
- •Анотація
- •Тема 1. Теоретичні основи управління змінами
- •Тема 2. Індивідуальні зміни
- •Тема 3. Командні зміни
- •Тема 4. Організаційні зміни
- •Тема 5. Роль керівництва в управлінні змінами
- •Тема 6. Розвиток організації в сучасних умовах та проблеми управління опором змінам
- •Тема 7. Структурні зміни
- •Тема 8. Управління змінами в стратегічному розвитку організації
- •Тема 9. Зміни корпоративної культури
- •2) Місця, якості, кількості, субстанції;
- •3) Місця, якості, речовини, числа;
- •4) Форми, місця, часу, числа.
- •2) В. І. Вернадський;
- •4) Структурований процес, завдання якого – запропонувати і впровадити зміни відповідно до технічних і економічними можливостями організації.
- •2) Джеймс Харінгтон;
- •1) Система комплексного перетворення компанії, що покращує її діяльність, розширює конкурентні можливості та вдосконалює здатність організації щодо неперервного оновлення;
- •2) Вибір і освоєння нових видів продуктів, послуг;
- •2) Презентації, семінари, ділові та рольові ігри, бізнес-тренінги, кейси, дискусії в малих групах, моделювання та виконання проектів, навчання дією тощо;
- •1) Англійський психолог к. Роджерс;
- •1) Таксономія педагогічних цілей у пізнавальній сфері, пропозиції в 1956 році американським психологом Бенджаміном Блумом;
- •3) Ізолюючі, інформуючі, маркетингові та вивчаючі команди;
- •1) Формування, зіткнення, нормалізація, виконання і завершення;
- •1) Організація як машина, організація як організм, організація як
- •43. Модель узгодження Надлер і Тушмана представляє організацію, як чотири взаємозалежні підсистеми:
- •3) Робота, люди, формальна організація, неформальна організація;
- •1) Освоєння компанією нових ідей і моделей поведінки;
- •2) Зміни в технології, зміни в товарах і послугах, зміни в стратегії і структурі, зміни в культурі, зміни проектів;
- •2) Порядок підпорядкованості нижчих ланок вищим, організація їх в структуру типу дерево; принцип управління в централізованих структурах;
- •3) Модель емоційного інтелекту;
- •3) Дж. Мейеру та п. Селовею;
- •1) Груповий тренінг, індивідуальний тренінг, коучинг;
- •3) Багатогранне явище, що викликає непередбачені зволікання, додаткові витрати і нестабільність процесу стратегічних змін;
- •3) Первинні, вторинні фактори;
- •1) Ідентифікація, засвоєння;
- •3) Комплексна й часткова реструктуризація;
- •1) Дев’ять вихідних положень, дотримання яких сприяє проведенню успішних структурних організаційних змін;
- •2) «Розморожування»; «рух»; «заморожування»;
- •2) Моніторинг і контроль;
- •1) Об’єднання виробника з торговельним посередником;
- •2) Вертикальна маркетингова збутова система;
- •1) Що всі учасники належать до організаційної структури одного підприємства, тобто підприємство-виробник має у своєму складі оптові бази, власні фірмові магазини, через які здійснюється товарооборот.
- •3) Збільшення обсягів збуту та ринкової частки підприємства без зміни його товарних-ринкових позицій за рахунок існуючих товарів на існуючих ринках;
- •1) Адаптацію існуючих товарів підприємства до нових ринків збуту, коли підприємство виходить з цим товаром на нові ринки;
- •4) Вихід у нові сфери бізнесу, що пов’язані із задоволенням потреб для існуючих клієнтів (споживачів) фірми.
- •1) Створюється на базі об’єднання не пов’язаних між собою галузей;
- •2) XIX столітті;
- •1) Комплекс заходів по зміні бренду, або його складових: назви, логотипу, візуального оформлення бренду зі зміною позиціонування, зміна цілісної ідеології бренду;
- •3) Цінностях;
- •3) Керуюча система організації, спрямовуючи його на діяльність керованої;
- •1) Динамічно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що сприяє стабільності функціонування організації;
- •2) Формалізовану систему підходів, принципів і методів, на основі яких будуть розвиватися всі компоненти корпоративної інформаційно-керуючої системи;
- •1) Управління очікуваннями, управління потребами, управління ризиками;
- •4) Управління процесами; управління проектами; управління змінами; управління знаннями; управління ресурсами.
