Глава III. Організація ремонту обладнання

1. Загальні відомості

Виробниче обладнання є важливою частиною основних фондів харчової промисловості. Тому раціональне використання, збереження працездатності та довговічності обладнання повинно бути предметом поцілоденному уваги і турботи всіх працівників виробництва. Для цього необхідно правильно організувати експлуатацію обладнання, своєчасно прозводити ремонт, не допускати простоїв з технічних причин.,

Успішне вирішення цих завдань значною мірою залежить від рівня підготовки експлуатаційників та ремонтників, їх уміння своєчасно попередати і усувати неполадки в роботі устаткування, грамотного і квалифициро-ванного виконання міжремонтного обслуговування та проведення ремонту.

Відновлення експлуатаційних показників обладнання можливе при ретельному догляді за ним, систематичному огляді, проведенні всіх видів ремонта із заміною зношених деталей і відповідної наладкою обладнання.

Такий порядок експлуатації обладнання рекомендується системою планово-попереджувального ремонту (ППР), яка і прийнята в харчовій промисловості.

2. Система планово-попереджувального ремонту (ППР)

Системою планово-попереджувального ремонту технологічного устаткування називається сукупність організаційних і технічних заходів щодо нагляду, догляду, усіх видів ремонту, вироблених в порядку профілактики за заздалегідь розробленим планом з метою забезпечення безперебійної роботи обладнання, обслуговуючих його транспортних пристроїв і засобів механізації та автоматизації . (

Система ППР включає в себе здійснення наступних основних заходів:.

міжремонтне профілактичне обслуговування технологічного обладнання та його ремонт;

застосування при ремонті сучасної передової технології, забезпечующу високу якість і довговічність відновлюваних деталей і вузлів і естетіку зовнішнього вигляду устаткування;

проведення при ремонті устаткування модернізації окремих вузлів і механізмів, спрямованої на підвищення продуктивності, поліпшення якості продукції, умов праці та безпеки обслуговування;

організація постачання підприємства запасними частинами, деталями, вузлами та технічними матеріалами, їх зберігання та обліку;

організація контролю якості ремонту устаткування і порядку обслуговування його в процесі експлуатації.

У систему ППР технологічного обладнання входять наступні види робіт і ремонту: міжремонтне профілактичне обслуговування (технічний догляд за обладнанням), поточний ремонт, середній ремонт (у деяких галузях), капітальний ремонт.

Міжремонтне профілактичне обслуговування технологічного устаткування. Воно здійснюється силами експлуатаційного персоналу (чергові слесарі, електрики, теплотехніки, працівники КВП). Профілактичний нагляд за обладнанням ведуть повсякденно протягом усього часу роботи обладнання. У перелік робіт з міжремонтного обслуговування обладнання входять: обтирає, промивка, чистка обладнання та утримання в чистоті робочого місця;

мастило устаткування, періодична перевірка мастильних пристроїв; спостереження за станом підшипників, роботою КВП і автоблокування; контроль за натягом і станом приводних пасів, тросів, ланцюгів, особливо в місцях їх з'єднання та кріплення;

перевірка стану болтових, шпонкових і клинових з'єднань, наявності і справності захисних пристроїв;

контроль стикових і сальникових ущільнень, дії гальм і приспособлення для аварійної зупинки машин;

спостереження за роботою устаткування і усунення дрібних дефектів, виявивлених в процесі роботи зміни.

Міжремонтне обслуговування виконується в точній відповідності з наявністю для кожного робочого місця посадовими інструкціями, правилами технічної експлуатації обладнання, правил і норм з охорони праці та техніки безпеки.

Види ремонту. Поточний ремонт обладнання проводиться за графіком, складеним заздалегідь для кожної машини. Виявлені при поточному ремонті машини дефекти враховують при підготовці її до середнього або капітальному ремонту.

Основні роботи з поточного ремонту: усунення дрібних дефектів обладнання; заміна швидкозношуваних деталей;

зачистка поверхонь тертьових деталей з метою усунення забоїн і задирів;

підтяжка кріпильних деталей і пружин, регулювання зазорів, перевірка та чистка підшипників, чистка мастильних пристроїв;

контроль і виправлення запобіжних та блокувальних пристроїв контрольно-вимірювальних приладів;

перевірка і заміна зношених фрикційних гальмівних стрічок, тросів, ланцюгів, ременів;

заміна набивок сальників і прокладок в трубопроводах, промивка редукторів.

Поточний ремонт здійснюють на місці встановлення обладнання силами ремонтного і чергового персоналу цеху. Механік цеху керує ремонтом і відповідає за його якість і своєчасність.

Мета середнього ремонту - відновлення у відповідності з ГОСТами чи ТУ основних параметрів обладнання (точність, потужність, виробність) на період до чергового виду ремонту. Його здійснюють зазвичай на місці встановлення обладнання силами ремонтного і чергового персоналу цеху. Устаткування частково або повністю розбирається. Деякі вузли можуть бути замінені новими. Ремонт проводиться в строк, передбачений графіком, а його обсяг встановлюється дефектною відомістю.

