фекалії помістили у холодильник. Через добу в них виявили цисти амеб діаметром 10 мкм, у кожній з яких було по 4 ядра.

Який вид амеб паразитує у хворого?

3. До хірургічного відділення прибув хворий з підозрою на абсцес печінки. Виявлено, що хворий тривалий час знаходився у відрядженні в одній з африканських країн, неодноразово хворів гострими шлунково-кишковими захворюваннями.

Яке протозойне захворювання можна припустити у хворого? Які методи дослідження слід використати для діагностики?

4. У фекаліях хворого з хронічним шлунково-кишковим захворюванням виявлені вегетативні форми двох видів найпростіших. Одні розміром 20-40 мкм, у них видно ядро, яке має вигляд кільцеподібного отвору, що складаються з блискучих зерен хроматину. Невеликі широкі псевдоподії утворюються повільно в кількох місцях. Пересування її нагадує топтання на місці. Другі – розміром 60 мкм. Цитоплазма їх чітко розділена на ектоплазму і ендоплазму. У цитоплазмі просліджуються еритроцити.

Які види амеб паразитують у хворого? Які з них можуть викликати захворювання?

5. До поліклініки звернувся студент-іноземець (з Ефіопії) із скаргами на біль у шлунку, часте рідке випорожнення з домішками слизу і крові. При протозоологічному дослідженні фекалій виявлені вегетативні форми амеб розміром 30-40 мкм, які при пересуванні утворювали великі псевдоподії. Рух активний, найпростіші “відпливають з поля зору”. Внутрішній вміст цитоплазми дрібнозернистий з великою кількістю фагоцитованих еритроцитів.

Якій від и яка форма амеб виявлено у хворого? Чи можливо на підставі проведених досліджень діагностувати амебіаз?

6. У хворого з хронічним запаленням товстої кишки підозрюють балантідіаз. При одноразовому дослідженні фекалій балантідії не виявлені. Чи можна на підставі цього спростувати діагноз балантідіазу?

7. У людини в фекаліях, які містять сліз, кров, виявлені найпростіші розміром 30-200 мкм. Тіло вкрито війками, правильної яйцеподібної форми з дещо звуженим переднім и ширшім округлим заднім кінцем. У цитоплазмі видно два ядра (велике бобоподібної форми, мале у вигляді зернятка). Для якого виду війчастих найпростіших характерні описані особливості?

Yiii. Література.

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Биология//Под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С.426-433, 445-448.

3. Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.322-325, 333-334.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник//Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.137-139, 309-312, 319-321.

5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие//Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.117-122.

6. Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов//Под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С.221-223, 227-230.

Додаткова:

1. Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. 4-е изд. перераб. и доп. М.: Медицина, 1991.- С.15-26.

2. Збірник задач і вправ з біології: Навч. посібник/А.Д.Тимченко, Ю.І.Бажора, Л.Г.Кириченко та ін.- К.: Вища школа, 1992.- С.182-204.

3. Медицинская биология/Под ред. проф. В.К.Рыбальченко.- Луганск: ООО «Элтон-2», 1996.- С.61-62.

4. Пішак В.П. Паразитарні хвороби.- Чернівці: Прут, 1998.- 339 с.

5. Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій.- Чернівці: Прут, 1996.- 230 с.

6. Пішак В.П., Нечитайло Ю.М. Гельмінтози у дітей.- Чернівці: вид-во БДМА, 2000.- 236 с.

7. Служинська З.О., Семків І.І., Матвієнко Я.В. та ін. Медична паразитологія: Посібник. Л.: Арсенал, 1999.- 208 с.

8. Тропические болезни: Учебник/Под ред. Е.П.Шуваловой. М:Медицина, 1989.- С.288-305.

9. Хаусман К. Протозоология/Пер.с нем.-М.: Мир, 1988.-С.187-190, 271-272.