1) Організація як машина, організація як організм, організація як
потік і трансформація, організація, як політична система;
2) організація як система, організація як процес, організація як комп’ютер,
3) організація як машина, організація як організм, організація як система, організація, як політична система;
4) організація як процес, організація як організм, організація як
потік і трансформація, організація, як політична система.
41. Згідно триступеневої моделі змін Курта Левіна, організаційні зміни проходять три ступені:
1) планування; реструктуризації; реінжинірингу;
2) «розморожування» становища; «рух» до нового стану; стабілізація і «заморожування» нового стану за допомогою визначення політики, винагороди за успіх установки нових стандартів;
3) трансформація, переформування, реконструкція;
4) модель, формула змін, системна модель.
42. Формула Р. Бекхарда має вигляд:
1) D + V + FS > RC;
2)
;
3)
;
4)
43. Модель узгодження Надлер і Тушмана представляє організацію, як чотири взаємозалежні підсистеми:
1) ієрархічна структура, модель, блок-схема, процес;
2) інформація, технічні засоби, спеціалісти з управління та підрозділи з управління;
3) Робота, люди, формальна організація, неформальна організація;
4) персонал, фінанси, знання, процеси.
44. Організаційні зміни визначаються як:
1) Освоєння компанією нових ідей і моделей поведінки;
2) будь-які організаційні зміни,
3) організаційне навчання;
4) корінна реорганізація, поліпшення чого-небудь, перебудова з новими принципами.
45. До видів організаційних змін відносять:
1) зміни у бізнес-процесах;
2) Зміни в технології, зміни в товарах і послугах, зміни в стратегії і структурі, зміни в культурі, зміни проектів;
3) зміни програм і планів організації;
4) управлінські, організаційні та підтримуючі процеси.
46. Залежно від імовірності подій розрізняють:
1) непередбачені зміни;
2) революційні зміни;
3) зміни, орієнтовані на завдання;
4) фронтальні зміни.
47. У 1933 р. В. Грайчунас визначив, що керівник у змозі мати не більше:
1) 14–ти контактів першого типу і 32–ти – другого;
2) 12 – ти контактів першого типу і 42 – ти – другого;
3) 12 – ти контактів першого типу, і 28–ми – другого;
4) 8 – ти контактів першого типу і 12 – ти – другого.
48. Ієрархія в організації означає:
1) метод деталізації планів;
2) Порядок підпорядкованості нижчих ланок вищим, організація їх в структуру типу дерево; принцип управління в централізованих структурах;
3) метод породження від загального предка об'єктів, що володіють все більш деталізованими ознаками і т.д.;
4) при проектуванні й експлуатації технічних об’єктів, відповідає «деталювання» розбиття великих об’єктів на більш дрібні.
49. В. С. Грайчунас розробив таку формулу для визначення кількості потенційних контактів керівника з різною кількістю підлеглих йому працівників:
1)
;
2) D + V + FS > RC;
3) КС + Інц = КФ;
4)
Тест 4
50. Лідерство – це:
1) процес впливу на людей з позиції посади;
2) відносини домінування та підлеглості, впливу й направленості в
системі міжособистісних стосунків у групі;
3) світоглядна позиція, що виражається в запереченні осмисленості людського існування, значущості загальноприйнятих моральних і культурних цінностей; невизнання будь-яких авторитетів;
4) процес впливу на людей за допомогою своїх здібностей, уміння або інших ресурсів.
51. Лідер – це:
1) менеджер, який керується таким стилем управління людьми, що передбачає використання одного з чотирьох стилів управління в залежності від ситуації й рівня розвитку співробітників по відношенню до завдання;
2) особа в будь-якій групі (організації), що користується великим, визнаним авторитетом, що володіє впливом, який проявляється як керуючі дії;
3) поняття , що використовується по відношенню до співробітників, функції яких безпосередньо пов’язані з управлінням, будь-то управління продаж або проект;
4) вища посада в підприємстві, наділена повноваженнями вибору стратегії розвитку компанії, роботи з кадрами, визначення фінансових потоків підприємства.
52. «Упевнений лідер», «непомітний (асоціальний) лідер», «нерішучий лідер», «трудоголік» - це класифікація менеджерів за:
1) У. Беннісом;
2) К. Левіним;
3) Е.А. Клімовим;
4) В. С. Грайчунасом.
53. Однією з найбільш ємних і узгоджених моделей, що розкривають емоційну сферу особистості, є:
1) модель поведінки;
2) модель емоцій;