4.3. Вибір дощувальної машини

Вихідні дані:

Дощувальна машина

мм/хв

і В =

маємо:

Середня інтенсивність дощу (р,ср) складає Параметри водопроникності А =

При виборі дощувальної машини необхідно враховувати фактори, які обмежують їх застосування в тих чи інших умовах. До основних таких факторів відносять: нахил ділянки зрошення, сільськогосподарську культуру та водопроникність фунтів.

MM.

Розглядаючи питання впливу водопроникності фунту на вибір дощувальної машини необхідно підкреслити основну вимогу до дощування. Вона полягає в тому, що при поливі дощуванням на поверхні грунту не повинно утворюватись калюж. Час безперервного дощування до початку утворення калюж можна визначити по залежності:

Час стоянки машини на позиції, за який буде подана можлива поливна норма визначаїться по залежності:

(4.6)

Результати розрахунків заносяться в табл. 4.4.

^mmax = р,Ср X tcT =

Таблиця 4.4

Необхідний час стоянки на позиції дощувальної машини ДКШ Поливна норма, мм Час стоянки машини на позиції, хв

При подальших розрахунках це уточнення необхідно врахувати в таб. 4.5. Висновки

4.4. Уточнення режиму зрошення сільськогосподарських культур. Графік роботи дощувальних машин

Зпівставляючи одержані дані (табл.4.1, 4.2) з рекомендованими (додаток 2. табл. 6) та критичними фазами розвитку культур уточнюємо режим зрошення культур заданої сівозміни (табл. 4.5). При цьому при визначені поливної норми (графа 4) необхідно врахувати, що для однорічних культур з їх віком іде збільшення активного шару фунту, а значить і збільшення величини поливної норми. При цьому кількість поливів (графа 3) і зрошувальна норма (М = Zт) повинні співпадати з даними таблиць 3.3, 4.1,4.2.

Добова продуктивність дощувальної машини (крила) визначаться по формулі:

Fdo6 = Fm хп = 3,6х^^0мх,3і' хКзм xN хп, га (4.7)

т

де F3M - продуктивність дощувальної машини (крила) за зміну, га; п - кількість робочих змін за добу; t_m - тривалість робочої зміни, год;

QdM - витрати води дощувальною машиною (крилом), л/с; т - прийнята поливна норма (фафа 4), м³ /га;

N - кількість дощувальних машин (крил), які виконують полив на даному полі;

Кзм - коефіцієнт використання робочого часу за зміну (додаток 2, табл 8) Розрахована тривалість поливу визначається як:

(4.8)

Fdo6

де: Fn - площа під конкретною культурою (графа 2), га;

Fdo6 - добова продуктивність машини (крила), га/добу. Слід зазначити, шо фивалість поливу. Як правило, не повинна перевищувати 5-7 діб, тому в противному разі необхідно збільшити тривалість робочої зміни (t,_M), або кількість змін (п), або кількість машин (крил), які виконують полив на даному полі (N). Прийнята тривалість поливу (фафа 10) представляї собою округлене значення фафи 9. Строки поливу (початок і кінець) визначають по укомплектованому графіку роботи дощувальних машин (рис. 4.16). Для цього спочатку будують неукомплектований графік (рис. 4.1а). Суть цієї побудови полягає в тому, що кожний полив представляє собою прямокутник з шириною тривалості поливу і висотою, рівною кількості дощувальних машин (крил), які виконують той чи інший полив. Для цього визначають середню дату поливу (графи 5, 6) і наносять її на фафік (рис. 4.1а). Тривалість поливу приймається із графи 10. Кожна культура на фафіку умовно позначається. Комплектування графіку поливу виконують при додержанні слідуючих вимог:

• поливи комплектують при можливості в один ярус;

• в укомплектованому графіку не повинно бути вільних проміжків у першому ярусі, якшо полив, чи його частина представлена в другому ярусі (над проміжком);

• середня дата поливу в укомплектованому графіку не повинна відрізнятись від середньої дати в неукомплектованому більш ніж на 2 доби.