- •Глава 1 вступ до цивільного права
- •§ 1. Поняття цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 2. Предмет та метод цивільного права
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •§ 3. Функції права
- •§ 4. Принципи цивільного права
- •§ 5. Визначення цивільного права та його система
- •Глава 1
- •Глава 2 цивільне законодавство
- •§ 1. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 2
- •§ 2. Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
- •§ 3. Дія цивільного законодавства
- •§ 4. Застосування цивільного законодавства за аналогією
- •§ 5. Роль судової практики в удосконаленні, тлумаченні та застосуванні цивільного законодавства
- •§ 1. Поняття та предмет науки цивільного права
- •§ 2. Методи науки цивільного права
- •§ 3. Система науки цивільного права
- •§ 4. Наука цивільного права та інші юридичні науки
- •§ 5. Огляд літератури приватного цивільного права
- •§ 6. Система навчального курсу "Цивільне право України" та його основні завдання
- •Глава 4
- •§ 1. Необхідність вивчення зарубіжного цивільного права
- •§ 2. Предмет і система цивільного та торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •§ 3. Джерела цивільного і торгового права зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Основні інститути цивільного права зарубіжних країн
- •§ 5. Юридичні особи у праві зарубіжних країн
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 5 цивільні правовідносини
- •§ 1. Поняття та особливості
- •§ 2. Елементи цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •§ 3. Види цивільно-правових відносин
- •Глава 5
- •Глава 6 громадяни як суб'єкти цивільного права
- •§ 1. Правоздатність громадян
- •Глава 6
- •§ 2. Дієздатність громадян
- •Глава 6
- •§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим
- •Глава 6
- •§ 4. Ім'я та місце проживання громадянина.
- •Глава 6
- •Глава 7 юридичні особи
- •§ 1. Поняття та ознаки юридичної особи
- •§ 2. Правоздатність юридичної особи
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Види юридичних осіб
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8 держава як суб'єкт цивільного права
- •§ 1. Держава Україна — суб'єкт цивільного права
- •§ 2. Участь держави у цивільних правовідносинах
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Юридичні передумови цивільної правосуб'єктності територіальної громади та Автономної Республіки Крим
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Зміст цивільної правосуб'єктності територіальних грома; та Автономної Республіки Крим
- •Глава 10 об'єкти цивільних прав
- •§ 1. Поняття та види об'єктів цивільних прав
- •§ 2. Речі як об'єкти цивільних прав.
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •§ 3. Цінні папери як об'єкти цивільних прав
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •§ 4. Гроші як об'єкт цивільних правовідносин
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 10
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття юридичних фактів
- •Глава 11
- •§ 2. Класифікація юридичних фактів
- •Глава 11
- •Глава 11
- •Глава 12 угоди (правочини)1
- •§ 1. Поняття і види угод (правочинів)
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 2. Умови дійсності правочинів
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 3. Загальні правові наслідки вчинення правочину з порушенням вимог закону
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 4. Недійсність окремих видів правочинів
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 13 строки (терміни). Позовна давність
- •§ 1. Поняття та значення строків (термінів) у цивільному праві
- •Глава 13
- •§ 2. Види цивільно-правових строків (термінів)
- •Глава 13
- •Глава 13
- •§ 3. Позовна давність
- •Глава 13
- •Глава 13
- •Глава 14 представництво і довіреність
- •Глава 14
- •Глава 14
- •Глава 14
- •§ 2. Представництво за 'довіреністю
- •Глава 14
- •Глава 15 здійснення та захист цивільних прав
- •§ 1. Здійснення суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •Глава 15
- •§ 2. Виконання цивільних обов'язків
- •Глава 15
- •§ 3. Забезпечення виконання обов'язків
- •Глава 15
- •§ 4. Захист суб'єктивних прав
- •Глава 15
- •Глава 15
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 2. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 3. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 4. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 17 захист особистих немайнових прав
- •§ 1. Поняття здійснення та захисту особистих немайнових прав
- •Глава 17
- •§ 2. Захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 17
- •Глава 18 загальна характеристика права власності
- •§ 1. Поняття власності та права власності
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 2. Право власності в об'єктивному і суб'єктивному значенні
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 19
- •§ 1. Передумови реформування відносин власності та створення нового інституту права власності
- •Глава 19
- •§ 2. Формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 79
- •§ 3. Зміст права власності
- •Глава 19
- •Глава 19
- •§ 4. Способи набуття і припинення права власності
- •Глава 19
- •Глава 19
- •§ 5. Встановлення моменту виникнення права власності
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 19
- •Глава 20
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 20
- •Глава 2(
- •Глава 2
- •Глава 20
- •§ 3. Здійснення громадянами права приватної власності
- •Глава 20
- •Глава 21 право власності юридичних осіб
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 2. Право власності кооперативів
- •Глава 21
- •Глава 27
- •§ 3. Право власності господарських товариств
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •§ 4. Право власності господарських об'єднань
- •§ 5. Власність об'єднань громадян
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 21
- •Глава 22 право державної та комунальної власності
- •§ 1. Загальні положення
- •Глава 2і
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •§ 2. Підстави виникнення права державної та комунальної власності
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •§ 3. Цивільно-правовий статус і правовий режим майна державних та комунальних підприємств і установ
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 2і
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Глава 23 право спільної власності
- •§ 1. Поняття права спільної власності
- •Глава 23
- •§ 2. Право спільної часткової власності
- •Глава 2
- •§ 3. Особливості деяких різновидів права спільної власності
- •Глава 2
- •Глава 2с
- •Глава 2.
- •Глава 2
- •Глава 24 право спільної власності подружжя
- •§ 1. Розвиток законодавства про право власності подружжя
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 2. Законний правовий режим майна подружжя
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •§ 3. Правовий режим майна подружжя за шлюбним контрактом (договірний правовий режим майна подружжя)
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25 речові права на чуже майно
- •§ 1. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 2. Право володіння чужим майном
- •Глава 25
- •Глава 25
- •§ 3. Право обмеженого користування чужим майном (сервітут)
- •Глава 25
- •§ 4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •Глава 21
- •§ 5. Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіций)
- •Глава 26 захист права власності
- •§ 1. Поняття цивільно-правового захисту
- •Глава 26
- •§ 2. Основні цивільно-правові засоби захисту права власності
- •Глава 2
- •§ 3. Віндикаційний позов
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 4. Негаторний позов
- •Глава 26
- •Глава 26
- •§ 5. Позов про виключення майна з опису (звільнення майна з-під арешту)
- •Глава 26
- •§ 6. Позов про визнання права власності
- •Глава 26
- •§ 7. Загальна характеристика інших засобів захисту права власності
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 26
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •Глава 27
- •Глава 27
- •§ 2. Спільне в цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 2
- •§ 3. Відмінності у цивільно-правовому регулюванні відносин, пов'язаних з творчою діяльністю
- •Глава 28
- •§ 1. Поняття та джерела авторського права
- •Глава 28
- •§ 2. Об'єкти авторського права
- •§ 3. Суб'єкти авторських відносин
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 4. Суб'єктивне авторське право, його зміст та межі
- •Глава 28
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 5. Поняття суміжних прав
- •Глава 28
- •Глава 28
- •Глава 28
- •§ 6. Захист авторського права і суміжних прав
- •Глава 28
- •Глава 29 право промислової власності
- •§ 1. Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 2. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 3. Право на селекційні досягнення
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •Глава 29
- •§ 1. Право на комерційне найменування1
- •§ 2. Право на торговельну марку
- •§ 3. Право на зазначення походження товару, географічне зазначення
- •Глава 31
- •§ 1. Поняття та склад зобов'язання
- •Глава 31
- •Глава 31
- •§ 2. Підстави виникнення зобов'язань
- •Глава 31
- •§ 3. Система цивільних зобов'язань
- •Глава 31
- •Глава 32 цивільно-правовий договір
- •§ 1. Поняття, значення та функції договору в цивільному праві
- •Глава 32
- •§ 2. Свобода договору в цивільному праві
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 3. Система цивільно-правових договорів
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 4. Зміст і тлумачення договору
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 5. Укладення, зміна та розірвання договору
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 32
- •§ 6. Загальна характеристика особливостей концесійних
- •Глава 32
- •Глава 32
- •Глава 33 виконання зобов'язань
- •§ 1. Поняття та принципи виконання зобов'язань
- •Глава 33
- •§ 2. Суб'єкти виконання зобов'язання
- •Глава 33
- •Глава 33
- •§ 3. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •Глава 33
- •§ 4. Особливості виконання часткового та солідарного зобов'язання
- •Глава 33
- •Глава 34 способи забезпечення виконання зобов'язань
- •§ 1. Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 2. Окремі способи забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 3. Зміст та співвідношення понять "неустойка", "штраф", "пеня'
- •Глава 34
- •Глава 34
- •§ 4. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов'язань
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 34 Спо
- •Глава 34
- •Глава 34
- •Глава 35 відповідальність за порушення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та значення цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •§ 2. Види цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •Глава 35
- •§ 3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності
- •Глава 35
- •Глава 35
- •Глава 36 припинення зобов'язань
- •§ 1. Поняття та способи припинення зобов'язань
- •Глава 36
- •§ 2. Окремі способи припинення зобов'язань
- •Глава 36
- •Глава 36
- •Глава 36
§ 3. Функції права
У загальнотеоретичній літературі під функціями права розуміють спрямування правового впливу, який виражає роль права в організації (впорядкуванні) суспільних відносин. При цьому до спеціальних юридичних функцій, зокрема, відносять: регулятивні функції, охоронні функції1. Безумовно, що цивільному праву також притаманні перелічені функції, але з певними особливостями.
У цивілістичній літературі щодо функцій права немає усталених поглядів. Іноді вони взагалі не розглядаються як необхідний атрибут для характеристики поняття цивільного права як галузі права2. Така недооцінка функціонального призначення цивільного права зумовлена тим, що функції цивільного права, на відміну від предмета, методу, принципів, не знаходять свого реального вираження у законодавстві, у конкретних правових нормах. Зрозуміло, що саме предмет, метод і принципи в першу чергу визначають специфіку цивільно-правового регулювання. Однак врешті-решт ці категорії у своїй сукупності у певному співвідношенні та своїми властивостями утворюють певний механізм, покликаний забезпечити реалізацію покладеного на цивільне право відповідного праворегу-люючого призначення. Іншими словами, метод і принципи цивільного права є внутрішньо притаманними правовій нормі регуляторами, спрямованими на забез-пе.чення певного правового результату. Отже можна погодитись з твердженням, що функції правової галузі відображають зовнішні властивості передбаченої в системі відповідних нормативних актів галузі цивільного права3. Відтак основними такими властивостями цивільно-правових норм обов'язково мають бути їх ре-
1 Алексеев С. С. Общая теория права. — М., 1981. — Т. 1. — С. 192—194.
Див.: Советское гражданское право. — М., 1965. — Т. 1. — С. З—35; Советское гражданское право / Подред. О. А. Красавчикова. — М., 1985. — Т. 1. — С. З—46; Гражданское право. — СПб., 1996. — Ч. 1. —С. З—23.
Цивільне право України. — К., 1999. — Кн. 1. — С. 15.
24
Глава
гулятивна та охоронна функції, які і уособлюють у своїй сукупності з можлив ми іншими функціями кардинальні напрями у врегулюванні цивільно-правові відносин, а не цілі чи завдання, поставлені перед цивільним правом, як про І іноді стверджується в літературі1. Цілі та завдання цивільного права — це пе ною мірою результат, на досягнення якого має бути спрямоване врегулювані суспільних відносин.
З урахуванням вищевикладеного функції цивільного права можна визначні як відповідні напрями впливу цивільно-правових норм на врегульовані нил майнові та особисті немайнові відносини, спрямовані на досягнення п< ставлених перед даною галуззю права цілей і завдань. Наведене визначені не є нормативним, а відтак у літературі наводяться й інші визначення, сер< яких останнім часом є й такі:
а) функції цивільного права — це певні напрями впливу цивільно-правові норм, зумовлені змістом суспільних відносин, що їх включено до предмета ц вільно-правового регулювання2;
б) функції цивільного права — це специфічні напрями правового регулюва ня майнових і особистих немайнових відносин у процесі вирішення поставлені перед ним завдань3, що виражають його соціальне призначення;
в) функції цивільного права — це обумовлені предметом та забезпечувана законодавством цілями правової галузі певні напрями цивільно-правового вплиі на майнові чи особисті немайнові відносини, а також на поведінку учасників щ відносин4;
г) функції цивільного права — це певні напрями впливу цивільно-правові норм, обумовлені специфікою його предмета, методу і поставлених перед ни завдань (цілей)5.
Усі наведені визначення містять однакову і, на наш погляд, правильну оціні функцій цивільного права, хоч і мають певні редакційні розбіжності. В літерат рі, однак, визначається по-різному коло конкретних функцій цивільного прав Водночас усі дослідники, які вважають за доцільне характеризувати галузеву с мостійність цивільного права за допомогою категорій його функцій, єдині, як пр вило, у тому, що цивільному праву притаманні регулятивна, охоронна та пр> вентивна функції, з чим можна погодитись.
Регулятивна функція цивільного права полягає у врегулюванні цивільн правових відносин, насамперед у їх нормальному, бажаному для їх учасник стані. Це здійснюється шляхом встановлення підстав виникнення права власно ті, обсягу повноважень власника, порядку використання майна суб'єктами пі, приємницької діяльності, порядку використання об'єктів інтелектуальної вла ності, меж здійснення права власності, порядку укладення та виконана правочинів (угод), спадкування майна тощо. У такому разі здійснюється так зв не позитивне регулювання позитивних цивільних відносин. Додержання уча
1 Гражданское право / Отв. ред. Е. А. Суханов. — М., 1993. — Т. 1. — С. 23.
Цивільне право України. — К., 1999. — Кн. 1. — С. 15. ' Гражданское право Украйни. — Харьков, 1996. — Ч. 1. — С. 20. 4 Цивільне право України. — Харків, 2000. — Ч. 1. — С. 15. ° Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право. — К., 2001. — С. 21.
Вступ до цивільного права
25
никами цивільних відносин правил позитивного регулювання дає їм можливість самостійно вчиняти позитивні дії, утримуватися від негативних дій (бездіяльності), досягати максимально ефективного результату, а врешті сприяє ефективному економічному обігу, розподілу та використанню громадянами матеріальних благ, додержанню усіма членами суспільства особистих немайнових прав їх носіїв.
Однак регулятивна функція цивільного права не зводиться до нормативного впорядкування цивільного обігу. Конструкція цивільно-правових норм, особливо у сфері договірних зобов'язань, створює їх учасникам передумови для локального самоврегулювання відносин, що виникають між ними. Менш активною є регулятивна функція у сфері особистих немайнових відносин, не пов'язаних з майновими, адже норми цивільного права в основному закріплюють правовий режим їх об'єктів, тобто особистих немайнових прав. Дійсно, ні честь, ні гідність не можна регулювати, такі особисті блага природно притаманні людині. Тому цивільно-правові норми швидше не регулюють відносини щодо зазначених нематеріальних благ, а юридичне визнають їх належність відповідному суб'єктові у статичному моменті та забезпечують захист у разі їх порушення.
Таким чином, як нормативне регулювання, так і локальне саморегулювання відображають регулятивну функцію цивільного права переважно в межах правомірної діяльності суб'єктів цивільно-правових відносин.
Охоронна функція цивільного права покликана оберігати суб'єктивні майнові та особисті немайнові права особи від посягань усіх інших осіб та забезпечувати примусовий захист від їх порушення. Однак у юридичній літературі, як правило, охоронна функція розглядається як така, що лише забезпечує захист порушеного суб'єктивного права1. За такого підходу охоронна функція начебто повинна реалізовуватися лише після порушення суб'єктивного права, що є її вузьким тлумаченням. Тому при визначенні змісту охоронної функції цивільного права необхідно враховувати сформовану в юридичній науці думку про співвідношення понять "правова охорона" та "правовий захист".
її сутність полягає в тому, що правова охорона є більш широким поняттям, порівняно з правовим захистом, і останнє може охоплюватися першим. Тобто правова охорона може охоплювати весь комплекс засобів, що забезпечують реалізацію закріплених правовими нормами суб'єктивних прав як в їх позитивному стані, так і у разі порушення. Однак ті засоби, які застосовуються у разі порушення суб'єктивних прав, утворюють комплекс засобів їх захисту, а норми, які їх передбачають, є "захисними нормами активної дії"2. У такому підході до даної проблеми є певна логіка, адже регулятивні норми не лише регулюють цивільно-правові відносини у їх позитивному стані до порушення, а й водночас охороняють права учасників цих відносин. Це власне випливає із конституційних положень. Так, відповідно до ст. 4 Конституції України "право приватної власності є непорушним". Ця норма хоч і є регулятивною щодо відносин власника з усіма іншими особами, але вона також покликана охороняти права власника від посягань третіх осіб. Подібна норма закріплена також в ст. 321 нового ЦК України.
К.,
1 Цивільне право України. — Харків, 2000. — Ч. 1. — С. 16—17; Цивільне право України. 1999. — Кн. 1. —С. 15—18.
2 Див.: Дзера І. О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. — К., 2001. — С. 5—28.
26
Глава
Важливу роль відіграє також превентивна (виховна, попереджувально-в ховна) функція, що покликана стимулювати позитивні відносини і не допуска' виникнення негативних відносин, які б призводили до порушення цивільних ма нових та особистих немайнових прав. Вже саме закріплення в цивільно-правові нормах положень про цивільну відповідальність та інші можливі негативні д, порушника майнові наслідки, здатне давати попереджувально-виховний ефект, саме — утримуватися у своїй поведінці від дій, що можуть призвести до пор шення прав інших осіб, вдосконалювати технології і техніку для підвищення бе пеки їх використання. При цьому виховний ефект мають не лише ті норми, я розраховані на фактичне порушення суб'єктивних цивільних прав, а й ті, що мі тять заборонні приписи.
У юридичній літературі можна зустріта посилання на притаманність цивіл йому праву компенсаційної функції. На наш погляд, заміна втрат кредитора і шими майновими благами, що вважається компенсацією, є складовою частино загальної охоронної функції, а тому не дає достатніх підстав для обов'язково виділення самостійної і повноцінної компенсаційної функції.