Тема 7. Структура ціни в умовах ринкової економіки

1. Витрати на перевезення: оплата послуг сторонніх підприємств, пов'язаних із перевезенням вантажів, за встановленими тарифами; витрати перевезення вантажів власним транспортом з урахуванням пально-мастильних матеріалів і технічного догляду за ними; витрати на поточний ремонт; оплата вантажно-розвантажувальних робіт і експедиційних операцій; плата за тимчасове зберігання вантажів на станціях; плата за обслуговування під'їзних шляхів; витрати на пересилання товарів поштою та ін.

2. Витрати на оплату праці: основна та додаткова заробітна плата штатним і позаштатним працівникам згідно з діючими на підприємстві системою та формою оплати, у тому числі поточне преміювання.

3. Витрати на оренду та утримування основних фондів: плата за оренду окремих об'єктів основних виробничих фондів; плата за взяті в оренду приміщення нежитлового призначення; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію та інші комунальні послуги; оплата послуг сторонніх підприємств; витрати на здійснення протипожежних заходів та ін.

4. Амортизаційні відрахування на повне відновлення основних фондів і нематеріальних активів: витрати на повне відновлення основних виробничих фондів (амортизаційні відрахування від їх балансової вартості за встановленими нормами; амортизаційні відрахування в разі прискореної амортизації; знос нематеріальних активів).

5. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів. До цієї статті крім названих витрат належать витрати на оплату послуг сторонніх підприємств.

6. Знос та утримування малоцінних і швидкозношуваних предметів. До цієї статті належать втрати, пов'язані з боєм посуду і пошкодженням наборів; оплата послуг пралень, ремонтних майстерень, хімчисток; вартість матеріалів — мила, соди, інших миючих засобів; плата за оренду малоцінних і швидкозношуваних предметів.

7. Витрати на паливо, газ, електроенергію для виробничих потреб. Ця стаття стосується здебільшого підприємств масового харчування.

8. Витрати на зберігання, відсортовування, оброблення, пакування перепродажну підготовку товарів: вартість пакувального та обгорткового матеріалу (пергаменту, плівки, коробок тощо); плата за послуги сторонніх підприємств, де зберігаються товари; витрати на утримування морозильного обладнання, льодосховищ; витрати на дезінфекцію (знищення шкідливих комах) і дератизацію (знищення мишей, пацюків); витрати, зумовлені створенням спеціальних умов для зберігання товарів (штучне охолодження, газове середовище), та ін.

9. Витрати на рекламу. Це витрати, пов'язані з усіма видами реклами. Згідно з чинним законодавством державне обмеження витрат на рекламу не передбачається.

Маркетингова цінова політика

10. Відсотки за кредити, узяті у відділеннях банків. Розмір їх не може перевищувати ставки рефінансування кредитів Національного банку України.

11. Втрата товарів у межах норм природної втрати під час перевезення, зберігання та реалізації. Ці норми визначаються постановами уряду майже для всіх продовольчих товарів.

12. Витрати на тару: амортизація (знос) власної інвентарної тари й тари-обладнання та витрати на її ремонт; вартість списаної тари; витрати на перевезення, навантажування та розвантажування порожньої тари та ін.

13. Відрахування на соціальні заходи (обов'язкове соціальне страхування та обов'язкове пенсійне страхування).

14. Витрати на обов'язкове страхування майна.

15. Інші витрати: витрати, пов'язані із забезпеченням нормальних умов праці й дотриманням правил техніки безпеки праці; виплати на відшкодування заподіяної працівникові шкоди; витрати на утримання касового господарства; оплата послуг комерційного банку; витрати на експертизу та лабораторні аналізи; витрати на перевезення працівників до місць роботи й назад; митні збори й інші податки та обов'язкові платежі.

Прибуток торговельного підприємства має таку саму економічну природу, що й прибуток виробничого підприємства.

Загалом прибуток характеризує сукупний ефект господарської діяльності торговельного підприємства і визначається як сума прибутку торговельного підприємства від усіх видів господарської діяльності:

> реалізації товарів і платних послуг (або прибуток від торговельної діяльності);

> реалізації продукції поза торговельної діяльності; > реалізації іншого майна;

> позареалізаційних операцій.

Різниця між прибутком і сумою податкових платежів, які здійснюються за рахунок прибутку, називається чистим прибутком торговельного підприємства, який залишається у розпорядженні підприємства.

6.ОРГАНІЗАЦІЯКОНТРОЛЮЗАЦІНАМИЗБОКУДЕРЖАВИ

Характерною ознакою ринкової економіки є вільні відносини між суб'єктами господарювання та вільне ціноутворення. Однак у будь-якій державі навіть з розвиненою ринковою економікою абсолютно вільного ціноутворення не може бути.

По-перше, діють об'єктивні економічні закони, що обмежують ціни. З одного боку, будь-який виробник або реалізатор не може запропонувати ціну на свій товар, що буде нижчою за вартість сировини, матеріалів, комплектуючих, робочої сили, непрямих витрат, тобто нижчою за собівартість. З іншого боку,