Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3. Тематичний словник-довідник з курсу Психолог...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
979.97 Кб
Скачать

Людина як суб’єкт – джерело очікувань та потенційної психічної активності.

ОСОБИСТІСТЬ – це свідома людина, наділена особливим генетичним кодом, яка реалізує свої можливості в процесі активної творчої діяльності, що не суперечить інтересам інших людей, суспільним законам і заповідям Божим. Особистість – категорія суспільно-історична, яка має динамічну структуру. Основні компоненти структури особистості:

    1. Спрямованість, інтереси, потреби.

    2. Здібності, обдарованість.

    3. Темперамент, характер.

    4. Система управління “Я”, утворення свідомості особистості.

Особистістю є людина, котра має свою життєву позицію, що утвердилася внаслідок тривалої і копіткої свідомої праці. Їй притаманні свобода волі, здатність до вибору, відповідальність. Така людина не просто вирізняється завдяки тому враженню, яке справляє на інших; вона свідомо виділяє себе з навколишнього світу. Глибина і багатство особистості зумовлені її зв’язками зі світом, з іншими людьми, уявленням про себе, своє “Я”.

Періодизація розвитку особистості

Віковий

період

Хронологіч­ний

вік

Критерії періодизації

Соціальна ситуація розвитку

Провідна діяльність

Особистісне новоутворення

Криза

Новонароджений

Немовля

0-1 міс.

0-1 р.

Д ор. Дитина

Безпосереднє емоційне спілкування

- комплекс пожвав­лен­ня;

- перцептивна пам’ять.

В момент на­родження різ­ка зміна си­ту­а­ції розвитку, перехід від біологічного типу розвитку до соціального

Раннє дитинство

1-3 р.

Дор. = Дитина

Предметно- маніпуляційна гра

- мова,

- з’являється са­мо­сві­домість осо­бис­тості; система „Я”;

- усвідомлення себе окремою людиною

„ Я сам”, потребує самостійності.

Дошкіль-ний період

3-6 р.

Д итина Доросл.

Сюжетно-рольова гра

- внутрішня позиція (усві­домлення влас­ного внутрішнього світу, пе­р­винне са­мо­пізнання).

- формування меха­ніз­му підпорядності мо­ти­вів (суспільні мотиви підпор. собі інди­віду­аль­ні мотиви поведінки дитини.)

Молодший шкільний період

6-12 р.

Д итина Однолітки

учіння

- усвідомлення себе суб’­єк­том пізнання через прийняття ролі учня;

- готовність виконувати шкільні вимоги;

- визначення авторитету вчителя;

- довільне цілепокладан­ня

Позиція „Я і суспільство” Криза само­оцінки. Бур­хливий ріст негативних самооцінок.

Молодший підлітковий період

12-15 р.

Дитина =

Однолітки

Інтимно-особистісне спілкування

- почуття дорослості;

- ІІ народження особистості.

Різке проти­сто­яння себе дорослим, вну­­трішня дисгар­монія, потяг до самос­тійності

Ст. підліток

15-17 р.

П ідліток Однолітки

Навчально -професійна діяльність

- почуття одинокості;

- І кохання.

- головне питання - „Ким бути?” і „ Яким бути?”

- професійне і моральне самовизначення;

- проблема сенсу життя, безсмертя

ПРОВІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ – це вид діяльності, який найкраще відповідає віковим можливостям людини, її фізичним силам, рівню розвитку психічних процесів. Це діяльність, котра:

  • обумовлює і визначає головні зміни в психічних процесах і особливостях особистості на даних стадіях її розвитку та діяльності, в якій з’являються нові форми діяльності;

  • яка формує і перебудовує власні психічні процеси;

  • від якої залежать основні психічні зміни в структурі особистості ;

  • забезпечує новоутворення певного вікового періоду.

РОЗВИТОК – це безперервний процес, що виявляється у кількісних та якісних змінах людської істоти, тобто збільшенні одних і зменшенні інших її ознак (фізичних, фізіологічних, психічних). Психічний розвиток – закономірна зміна психічних процесів у часі, виражена в їхніх кількісних, якісних і структурних перетвореннях. Пізнавальний розвиток – це процес формування і розвитку когнітивної сфери особи, а саме – сприймання, уваги, пам’яті, мовлення, мислення. Особистісний розвиток – процес формування особистості як соціальної якості індивіда в результаті його соціалізації та виховання.

СЕНЗИТИВНІ ПЕРІОДИ – найсприятливіші періоди певного віку для розвитку тих чи інших психічних функцій (сприймання, мовлення пам’яті тощо). Вперше термін застосований італійським педагогом М. Монтесорі.

Сензитивні періоди у розвитку дитини: