Тема 5. Урахування витрат при формуванні цін
витрат. Рухаючись цим шляхом, можна прийти до іншої логіки аналізу фінансових результатів діяльності фірми, а саме:
Виторг від продажів — Приростні, передбачені змінні витрати на виробництво і збут товарів = Валовий виграш — Приростні, передбачені постійні витрати на виробництво і збут товарів = Чистий виграш — Інші постійні чи безповоротні витрати = Прибуток до оподатковування — Податок на прибуток = Чистий прибуток.
Перевага такої логіки фінансового аналізу полягає в тому, що вона спонукує менеджерів спершу концентрувати свою увагу на тих витратах, що по своїй природі є приростними і передбаченими, а вже потім — на витратах, що є не приростними і безповоротними з погляду цінових рішень. Звернемо увагу і на те, що тільки в такій логіці задача максимізації чистого виграшу як результату цінової політики дійсно виявляється тотожною задачі максимізації чистого прибутку взагалі. Причина цьому проста — «інші постійні чи безповоротні витрати» і податок на прибуток, що вираховуються з чистого виграшу від варіантів цінових рішень не залежать.
4.ВИЗНАЧЕННЯВІДНОСНОГОВИГРАШУВРЕЗУЛЬТАТІУПРАВЛІННЯЦІНАМИ
Чому, для потреб ціноутворення настільки важливо знати реальні питомі витрати на одиницю продукції чи послуг? На те існують принаймні три причини. По-перше, це найважливіший крок до створення системи управління витратами і контролю за їхньою динамікою, адекватної потребам ціноутворення. Справа в тому, що бухгалтери більш стурбовані контролем за динамікою змінних витрат. Однак, як показує практика, навіть найкраща система контролю змінних витрат не завжди дозволяє уловити реальну динаміку постійних витрат, адже вони, як ми вже установили вище, включають умовно-постійні витрати, що
здатні істотно позначитися на результатах цінових рішень.
По-друге, визначення таких витрат дає менеджерам фірми можливість визначити мінімальну ціну, по якій фірма може дозволити собі реалізувати додаткову кількість даної продукції. При цьому стає можливим прийняття подібних рішень таким чином, щоб це не спотворило результати цінових рішень щодо інших товарів чи послуг фірми.
По-третє, з'являється можливість визначити величину виграшу від збуту кожної додаткової одиниці товару. А це особливо важливо, оскільки дозволяє приймати дійсно добре обґрунтовані і такі, що ведуть до росту прибутковості фірми цінові рішення.
Розмір відносного виграшу фірми, розрахованого увідсотках до ціни товару, є важливим показником управлінського аналізу. По суті справи, він показує ту частку абсолютної величини ціни, що сприяє збільшенню прибутків фірми чи скороченню її збитків.
Маркетингова цінова політика
Відносний виграш фірми — частка ціни, що забезпечує збільшення чистого прибутку фірми чи скорочення її збитків.
Для обґрунтування цінових рішень, важливі не стільки середні, скільки приростні показники, що дозволяють чітко визначити міру позитивного чи негативного впливу того чи іншого цінового рішення на прибутковість фірми в результаті збільшення чи скорочення збуту. А різниця виникає через те, що навіть при незмінних змінних витратах рівень прибутковості по додатково проданій продукції може бути вище середньої величини, оскільки частина витрат фірми є по природі постійними чи взагалі безповоротними. Таким чином, відносний виграш фірми може бути ще визначений як та частка ціни додатково проданого товару, що залишається після покриття додаткових витрат на його виробництво і збут.
Коли питомі змінні витрати для всього обсягу збуту, що стосується цінових рішень, однакові, можна без особливих погрішностей розрахувати відносний виграш на основі зведених даних про продаж. Для цього треба спочатку визначити виторг від продажу і валовий виграш фірми в результаті росту обсягу збуту (він дорівнює виторгу від збуту мінус приростні, передбачені перемінні витрати), а потім провести розрахунок на основі наступної формули:
SR
СMp ТСМ *100,
де: СМр — відносний виграш, %;
ТСМ — загальний виграш від продажів, руб.; SR — виторг від продажів, руб.
Коли питомі змінні витрати при випуску додаткової кількості товарів неоднакові (наприклад, частина цієї кількості випускається за рахунок понаднормової роботи персоналу, що супроводжується підвищеною оплатою праці), тоді розрахунок треба вести інакше.
Спочатку треба визначити питомий абсолютний виграш тільки для того обсягу товарів, що стосується цінових рішень. Він розраховується в такий спосіб:
Сма Р С,
де:
СМа — питомий абсолютний виграш, руб.; Р — ціна;
С — витрати.
При цьому, звичайно, мова йде тільки про ті змінні витрати, які необхідні для виробництва саме цього обсягу товарів і які є передбаченими. Визначивши питомий абсолютний виграш, можна коректно визначити величину відносного