
- •1.1 Основні теоретичні відомості
- •1.2 Етапи виконання роботи
- •1.3 Контрольні питання
- •2.1 Основні теоретичні відомості
- •2.2 Етапи виконання роботи
- •2.3 Контрольні питання
- •3.1 Основні відомості
- •3.2 Етапи виконання роботи
- •3.3 Контрольні питання
- •4 Лабораторна робота №4
- •4.1 Основні теоретичні відомості
- •4.2 Хід роботи:
- •4.3 Контрольні питання:
- •5.1 Основні теоретичні відомості
- •5.2 Етапи виконання роботи
- •5.3 Контрольні питання
- •6.1 Основні теоретичні відомості
- •6.2 Етапи виконання роботи
- •6.3 Контрольні питання
- •7.1 Основні теоретичні відомості
- •7.2 Етапи виконання роботи
- •7.3 Контрольні питання:
- •8.1 Основні теоретичні відомості
- •8.2 Етапи виконання роботи
- •8.3 Контрольні питання
- •9.1 Основні теоретичні відомості
- •9.2 Етапи виконання роботи
- •9.3 Контрольні питання:
- •10.1 Основні теоретичні відомості
- •10.2 Етапи виконання роботи
- •10.3 Контрольні питання:
- •11.1 Основні відомості
- •11.2 Етапи виконання роботи
- •11.3 Контрольні питання:
- •12.1 Основні відомості
- •12.2 Етапи виконання аналізу Монте-Карло:
- •12.3 Контрольні питання
- •13 Лабораторна робота №13
- •13.1 Основні теоретичні відомості
- •13.1.3 Аналіз по розкиду температури
- •13.2 Етапи виконання роботи
- •13.3 Контрольні питання
- •14.Лабораторна робота №14
- •13.2 Етапи виконання роботи
- •14.3 Контрольні питання
- •15 Лабораторна робота №15
- •15.1 Основні теоретичні відомості
- •15.2 Етапи виконання роботи
- •15.3 Контрольні питання
- •Схеми для лабораторної роботи №4
- •Питання першого рівню складності
- •Питання другого рівню складності
- •Питання першого рівню складності
- •Питання другого рівню складності
- •1 Розрахунок статичного режиму ключа методом Ньютона.
- •2 Розрахунок перехідного процесу в ключі методом Ейлера.
1 Розрахунок статичного режиму ключа методом Ньютона.
1. Побудуємо схему заміщення ключа (рисунок Є.5.1).
Рисунок
Є.5.3 – Спрощена Рисунок є5.4
– Схема заміщення ключа для модель
для БТ pnp-типу розрахунку
статики
Рисунок
Є.5.1 – Схема транзисторного ключа Рисунок
Є.5.2 – Модель Еберса-Молла
Оскільки аналізується статика, ємностями колектора і емітера моделі Еберса-Молла можна знехтувати. Нехтуємо опором утікання та елементами, що моделюють інверсний режим. Для спрощення обчислень нехтуємо об’ємними опорами бази, емітера і колектора. Для аналізу статичного режиму відкидаємо ємність Сн, оскільки її опір постійному струму нескінчений.
Спрощена модель наведена на рисунку Є.3. Підставляючи її в схему Є.1, отримуємо модель ключа (рисунок 4).
2. Отримаємо рівняння математичної моделі ключа.
Стани четвертого и першого вузлів визначені (вони задаються джерелами), складаємо рівняння по першому закону Кірхгофа для вузлів 2 та 3:
2: Irб+ Jэ- Jк=0
3: Jк- Iсбн + Irк=0
Система буде нелінійною, оскільки БТ – нелінійний компонент.
Її можна записати в виді:
Irб+Jэ–N*Jэ = 0
N*Jэ -Iсбн + Irк = 0
де
Jэ= Іэ0*(еuэ/mt-1)=Іэ0*(еu2/mt-1);
Jк=N* Іэ0*(еuэ/mt-1) = N* Іэ0*(е u2 /mt-1);
Iсн=Cн*dUcн/dt =Cн*(d U3/ dt) ;
Виразимо струми Irб и Irк через напруги::
2: (U2-Eвх)/Rб+(1–N) Іэ0*(еu2/mt-1) = 0
3: N* Іэ0*(еu2/mt-1) – Cн*(d U3/ dt) + (U3-Eпит)/ Rк = 0 (Є.1)
3. Розрахуємо режим по постійному струму, використовуючи рівняння для третього вузла (вихідна напруга). Для отримання ММС в формі метода вузлових потенціалів загальний вид метода Ньютона -Рафсона:
,
де зліва – вектор-стовбець невідомих напруг вузлів [Uj+1], справа – вектор-стовбець відомих напруг вузлів, які помножені на компоненти матриці провідності, що визначає додаткові струми на поточній ітерації;
J(uj) – вектор задаючих струмів;
Y(uj) – матриця провідності схеми на поточній ітерації.
В режимі покою Iсн=Cн*dUcн/dt=0, тому рівняння Є.1 прийме вид
3: N* Іэ0*(еu2/mt-1) + (U3-Eпит)/ Rк = 0 .
Розв’язок цього рівняння для одного невідомого, наприклад, напруги третього вузла, має вид:
тут
=
N*
Іэ0*(еu2/mt-1)
+
(U3-Eпит)/ Rк
=1/
Rк.
Приймаємо, що напруга на відкритому транзисторі
U3 ≈ Uкэнас ≈ 0.3 В
Uкэнас – залишкова напруга на відкритому БТ (напруга насичення).
Підставляючи числові значення, та нехтуючи членами малого порядку, отримаємо:
В якості початкового наближення для третього вузла приймаємо Uкэнас .
U30≈ 0,3 В.
Підставляючи значення, отримаємо на першій ітерації U11≈ 0,31 В.
Визначаємо похибку
Δ = U11 - U10≈ 0,01 В,
(максимальну абсолютну похибку приймаємо ε max=0.01). Оскільки значення Δ < ε , ітерації можна припинити.
Таким чином, розраховане значення вихідної напруги в стаціонарному режимі U3 ≈ 0,31 В. Його приймаємо за початкові умови для розрахунку перехідного процесу.