Проводити середній ремонт можна тільки за наявності всіх змінних деталей і після підготовки необхідних матеріалів.

Капітальний ремонт обладнання проводиться в ремонтно-механічних майстерень заводів або безпосередньо в цеху в терміни, передбачений графіком.

При капітальному ремонті замінюють всі зношені вузли і деталі, реставрують базові деталі, відновлюють первинні параметри. Він виконується силами ремонтно-механічних майстерень та ремонтним персоналом виробничих цехів.

Основні роботи при капітальному ремонті: повне розбирання всіх вузлів і механізмів;

ретельна перевірка вузлів та деталей - дефектація, складання дефектної відомості та кошторису;

заміна зношених вузлів і деталей або їх реставрація; ретельна вивірка, центрування, балансування вузлів і машини; вивірка станини (рами) машини;

налагодження і регулювання всіх приладів автоматики і управління; ремонт привода та фарбування обладнання;

випробовує, приймає за технічними умовами та оформлення документації, Під час капітального ремонту може бути проведена модернізація обладнання. Ремонт обладнання повинно проводитися тільки при повному забезпеченні його матеріалами, запасними деталями та робочою силою.

Технічна документація. Шрі організації ППР передбачено ведення спеціальної технічної документації, за якою здійснюються планування та облік заходів, проведених під час ППР. Вона складається з наступних основних документів: справа машини; журнал приймання і здавання устаткування черговим ремонтним персоналом; дефектна відомість, х

Справа машини (форма № 1-ППР) заповнюється на всі види технологічного й загальнозаводського обладнання, значиться на балансі підприємства. Справа машини складається на підставі паспорта заводу-виробника або по-фактичним експлуатаційним показникам. Форму № 1-ППР веде відділ головного механіка підприємства або механік виробничого цеху.

Журнал приймання і здавання устаткування (форма № 7-ППР) ведеться черговим ремонтним персоналом і призначений для фіксації неполадок у роботі устаткування, виявлених протягом зміни, тривалості всередині-змінних простоїв. Журнал може служити для оцінки якості роботи при виплаті премій обслуговуючому персоналу.

Журнал планового огляду обладнання (форма № 7-ППР)

Цех

Дата огляду	Найменування обладнання	Інвентарний номер обладнання	Результати огляду обладнання		Заходи щодо усунення дефектів при черговому плановому ремонте или осмотре
			найменування вузлів і деталей	виявлені дефекти
1	2	3	4	5	6

механік цеху

слюсар

Електрик

Дефектна відомість складається на кожну одиницю обладння в залежності від виду ремонту. У неї включаються кошторисні, планові, фактичні витрати на ремонт обладнання, а також відомості ремонтних і монтажних робіт, ремонтних матеріалів і покупних виробів (докладніше про складання дефектної відомості див. розділ VI).

3. Методи і способи організації ремонту устаткування

В залежності від розмірів підприємства і його ремонтної бази ремонт основного і допоміжного обладнання може бути організований централізованого, децентралізованим і змішаним методами.

Методи ремонту. Централізований метод ремонту устаткування включає виконання всіх робіт з ремонту і технологічного обслуговування обладнання силами і засобами відділу головного механіка.

У масштабі тресту, виробничого об'єднання або головного управління централізований метод ремонту передбачає можливість концентрації ремонту машин окремих груп (насосів, електродвигунів, трубопровідної арматури та ін), а також виготовлення запасних частин (шестерень, зірочок і т. п.) на спеціалізованих підприємствах або виконання ремонту спецобо-ладнання силами спеціалізованих ремонтних бригад.

При децентралізованому методі всі роботи ППР виконуються силами і засобами ремонтної служби виробничих цехів підприємства. Цей метод не знайшов поширення на підприємствах харчової промисловості.

; За змішаним методом ремонтні роботи та технічне обслуговування здійснюються силами і засобами, підпорядкованими головному механіку і виробничим цехам підприємства. Цей метод ремонту обладнання має найбільше поширення на підприємствах харчової промисловості.

У масштабі тресту, комбінату, виробничого об'єднання змішаний метод ремонту передбачає централізацію ремонту окремих видів устаткування або виготовлення запасних деталей на центральних базах (майстерень) трестів.

Прогресивні способи організації ремонту. Змішаний метод ремонту дозволяє впровадити прогресивні способи організації ремонту: агрегатно-узловою, швидкісний і серійний ремонт (бригадний поточно-прискорений).

При агрегатному способі ремонту ремонтно-механічна майстерня підприємства (комбінату, об'єднання) або тресту проводить ремонт вузлів та агрегатів обмінного фонду.

У ремонтній практиці під ремонтним вузлом розуміють складальні одиниці, що складаються з деталей, пов'язаних з корпусних деталлю (коробка швидкостей, редуктор і т. п.).

Ремонт, при організації якого насамперед переслідується скорочення його тривалості та реалізуються всі можливості зменшення простою обладнання, називається швидкісним ремонтом.

Скорочення простою обладнання в ремонті досягається за рахунок наступних заходів:

технічної та матеріальної підготовки ремонтних робіт, що виключає перерви в їх виконанні через відсутність деталей, покупних виробів, приспособлений, інструменту;

застосування при ремонті найбільш продуктивних методів і прийомів виконання слюсарних робіт і необхідної для цього оснастки;

правильної організації слюсарних робіт, що виключає перерви в роботі, викликані вихідними днями і неробочими змінами;

застосування при ремонті заздалегідь виготовлених або відремонтованих збірних одиниць;

залучення до ремонту робітників, які добре знають підлягає ремонту обладнання, що мають практичний досвід у його ремонті і необхідну квалісифікацію;

створення матеріальної і моральної зацікавленості виконавців в завершеніі ремонтних робіт у можливо короткі терміни і виконанні їх в найбільш вигідне для виробництва час.

При серійному способі (бригадний поточно-прискорений) ремонт здійснюється спеціалізованими бригадами ремонтних підприємств, де мається велика програма ремонту однотипних машин, вузлів і деталей. У таких бригадах широко застосовуються спеціальні пристосування, інструменти і мається можливість закріпити виконання окремих операцій за певними робочими. Тому така бригада здатна досягти значно більш високої продуктивності праці, провести ремонт швидше, якісніше і дешевше.

4. Планування ремонту

Планування ремонтних робіт повинно бути підпорядковане найбільш ефективному використанню основних фондів.

Ремонт обладнання проводиться відповідно до плану ремонту, який складається відділом головного механіка на кожен планований рік. При плануванні ремонтних робіт визначають: терміни ремонту кожної одиниці обладнання; витрати праці на виконання ремонтних робіт в людино-і машино-годинах і потреба в матеріалах.

Для визначення терміну ремонту необхідно знати ремонтний цикл і ремонтні періоди для кожного виду обладнання.

За ГОСТ 18322-73 під ремонтним циклом розуміється найменший повторюваний період експлуатації виробу, протягом якого здійснються в певній послідовності встановлені види технічного обслуговування та ремонту, передбачені нормативною документацією.

Міжремонтним періодом називають проміжок часу між двома черговими плановими ремонтами. Тривалість міжремонтного циклу може бути виражена в роках, місяцях чи годинах роботи устаткування.

Міжремонтні цикли і періоди по кожній групі устаткування устанавлюють відповідно до інструктивних вказівок (нормативами) вищестоящих організацій. У відповідності з цими даними проводять планування ремонтних робіт по кожній групі устаткування складається план ремонтів на цілий рік, який зводять у єдиний графік. В якості прикладу розглянемо графіки поточного ремонту та капітального ремонту для хлібопекарського підприємства (див. с. 56-57).

Витрати часу на ремонт окремих видів устаткування встановлюють відповідно до розроблених для окремих галузей харчової промисловості технічними нормами часу.

Норма незнижуваного запасу запасних деталей для обо ¬ ладнання підраховується за формулою:

Н = DMПК / С

де Н-норма незнижуваного запасу деталей одного найменування; D - кількість однакових деталей в даному устаткуванні; М - кількість одиниць одного найменування; П - періодичність надходження деталей від виробника, міс; К-'Коефіцієнт пониження якості запасних деталей залежно від кількості їх в даній групі устаткування, значення / <наведено в табл. 9; С - термін служби деталей, міс.

У номенклатуру запасних деталей входять:

всі деталі, термін служби яких не перевищує тривалість міжремонтного періоду;

деталі, що вимагають тривалого виготовлення, які замовляються на стороні і лімітуючі експлуатацію даного обладнання;

деталі особливо відповідального та імпортного обладнання;

готові покупні деталі, кріпильні деталі.

Номенклатура і кількість робочих матеріалів нахо ¬ дяться в прямій залежності від кількості одиниць ремонтованого обладнання і визначаються на підставі плану ремонту і затверджених норм витрати матеріалів.

Після визначення кількості відсутніх запасних частин, ремонтних матеріалів і інструментів становлять заявку на отримання їх у порядку централізованного постачання.

5. Фінансування ремонтних робіт

Фінансування ремонтних робіт проводиться у відповідності з положенням «Про порядок планування, нарахування та використання амортизаційних відрахувань в народному господарстві», затвердженим Держпланом СРСР, Держбудом СРСР 3 квітня 1962 і інструкцією Держбанку СРСР № И від 22 травня 1963 р. «Про порядку фінансування капітального ремонту основних фондів ».

У процесі ремонту устаткування розробляються індивідуальні кошториси витрат на ремонт (див. с. 58). При розрахунку кошторисів на ремонт обладнання витрати групуються за наступними статтями витрат: