18

Дата_____________________

План-конспект лекції

ЛЕКЦІЯ № 5

ТЕМА: МІЖОСОБИСТІСНЕ РОЗУМІННЯ. КОНФЛІКТ

ПЛАН

1. Стадії міжособистісного розуміння. Адекватність розуміння поведінки інших людей

2. Феномени ідентифікації, рефлексії та емпатії в міжособистісному розумінні

3. Поняття конфлікту. Витоки, причини та функції конфліктів

4. Структурні елементи та динаміка конфліктів

5. Види класифікацій конфліктів

6. Психологічній особливості управління конфліктом

7. Основні типи поведінки при розв’язанні конфлікту

8. Соціально-психологічний клімат як результат та умова ефективності спільної діяльності(самостійна робота № 24)

9. Загальна характеристика процесу соціалізації (самостійна робота № 25)

1. Стадії міжособистісного розуміння. Адекватність розуміння поведінки інших людей

Реальний механізм взаємодії можна зрозуміти на основі аналізу того, як виникає взаєморозуміння між я учасниками. Від ступеня розуміння людини людиною залежать їхні спільні дії. Якщо стратегія взаємодії визначається контекстом соціальної діяльності, то її тактика залежить від рівня міжособистісного розуміння.

ПРОЦЕС МІЖОСОБИСТІСНОГО РОЗУМІННЯ (інша його поширена назва – соціальна перцепція) __________________________

___________________________________________________________

______________________________________________________________

__________________________________________________________________

Цей термін обґрунтував американський психолог Джером-Сеймур Брунер для позначення явища соціальної зумовленості сприймання, його залежності не тільки від об’єкта, а й від минулого досвіду суб’єкта, його цілей, намірів.

Це передусім пізнавальний процес. Він починається з відображення зовнішності. Але вже на цьому етапі більшість людей робить висновки про особистісні риси, які не виявляються безпосередньо на рівні сприймання. Включення у психічний образ властивостей особистості, які не даються безпосередньо як фізичні властивості, є характерною ознакою цього процесу. Особистісний зміст іншої людини встановлюється шляхом інтерпретації елементів зовнішності, поведінки та діяльності.

Виділяють дві стадії міжособистісного розуміння:

• ______________________________________________________________

• ______________________________________________________________

На стадії абстрактно-логічного відображення людина інтерпретує поведінку інших людей. Сутність такої інтерпретації полягає в поєднанні сприйнятих елементів-ознак зовнішності із семантичним змістом, що визначається власним досвідом спілкування та системою знань.

Адекватність розуміння поведінки інших людей

КАУЗАЛЬНА АТРИБУЦІЯ (від лат. causa – причина, atributio – наділяю) – __________________________________________________

____________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________

Найчастіше це буває за дефіциту інформації про партнера, що змушує орієнтуватися на «гарну» чи «погану» людину. Як правило, каузальна атрибуція здійснюється неусвідомлено – на основі ідентифікації партнера з якоюсь знайомою людиною або шляхом віднесення його до певної групи осіб, про яку вже є певні уявлення.

У таких випадках люди можуть робити безпідставні висновки, ґрунтуючись не на причинно-наслідкових відношеннях, а на випадкових асоціаціях. Наприклад, усіх осіб з великим лобом вони вважатимуть розумними, огрядних – добродушними, тих, хто має жорстке волосся, – хоробрими.

Крім еталонів, що виконують при розумінні іншої людини роль певних «мірок» і дають змогу «класифікувати» й типізувати», можуть виявлятись і певні набори психологічних властивостей, приписуваних тим особам, «клас» яких, як здається, установлений.

Це явище приписування певної низки рис іншій людині через віднесення її за виділеними певними рисами до певного «класу» або групи людей пояснюється фактом «неусвідомленого структурування особистості» й має назву стереотипізації, а низка приписуваних психологічних рис названа «оцінними стереотипами».

С ТЕРЕОТИПІЗАЦІЯ (лат. stereos – stereos; гр. typos – відбиток, форма) – _____________________________________________________________

_____________________________________________________________

___________________________________________________________________

Явище стереотипізації розгортається після встановлення належності людини до певної соціальної спільноти, визначення її соціального статусу, ролі та ін. Виявлення причетності іншої людини до відповідного «класу», типу, групи людей тягне за собою створення певної установки на подальшу фіксацію в людини певних властивостей. Установка може виникнути як на чуттєвому, так і на логічному рівні відображення.

На підставі дослідження явища каузальної атрибуції виділяють чотири основні засоби інтерпретації в процесі міжособистісного розуміння:

1. ________________________________, коли кожний з елементів зовнішності і пов’язується з конкретною психологічною властивістю особистості (високе чоло – розумна людина);

2. ______________________________, коли особистісні властивості приписуються людині залежно від естетичної принадності її зовнішні;

3. ________________________________________, коли людині приписуються властивості іншої людини, зовні на неї схожої;

4. ______________________________________, коли людині приписуються властивості того соціального типу, до якого вона віднесена на підставі сприймання її зовнішності.

Однією з суттєвих ознак міжособистісного розуміння є його _______________________________, під якою розуміють точність і об'єктивність відображення психічного образу іншої людини.

Адекватність характеризує насамперед результат процесу міжособистісного розуміння і має не тільки теоретичне, а й практичне значення.

Проблема впливу віку та статі на точність сприймання і розуміння є складною і неоднозначною. Встановлено, що з віком збільшується обсяг понять та висновків, використовуваних для характеристики інших людей. Жінки загалом точніше відображають риси зовнішності, ніж чоловіки.