1. Словесні методи:

• Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів;

• Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу;

• Лекція – усний виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу;

• Бесіда – метод навчання, що передбачає запитання-відповіді;

• Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.

2. Наочні методи навчання:

• Ілюстрування – оснащення ілюстраціями статистичної наочності, плакатів, карт, рисунків на дошці, картин;

• Демонстрування – використання приладів, дослідів, технічних установок;

• Самостійне спостереження – безпосереднє сприймання явищ дійсності;

3. Практичні методи навчання:

• Вправи – багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням;

• Лабораторні роботи – вивчення у шкільних умовах явищ за допомогою спеціального обладнання;

• Практичні роботи – за характером діяльності учнів близькі до лабораторних робіт;

• Графічні роботи – роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю учнів, креслення і схеми, замальовки з натури або змальовування, робота з контурними картами, складання таблиць, графіків, діаграм;

• Дослідні роботи – пошукові завдання і проекти, що передбачають інди­від­уа­лі­за­цію навчання, розширення обсягу знань.

Методи стимулювання діяльності та поведінки:

1. Змагання – ґрунтується на природній схильності дітей до здорового супер­ництва і самоутвердження в колективі.

2. Заохочення – схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихо­ван­ців до повторення.

3. Покарання – несхвалення, осуд негативних дій та вчинків з метою їх припинення або недопущення в майбутньому.

МЕТОДИ СТИМУЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:

1. Методи формування пізнавальних інтересів:

• Метод навчальної дискусії – суперечка, обговорення будь-якого питання навчального матеріалу;

• Метод забезпечення успіху в навчанні – метод, який передбачає допомогу вчителя відстаючому учневі, розвиток у нього інтересу до знань, прагнення закріпити успіх;

• Метод пізнавальних ігор – спеціально створена захоплююча розважальна діяльність, яка має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань, набуття умінь і навичок;

• Метод створення ситуації інтересу в процесі викладання навчального матеріалу – використання цікавих пригод, гумористичних уривків тощо, якими легко привернути увагу слухачів;

• Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу – передбачає, що у процесі викладання вчитель прагне на кожному уроці окреслити нові знання, якими збагатилися учні, створює таку морально-психологічну атмосферу, в якій вони отримують моральне задоволення від того, що інтелектуально зросли хоча б на йоту;

• Метод опори на життєвий досвід – полягає в тому, що у повсякденному житті за межами навчального закладу вихованці щодня спостерігають нарізно­маніт­ніші факти, явища, процеси, події, які можуть базуватися на певних законо­мір­нос­тях, з якими вони знайомляться під час вивчення навчальних предметів.