Людина як суб’єкт – джерело очікувань та потенційної психічної активності.

ОСОБИСТІСТЬ – це свідома людина, наділена особливим генетичним кодом, яка реалізує свої можливості в процесі активної творчої діяльності, що не суперечить інтересам інших людей, суспільним законам і заповідям Божим. Особистість – категорія суспільно-історична, яка має динамічну структуру. Основні компоненти структури особистості:

1. Спрямованість, інтереси, потреби.

2. Здібності, обдарованість.

3. Темперамент, характер.

4. Система управління “Я”, утворення свідомості особистості.

Особистістю є людина, котра має свою життєву позицію, що утвердилася внаслідок тривалої і копіткої свідомої праці. Їй притаманні свобода волі, здатність до вибору, відповідальність. Така людина не просто вирізняється завдяки тому враженню, яке справляє на інших; вона свідомо виділяє себе з навколишнього світу. Глибина і багатство особистості зумовлені її зв’язками зі світом, з іншими людьми, уявленням про себе, своє “Я”.

Періодизація розвитку особистості

Віковий період	Хронологіч­ний вік	Критерії періодизації
		Соціальна ситуація розвитку	Провідна діяльність	Особистісне новоутворення	Криза
Новонароджений Немовля	0-1 міс. 0-1 р.	Д ор. Дитина	Безпосереднє емоційне спілкування	- комплекс пожвав­лен­ня; - перцептивна пам’ять.	В момент на­родження різ­ка зміна си­ту­а­ції розвитку, перехід від біологічного типу розвитку до соціального
Раннє дитинство	1-3 р.	Дор. = Дитина	Предметно- маніпуляційна гра	- мова, - з’являється са­мо­сві­домість осо­бис­тості; система „Я”; - усвідомлення себе окремою людиною	„ Я сам”, потребує самостійності.
Дошкіль-ний період	3-6 р.	Д итина Доросл.	Сюжетно-рольова гра	- внутрішня позиція (усві­домлення влас­ного внутрішнього світу, пе­р­винне са­мо­пізнання). - формування меха­ніз­му підпорядності мо­ти­вів (суспільні мотиви підпор. собі інди­віду­аль­ні мотиви поведінки дитини.)
Молодший шкільний період	6-12 р.	Д итина Однолітки	учіння	- усвідомлення себе суб’­єк­том пізнання через прийняття ролі учня; - готовність виконувати шкільні вимоги; - визначення авторитету вчителя; - довільне цілепокладан­ня	Позиція „Я і суспільство” Криза само­оцінки. Бур­хливий ріст негативних самооцінок.
Молодший підлітковий період	12-15 р.	Дитина = Однолітки	Інтимно-особистісне спілкування	- почуття дорослості; - ІІ народження особистості.	Різке проти­сто­яння себе дорослим, вну­­трішня дисгар­монія, потяг до самос­тійності
Ст. підліток	15-17 р.	П ідліток Однолітки	Навчально -професійна діяльність	- почуття одинокості; - І кохання. - головне питання - „Ким бути?” і „ Яким бути?” - професійне і моральне самовизначення; - проблема сенсу життя, безсмертя

ПРОВІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ – це вид діяльності, який найкраще відповідає віковим можливостям людини, її фізичним силам, рівню розвитку психічних процесів. Це діяльність, котра:

• обумовлює і визначає головні зміни в психічних процесах і особливостях особистості на даних стадіях її розвитку та діяльності, в якій з’являються нові форми діяльності;

• яка формує і перебудовує власні психічні процеси;

• від якої залежать основні психічні зміни в структурі особистості ;

• забезпечує новоутворення певного вікового періоду.

РОЗВИТОК – це безперервний процес, що виявляється у кількісних та якісних змінах людської істоти, тобто збільшенні одних і зменшенні інших її ознак (фізичних, фізіологічних, психічних). Психічний розвиток – закономірна зміна психічних процесів у часі, виражена в їхніх кількісних, якісних і структурних перетвореннях. Пізнавальний розвиток – це процес формування і розвитку когнітивної сфери особи, а саме – сприймання, уваги, пам’яті, мовлення, мислення. Особистісний розвиток – процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації та виховання.

СЕНЗИТИВНІ ПЕРІОДИ – найсприятливіші періоди певного віку для розвитку тих чи інших психічних функцій (сприймання, мовлення пам’яті тощо). Вперше термін застосований італійським педагогом М. Монтесорі.

Сензитивні періоди у розвитку дитини: